Чим небезпечний комп'ютер для дитини? Порадник для батьків

Дорослі нині активно користуються комп'ютерами. Комп'ютер також розкриває дитині світ із незліченною кількістю її можливостей для інтелектуального розвитку. Освоюючи комп'ютер, вона стає зібраною й уважною, запам'ятовує значну кількість інформації, вчиться аналізувати, у неї активізується розумова діяльність. Проте не все аж так добре, адже комп'ютерна залежність може виникнути й у дошкільному віці. Тож дорослі мають навчити дошкільника правил роботи за комп'ютером, розповісти йому про користь і шкоду, які може спричинити «спілкування» з ним.

Під впливом комп'ютерних ігор у дитини дошкільного віку може сформуватися адиктивна поведінка. Вона храктеризується прагненням утекти від реальності. Така дитина не розв'язує важливих для себе проблем, зупиняється у своєму особистісному розвитку. Захоплюючись комп'ютером, вона значно менше цікавиться звичайними іграшками, натомість постійно прагне поринути у світ віртуальних ігор.

Чинники виникнення в дитини комп'ютерної залежності:

відсутність контролю з боку батьків;
невміння дитини самостійно грати, організовувати свою гру;
дефіцит спілкування в сім'ї, за якого дитина прагне надолужити його, тож і компенсує спілкування з близькими людьми взаємодією з комп'ютером;
незмінність стилю спілкування батьків через неусвідомлення ними процесу дорослішання дитини;
відсутність особистого простору, де дитина почувалася б господарем;
низька самооцінка та невпевненість у своїх силах, залежність від думки оточення;
замкнутість;
неприйняття дитини однолітками.

Передусім комп'ютерна залежність змінює поведінку дитини. Про виникнення цієї залежності можуть свідчити такі поведінкові прояви:

- виникає нав'язливе бажання грати на комп'ютері;

- віддає перевагу грі на комп'ютері, обираючи між колись улюбленим заняттям і новим захопленням;

- переживає радість на межі з ейфорією в очікуванні комп'ютерної гри або під час неї;

- відривається від гри з величезним опором;

- протестує, благає, нервує, коли батьки припиняють гру;

- не може дотриматися означеної тривалості роботи з комп'ютером.

Останній прояв пов'язаний з віковими особливостями дитини-дошкільника. Сприймання часу та вміння планувати власну діяльність лише починає формуватися в старшому дошкільному віці. Тож планувати та/або контролювати час роботи дитини за комп'ютером - це завдання дорослих. І насамперед, завдання для них щодо організації власної діяльності за комп'ютером. Адже дорослий та його діяльність, поведінка, реакції є зразком, який наслідує дитина.

Результати досліджень проблеми комп'ютерної залежності у дітей різного віку дали змогу виокремити такі її ступені, як-от:

- захоплення на етапі освоєння комп'ютера;

- стан можливої залежності;

- виражена залежність;

- клінічна залежність.

В дитини дошкільного віку здебільшого може сформуватися перший ступінь комп'ютерної залежності. Другий ступінь характерний для молодших школярів. Третій і четвертий ступені можливі у підлітків, хоча іноді виникають і в молодшому шкільному віці.

Зазвичай надмірне захоплення дитини комп'ютером викликає осуд з боку оточення. Це лише поглиблює конфлікт із дитиною та посилює її пристрасть до проведення часу за комп'ютером. Тому виховувати дитину слід так, аби вона розуміла, що комп'ютер - це лише «помічник» у розв'язанні щоденних питань, які виникають у житті. Для дитини дошкільного віку найавторитетнішими дорослими є батьки. Тож саме вони мають подбати про профілактику комп'ютерної залежності і стати прикладом адекватного використання комп'ютера.

Найліпша профілактика комп'ютерної залежності - це залучення дитини до видів діяльності, не пов'язаних із комп'ютером, - скажімо, спорту чи творчості. Якщо дитина повсякчас буде зайнята цікавими справами, матиме цікавих друзів, різнобічні інтереси й захоплення, ставитиме перед собою певні цілі, то «спілкування» з комп'ютером ніколи не вийде для неї на перший план. Вона розумітиме, що комп'ютер - це лише засіб для навчання й досягнення своїх життєвих намірів.

Рекомендації для батьків щодо профілактики комп'ютерної залежності у дитини

1. Дотримуйтеся чіткого режиму. Тривалість «спілкування» з комп'ютером для дошкільника - 20-30 хв. на день. Дітей дошкільного віку ще можна відволікти іншими заняттями. Тому на сльози, капризування та скарги дитини реагуйте спокійно і терпляче, пояснюйте необхідність чергування розваг за комп'ютером з іншими, важливішими справами.

2. Заохочуйте та хваліть дитину. Саме похвала - один із «чарівних ключів», що відкривають двері у внутрішній світ дитини. Хваліть її за вимиту тарілку, вміння самостійно вдягатися, за дружню та спокійну гру з іншими дітьми. У комп'ютерних іграх закладено безліч заохочень, яких діти не отримують від батьків. Комп'ютер не втомлюється відзначати здібності, розум, спритність, надзвичайність дитини. Він позитивно реагує навіть на програш і помилки, у той час як дорослі нервують і картають дитину за її невдачі. Байдуже ставтеся до успіхів дитини в комп'ютерних іграх, адже в них уже закладене заохочення.

3. Будьте зразком для наслідування. Не порушуйте правил, які встановлюєте для дитини. Вони мають бути однаковими для всіх членів родини. Проаналізуйте, чи не залежні ви самі від комп'ютера. Подолайте цю свою звичку - і вона ніколи не виникне у вашої дитини.

4. Контролюйте зайнятість дитини. Залучайте її до занять у гуртках та секціях та виконання домашніх обов'язків. Зробіть традицією сімейне читання, грайте з дитиною в настільні ігри, пригадайте ігри зі свого дитинства та зацікавте ними дитину. Спонукайте її до ігор на свіжому повітрі.

5. Контролюйте роботу дитини за комп'ютером. Важливо чітко контролювати, в які комп'ютерні ігри грає дитина, і відстежувати будь-які відхилення в її поведінці після того, як гру закінчено. Так, якщо, погравши, дитина стала дратівливою, збудженою, погано засинає, - це вказує на те, що або було перевищено час гри, або гра не підходить дитині. Віддавайте перевагу розвивальним іграм і сайтам. Обговорюйте з дитиною ігри, в які їй було б, на вашу думку, корисніше грати. Встановіть спеціальні мережеві фільтри і спеціалізоване програмне забезпечення, що дасть змогу контролювати й лімітувати взаємодію дитини з комп'ютером.

Пам'ятка-тест для батьків

Аби виявити ступінь залежності дитини від комп'ютера, проведіть простий тест. У момент, коли дитина сидить за комп'ютером і грає, зверніться до неї із будь-яким проханням, наприклад: «Допоможи мені, будь ласка, зробити подарунок для бабусі» або «Допоможи мені, будь ласка, зібрати розсипані намистинки». Залежно від того, у який спосіб від- реагує дитина на ваше прохання, оцініть ступінь її комп'ютерної залежності.

Способи реагування дитини:

Варіант А. Дитина легко відгукується на прохання, може захопитися допомогою, а потім «переключитися» на іншу справу і забути про комп'ютер - повна свобода від комп'ютерної залежності на момент тестування;

Варіант Б. Дитина відгукується з другого-третього разу, неохоче виконує прохання, демонструє невдоволення, сперечається - перший ступінь залежності або початковий етап другого ступеня залежності;

Варіант В. Дитина не відгукується на прохання дорослого, гру не перериває - залежність другого ступеня. Ризик переходу на третій ступінь.

Якщо дитина поводиться так, як описано у варіантах Б або В, необхідно через деякий час (наступного дня) звернутися до дитини з аргументованим проханням, наприклад: «Синку, допоможи мені, будь ласка. Я одна впоратися не можу. Мені потрібна твоя допомога! Будь ласка, перерви своє заняття і допоможи мені!». Якщо реакція на прохання буде аналогічною, що й за першої спроби, то можна зробити остаточний висновок про наявність у дитини комп'ютерної залежності й необхідність надання їй кваліфікованої допомоги фахівця.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф. за матеріалами Т. Кесьян, наукового співробітника Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (див. ж-л «Практичний психолог: дитячий садок №3\2016»)

Чим небезпечний комп'ютер для дитини? Порадник для батьків

Розділи