ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Порадник для батьків

Що ми розуміємо під поняттям "готовність дитини до школи"?

Досвід переконує, що поняття готовність дитини до школи батьки розуміють надто завужено, спрощено, визначаючи основними домінантами навчання читання і лічбу. Однак цього надто мало. Спираючись на дані психолого-педагогічних досліджень, графічно можна представити найважливіші сфери розвитку дитини, які у перспективі мають відіграти важливу роль в успішному навчанні.

Складові готовності дитини до школи:

  • Фізична готовність
  • Емоційно-вольова готовність
  • Мовленнєво-комунікативна готовність
  • Інтелектуальна готовність
  • Позитивна мотивація
  • Соціальна зрілість
  • Психічний розвиток

Школа - новий світ для дитини з певним колом обов'язків та вимог, із заміною понять "хочу" на "треба". Більшість дошкільників спокійно ставляться до школи, радіють. 18 % дітей не хочуть іти до школи через несхвальні відгуки дорослих.

Успішність шкільного навчання і подолання психоемоційного дискомфорту дитини тісно пов'язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з дорослими, як поводиться у конфліктних ситуаціях. Тому дуже важливо сформувати позитивну мотивацію до навчання у школі.

У старших дошкільників, які йдуть до школи, необхідно сформувати ті передумови, завдяки яким навчання проходитиме успішно. Такими передумовами є загальний психічний розвиток дитини, що відповідає певній віковій нормі. Він виявляється у певному запасі знань і уявлень про навколишній світ, у сформованості пізнавальних процесів, у емоційно-вольовому розвиткові і соціально - комунікативних навичках.

Окрім того, надзвичайно важливим є рівень сформованості сприйняття (оперування сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною), зорово-моторної координації (вправність дрібних рухів руки дитини, особливо у поєднанні із зоровим сприйманням), здатність оперувати певними предметно-кількісними відношеннями (порівняння предметів, орієнтація у просторі та ін.).

Вагомою складовою готовності до навчання є певний рівень емоційно - вольової та соціальної зрілості, що проявляється у довільності поведінки. Здатність до свідомої регуляції поведінки формується разом із розвитком особистості дитини впродовж усього її дошкільного дитинства.

Не менш важливою є фізична готовність до навчання у школі. Це достатнє функціонування всіх органів та систем дитячого організму, елементарні навички щодо збереження здоров'я.

Психологічна готовність дитини - це достатній рівень розвитку психічних процесів: пам'яті, мислення, уваги, уяви та ін.

Мовленнєво-комунікативна готовність - це достатній запас слів, правильна звуковимова, володіння граматичною будовою мовлення та навичками спілкування, знання та використання у мовленнєвій практиці етичних засад спілкування, вміння встановлювати контакт з однолітками та дорослими.

Інтелектуальна готовність дітей до школи включає три основних компо­ненти: засвоєння кола знань про природу, життя людей, світ мистецтва та предметного середовища; відповідний рівень психічних процесів (пам'ять, увага, зосередженість, уява, мова і мислення); сформованість елементів на­вчальної діяльності.

Емоційно-вольова готовність передбачає вміння керувати своєю поведін­кою, емоціями, вміння переключати увагу з одного предмета на інший, стри­мувати свої імпульси, докладати зусилля для виконання завдання та інше.

Моральна готовність включає сформованість тих моральних якостей, які допомагають дитині ввійти у новий шкільний колектив, контактувати з дорослими та однолітками. Це засвоєння дітьми правил соціальної поведінки.

Отже, готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість одного з них не може не позначитися на її адаптації до школи.

 Поради підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.