Особливості сенсорного розвитку дітей раннього віку. Групова консультація для батьків

На другому році життя, якщо створені всі необхідні умови, у дитини спостерігається інтенсивний розвиток сенсорних здібностей, які визначають рівень сприйняття.

До 2-х років сприйняття стає більш точним і усвідомленим у зв'язку з опануванням таких функцій, як порівняння, зіставлення. На цьому рівні сенсорного розвитку в дитини формується вміння правильно виділяти властивості предметів та впізнавати предмети за комплексом властивостей.

Характерною рисою сенсорного розвитку, особливо у період від 1,5 до 2-х років є предметність сприйняття. Так, дитина орієнтується у формі предметів, коли за зразок виступають слова-назви цих предметів. Наприклад, предмети круглої форми - це і м'ячик, і куля, і колесо.

Спеціально створені умови, у процесі проведення ігор-занять і в повсякденному житті, дозволяють забезпечити накопичення різноманітних зорових, слухових, дотикових вражень, формувати елементарні уявлення про основні різновиди величини (великий - маленький), форми (круг, квадрат, трикутник, овал, прямокутник), кольори (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, чорний, білий). У результаті стає можливим формувати у малюків уміння виділяти різноманітні властивості предметів, орієнтуючись на колір, форму, величину, звуки, фактуру тощо.    

У нормі діти з народження розрізняють усі кольори спектру і навіть деякі відтінки, проте враховувати колірну характеристику предметів під час дій з ними малятам складніше: колір неможливо визначити на дотик, він доступний лише для візуального спостереження.

Для дітей 3-го року життя, якщо для цього створені необхідні умови, характерний пришвидшений темп сенсорного розвитку. У цей віковий період сенсорне виховання, з одного боку, є, як і раніше, основним напрямом розвитку, а з другого боку, всі інші напрями розвитку базуються на сенсорній основі.

Потреба пізнання, тією чи іншою мірою сформована у дитини 3-го року життя, в основному спрямована на обстеження величини, форми, фактури предметів, співвіднесення частин. Дитина намагається чіткіше наслідувати зразок, поданий дорослим. Тепер малюк, отримавши дидактичний матеріал, із задоволенням розглядає його, слухає пояснення дорослого, розуміє, чого від нього хочуть, і лише потім починає діяти, дотримуючись інструкції дорослого.

Більш досконалою стає координація рухів рук під контролем зорового аналізатора, що дозволяє виконувати такі завдання, як гра з мозаїкою, будівельними наборами, малювання пензликом та олівцем.

На 3-му році життя завдання сенсорного розвитку значно ускладнюються. Це пов'язано із загальним психофізичним розвитком, передусім із початком формування нових видів діяльності (ігрової, елементарної продуктивної діяльності тощо). У зв'язку з цим необхідно створити умови для інтенсивного накопичення різноманітних уявлень про колір, форму, величину, фактуру, віддаленість предметів і явищ як у процесі спеціально організованих ігор-занять, так і в повсякденному житті. При цьому важливо, щоб уявлення про сенсорні властивості та якості предметів були не лише різноманітними, а й систематизованими.

Після 3-х років основне місце в сенсорному вихованні займає ознайомлення дітей із загальноприйнятими сенсорними еталонами та способами їх використання. Зважаючи на різкий стрибок у розвитку мовлення, необхідно врахувати потяг дітей до відтворення за зразком дорослого слів (назв форм, кольору) та самостійного їх уживання.

У результаті систематичної роботи із сенсорного виховання дітей раннього віку у них формуються вміння та навички, які свідчать про відповідний рівень розвитку сприйняття.

Практичні здобутки дітей на кінець раннього віку:

1.   Групують предмети за кольором, формою, величиною.

2.   Співвідносять різнорідні предмети за кольором, формою, величиною, фактурою, вибираючи з чотирьох варіантів.

3.   Упізнають у різноманітті кольорових плям предмети і явища, які мають характерну колірну ознаку (сніг, трава).

4.   Упізнають у плямах різної величини ведмедя і ведмежа, кішку і кошеня.

5.   Визначають різноманітні предмети за їхніми характерними сенсорними ознаками (ліс, море, сонце, вогники).

6.   Активно використовують предметні назви для позначення форми (цеглина, м'яч, куля, огірок).

7.   Активно використовують предметні назви для позначення кольору (трава, апельсин, помідор, сонечко).

8.   Добирають предмети необхідної форми для розвитку самостійної сюжетної гри (вантажать на машину кубики певного кольору).

Підготувала вихователь Галина ВЕРЕМА