Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Предметно-практична та технологічна діяльність передбачає розв'язання дитиною практичних завдань: постановка мети +планування послідовності виконання дій + формування простих висновків щодо способів дій + розподіл обов'язків +вибір необхідних матеріалів та інструментів + контроль за виконанням дій + аналіз та оцінювання отриманого результату...

Математика: вправляти в умінні розрізняти кольори, вчити лічити кількість цеглинок, порівнювати між собою множини та розрізняти поняття «один - багато»; вчити орієнтуватися в просторі та розуміти значення понять «вгорі», «внизу», «під», «над», «попереду»...

Математичний розвиток дітей дошкільного віку,  ми розуміємо як процес якісних змін у пізнавальній діяльності дитини-дошкільника, що відбувається внаслідок формування математичних умінь і пов'язаних з ними логічних операцій. Логіко-математичний розвиток характеризується науковцями як «якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов'язаних з ними логічних операцій»...

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти предметно-практичну, технологічну  компетентність визначено як здатність дитини з допомогою дорослого чи самостійно реалізовувати творчі задуми з перетворення об'єктів довкілля з використанням різних матеріалів у процесі виконання конструктивних,технічно-творчих завдань та завдань з моделювання, що спирається на обізнаність із відповідними засобами та предметно-практичними діями. Формування цієї компетентності є підгрунтям для успішного навчання дитини в початковій школі, й узгоджується з Державним стандартом початкової освіти...

Компетентність дошкільника в розумовій діяльності засвідчується його здатністю розмірковувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези на основі власного сенсорного досвіду. Саме тому в оновленому БКДО особливу увагу приділено сенсорно-пізнавальному розвитку дитини. Так, освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає «формування сенсорно-пізнавальних, логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності». Основа пізнавального розвитку дитини - сенсорний розвиток...

Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність - це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності. Результатом є наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності...

Програмові завдання: продовжувати вчити дітей впізнавати та називати геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник); розрізняти величину предметів (великий, менший, найменший) та кольори (червоний, синій, зелений, жовтий, оранжевий, фіолетовий); розуміти поняття «один-багато»...

Програмові завдання: продовжувати вчити дітей упізнавати та називати кольори (червоний, синій, жовтий, зелений, рожевий), форму (квадрат, круг, трикутник), величину (великий - маленький, більший - менший); розвивати образну й моторну пам'ять, наочно-дійове мислення, активне мовлення; виховувати позитивне ставлення до пізнавальної діяльності...

Програмові завдання: удосконалювати вміння дітей рахувати предмети в межах 10 у прямому та зворотному порядку; закріпити кількісну та порядкову лічбу в межах 10, геометричні фігури, вивчені цифри; формувати уявлення про утворення числа 8, ознайомити з новою цифрою 8 та складом числа 8; вправляти у порівнянні кількості предметів за допомогою знаків >,<, = та в умінні орієнтуватися в просторі; продовжувати вчити дітей розв'язувати задачі. Розвивати логічне мислення. Виховувати інтерес до занять математикою...

Програмові завдання: закріплювати назви цифр у межах 5; вправляти у кількісній і порядковій лічбі в межах 5; в порівнянні двох множин; в умінні співвідносити число з кількістю предметів; продовжувати вчити розрізняти та називати площинні геометричні фігури (круг, квадрат, прямокутник, трикутник, овал); пори року та їх ознаки; складати ціле з частин; закріплювати назви кольорів...

 Сучасні діти не схожі на малят середини ХХ ст. - вони здатні досягти вищого рівня розвитку мислення, мовлення, вміння опрацьовувати складнішу інформацію. Тож вихователі мають знаходити нові шляхи використання цих потенцій, активізації інтелектуального розвитку дошкільників, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, особливо у логіко-математичному напрямку. Наслідком репродуктивного навчання, коли вихователь дає лише обсяг знань і не дбає про розвиток логічного мислення дошкільників, є недостатнє формування у них умінь виконувати логіко-математичні операції...

Програмові завдання: виявити рівень знань та умінь дітей за напрямками...

Програмові завдання: продовжити формувати вміння дітей рахувати в межах 5, 10 у прямому і зворотному порядку, ланцюжком, розрізняти кількісну і порядкову лічбу; вчити проводити паралельний рахунок, запам'ятовуючи проміжний результат додавання; закріплювати знання про цифри від 1 до 10, співвідносити цифру з числом та кількістю предметів; упорядковувати числа у цифровому ряді від 1 до 10; здійснювати прості операції з множинами; вправляти у найпростішому способі обчислення - прилічування по одиниці; підводити до розуміння найпростішого вирішення задач шляхом прилічування та заміні предметів графічними малюнками (кружечками) та простими схемами; продовжити знайомити з поняттям глибокий - мілкий, порівнювати предмети за величиною; закріплювати знання геометричних фігур: круг, квадрат, трикутник, прямокутник, овал; проводити серіацію та класифікацію за певною ознакою; вчити орієнтуватись у просторі, вживаючи слова «під», «над», «за», «перед», «у», «на», «між», «біля»; розвивати логічне мислення, зорове сприймання, увагу та оперативну пам'ять...

 У дошкільному віці відбувається збагачення і порядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння специфічними формами сприймання і мислення, бурхливий розвиток уяви, формування довільної уваги і пам'яті. Пізнання дитиною навколишнього світу за допомогою відчуттів і сприймання створює необхідні передумови для виникнення складніших пізнавальних процесів (мислення, пам'ять, уява)...

   В оновленому Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.»...

Одним з ефективних прийомів, що дає змогу дошкільникам по­бачити задачу в цілому і не лише зрозуміти її, а й самостійно знайти правильний розв'язок, є моделювання. 

Одним з ефективних прийомів, що дає змогу дошкільникам по­бачити задачу в цілому і не лише зрозуміти її, а й самостійно знайти правильний розв'язок, є моделювання...