Як організувати безпечний освітній процес для здобуття освіти та педагогічної діяльності у ЗДО в умовах воєнного стану?

Методичні рекомендації для вихователів        

В умовах війни педагогічні працівники ЗДО мають бути готовими і спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім'ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку, при цьому Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти є актуальним у будь-який час. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Організовуючи освітній процес у ЗДО в умовах воєнного стану, слід також враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Як організувати безпечний освітній процес для здобуття освіти та педагогічної діяльності

Не перенавантажувати дітей. Велике розумове навантаження, підготовка до школи, різноманітні гуртки, додаткові заняття, тривалі репетиції до свят замість гри або прогулянки спричиняють перевтому дітей, яка впливає на ефективність їхнього розвитку та стан здоров'я - з'являються відхилення у фізичному та психічному здоров'ї вихованців. Коли діти часто перевтомлюються, у них нерідко з'являються ознаки стресу.

Коли вихователі орієнтуються виключно на програмові вимоги, ігнорують вікові особливості дошкільників та граничну тривалість занять, утома стає характерним станом для більшості вихованців: дитина відчуває тривале навантаження, її внутрішні ресурси виснажуються та порушується узгодженість у роботі систем, що забезпечують діяльність організму.
Стадії психологічної втоми дитини
1.  Стомленість - суб'єктивне виявлення втоми, яке супроводжується ослабленням організму: дитина відчуває розбитість, не хоче працювати і включатися у запропоновану діяльність.

2.  Утома - відсутність або зниження працездатності усього організму або окремих його органів через виконання якоїсь діяльності.

3.  Перевтома - хронічний стан, який може призвести до захворювання.

Ознаки втоми:

  • неуважність
  • розсіяність
  • млявість
  • погана пам'ять
  • повільне запам'ятовування матеріалу
  • порушення сну чи безсоння
  • втрата апетиту
  • знижується продуктивність праці, швидкість і якість роботи
  • порушується дисципліна
  • підвищується інертність у динаміці нервових процесів
  • знижується чутливість, порушується увага, пам'ять, інтелектуальні функції
  • погіршується навчальна та загальна мотивація.

Якщо дитина переживає постійну втому, можуть розвинутися межові та хронічні стани - астенічний синдром, виснаження, нервово-психічні розлади та захворювання.

Важливо! Під час організації свят і розваг педагоги мають віддавати перевагу сценаріям, які не потребують тривалих репетицій, містять багато ігор і сюрпризів для дітей.

Забезпечувати умови для безпечного (безстресового) освітнього процесу.  Педагогічні працівники ЗДО мають постійно боротися з утомою дітей, регламентувати граничне навантаження під час занять та неухильно дотримуватися психофізіологічних і санітарно-гігієнічних вимог під час організації освітньої процесу з дітьми.

Важливо! Тривала бездіяльність дітей у групі, неорганізованість вихователем освітнього процесу також спричиняє утому дітей з усіма наслідками, які витікають із цього.

Зміна видів діяльності - важлива умова для безпечного освітнього процесу. Часті повітряні тривоги не дають можливості якісно організувати освітній процес та втомлюють дітей. Тому кожне заняття потрібно організовувати з дотриманням гранично допустимого навантаження  і таким чином, щоб воно якнайменше втомлювало дитину та давало їй змогу активно включати мислення, почуття та уяву. Для цього варто варіювати інтенсивність роботи та її тривалість і обов'язково змінювати види діяльності дітей на занятті: статичне навантаження у положенні сидячи на занятті змінювати на положення стоячи. При цьому дотримуватися тривалості занять у вікових групах:

  • група раннього віку - 10 хв
  • молодша група - 15 хв
  • середня група - 20 хв
  • старша група - 25 хв.

Важливо! Довге сидіння за столом призводить до втоми.

Освітні напрями БКДО визначають зміст роботи ЗДО також і в умовах воєнного стану через організацію педагогом основних видів діяльності дітей:

  • спеціально організована навчальна діяльність (заняття);
  • ігрова діяльність;
  • самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.);
  • індивідуальна робота;
  • спостереження;
  • екскурсії, походи (в умовах війни - віртуальні та у межах території закладу);
  • свята та розваги, гуртки тощо.

Види діяльності можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Розпорядок дня. Піки піднесення розумової працездатності дитини припадають на ранкові години, приблизно з 8:00 до 12:00, та післяобідню пору - з 16:00 до 18:00. У ці години діти найефективніше засвоюють матеріал за найменших психофізіологічних витрат організму. Тому, при складанні розкладу занять варто враховувати цю психофізіологічну особливість дітей та ставити заняття у ранкові години у період з 9:00 до 10:30 відповідно:

  • групи раннього віку - 8:50 (9:00) - 9:20 (9:30)
  • молодша група - 9:00 - 9:40
  • середня група - 9:00 - 10:00
  • старша група - 9:00 - 10:30

У молодших та середніх групах у першу половину дня проводиться не більше двох занять, а третє заняття (при потребі) виноситься на другу половину дня. У старших групах у першу половину дня можна проводити не більше трьох занять. Гурткова робота проводиться, виключно, у другу половину дня.

Години найбільшого спаду працездатності дітей - з 13:00 до 15:00. Тому у цей період обов'язково потрібно влаштовувати дошкільникам денний сон. Позбавляти дітей сну або скорочувати його - означає грубо порушувати усі норми організації життєдіяльності дошкільника у дитячому садку.

Важливо!  Укриття також варто обладнати ліжками для сну дітей.

Режим провітрювання та прогулянки. Для того, щоб зберегти здоров'я дітей та їхню продуктивну пізнавальну діяльність, потрібно неухильно дотримуватися у групі режиму провітрювань. Окрім цього, діти мають щодня перебувати на свіжому повітрі не менше чотирьох годин. Наявність у кімнаті великої кількості дітей призводить до різкої зміни складу повітря. До кінця заняття процент вуглекислого газу в 4-5 разів перевищує норму. Діти стають млявими, сонливими, в них з'являється головний біль, вони швидко стомлюються.

Важливо! Якщо групу не провітрювати протягом дня, кількість вуглекислого газу перевищує норму у 20-25 разів. Це викликає спазмування кровоносних судин, у дітей настає кисневий голод.

Контроль рівня шуму. Тривалий шум підвищує тиск, змінює ритм дихання, притлумлює гостроту слуху й уповільнює психічні реакції будь-якої людини. А в дітей молодшого та середнього дошкільного віку орган слуху має підвищену вразливість. Тому шум не лише знижує слух, а й спричиняє втомлюваність і негативні емоції. Голосна розмова, крики, підвищений тон інструкцій або зауважень, часті падіння іграшок або посуду та інші шуми негативно впливають на нервову систему дітей та наносять шкоду їхньому здоров'ю.

Педагоги мають щоденно підтримувати позитивну емоційну атмосферу у групі. Під час освітньої роботи не змушувати дітей довго чекати, не зловживати регламентацією їхньої діяльності.

Важливо! Нерідко наслідки від систематичних шумових стресорів у групі   відносять до ознак булінгу.

Забезпечення оптимальної рухової активності дошкільників упродовж  дня. Саме через рух дитина пізнає довкілля, у русі розвиваються її психічні процеси. Що більшою є кількість і різноманітність рухів, то ширші можливості для розвитку відчуттів, сприймання, самостійності, волі тощо, становлення і розвитку всіх органів і систем організму, формування життєво важливих рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей, засвоєння елементарних знань з фізичної культури.

Низька рухова активність (гіподинамія) - призводить до прикрих наслідків: зниження показників зросту, ваги, функціональних можливостей організму; порушення функцій і структури внутрішніх органів, регуляції обміну речовин та енергії; зниження рівня опірності організму несприятливим умовам довкілля тощо; спостерігається зниження можливостей організму дитини відновлювати працездатність, що негативно позначається на її навчально-пізнавальній діяльності (у дитини спостерігається: млявість, сонливість, поганий настрій, дратівливість, загальне нездужання, утома, зниження апетиту, порушення сну, зниження працездатності)

Надмірна рухова активність (гіперкінезія) - також негативно впливає на розвиток дитини. У дітей можуть спостерігатися ознаки перевтоми та перенапруження, що погіршує діяльність основних систем життєзабезпечення організму (у дитини спостерігається: різке та тривале зниження розумової та фізичної працездатності; порушення сну, відчуття страху, істерія; аритмія, вегетодистонія; зниження імунітету).

Таким чином, педагогічним працівникам потрібно дотримуватися оптимальної тривалості рухової активності дітей:

- ранній вік - до 3 годин

- молодший дошкільний вік - до 3-4 годин

- старший дошкільний вік - 4-5 годин.

Руховий режим охоплює такі форми роботи з дітьми: фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гігієнічна гімнастика після денного сну, рухливі ігри, фізкультхвилинки, фізкультпаузи); заняття з фізкультури; фізкультурні розваги та свята; дні (тижні) здоров'я; прогулянки-походи за межі ЗДО (у воєнний час їх проведення дещо обмежується, тому варто організовувати на території закладу «туристичний» маршрут на закріплення рухових навичок у різних умовах); індивідуальна робота з фізичного виховання; самостійна рухова діяльність дітей.

В умовах воєнного стану необхідно сформувати у дітей навички доцільної поведінки під час перебування в укритті. Психоемоційний стан дітей має давати їм змогу займатися руховою діяльністю.

Створення «куточка безпеки» в укритті. Потрібно дозволяти  дітям будувати укриття та «халабуди». Робити це разом. У халабуді діти можуть гратися, ховатися, запрошувати до себе друзів, гратися у хованки. Потрібно визначити в укритті місце для помірної рухової активності: загальнорозвивальних вправ та вправ з ходьби, лазіння, повзання,  рухливих ігор та ігрових вправ, танцювальних рухів під музичний супровід, пальчикової гімнастики, роботи з ручними тренажерами тощо - з вільним доступом до різноманітного фізкультурного обладнання.

Задоволення потреби у спілкуванні. Під час організації додаткових занять, репетицій тощо варто враховувати важливу річ: часто їх так багато, що зводиться до мінімуму нерегламентоване, спокійне, розмірене, душевне спілкування дорослого з дитиною та дітей між собою. Задоволення потреби у спілкуванні, його глибина та змістовність - це найважливіша умова оптимального психічного розвитку дитини під час організації освітнього процесу в ЗДО, особливо в умовах воєнного стану.

Знання розвитку дитячого організму та правильний підхід до навчання й виховання, це не лише питання здоров'я дітей, а й визначальна підвалина росту, розвитку, соціального добробуту й соціальної адаптації дитини в умовах воєнного стану.

Підготувала вихователь-методист Раїса СЕМЕНЮК