Чи були і які є освітні втрати на рівні ЗДО в умовах воєнного стану: вимірювання та механізми подолання. Обговорення у «загальному колі»

Діяльність закладів освіти у 2023/2024 навчальному році буде продовжуватися в умовах воєнного стану, а тому слід враховувати усі особливості організації освітнього процесу, життєдіяльності здобувачів освіти та професійної діяльності педагогічних працівників в умовах війни. Найперше, освітній простір закладу освіти потрібно було у минулому навчальному році і зараз організовувати з дотриманням максимальної безпеки усіх учасників освітнього процесу. А тому, надаючи пріоритетності безпеці, мали місце освітні втрати щодо вирішення ряду питань. Як діяти далі? Давайте обговоримо разом!

(Пропоную обговорити у «загальному колі» освітні втрати у дошкільній ланці у зв'язку з воєнним станом)

Освітня взаємодія з дітьми в ЗДО: надолуження освітніх втрат через дію воєнного стану

  • Діти поза дошкільною освітою. Потрібно спланувати комплекс заходів на підтримку дітей, які перебували за кордоном та за межами ЗДО й опинилися поза дошкільною освітою, їхньої подальшої інтеграції та адаптації до освітнього процесу в ЗДО відповідно до вимог БКДО (2021).
  • Перерваний освітній процес. Зберегти цілісність і неперервність освітнього процесу в умовах можливої небезпеки, плануючи також освітню взаємодію з дітьми в укритті відповідно до теми дня та інтересів дітей; дотримуватися методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та видів діяльності дітей в укритті.
  • Віртуальне спілкування з дітьми. Забезпечити «живе спілкування» з дітьми з поступовим переходом від дистанційної моделі дошкільної освіти до очної чи змішаної (очна + дистанційна освіта) з урахуванням рівня безпеки у регіоні.
  • Порушення системи освітньої роботи з дошкільниками. Вивчити індивідуальну траєкторію розвитку кожної дитини, у тому числі дітей з ООП, спрямувавши зусилля педагогічного колективу та команди супроводу дитини з ООП на підвищення рівня розвитку вихованців, формування їх компетентностей відповідно до Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО, ІПР дітей з ООП. Забезпечити проведення внутрішнього моніторингу якості дошкільної освіти.
  • Порушення фізичного та психологічного стану дітей. Навчитися організовувати мобільний освітній процес, орієнтований на реалії сьогодення з урахуванням фізичного і психологічного стану дітей і педагогів, надаючи переваги ігровим формам взаємодії за усіма освітніми напрямами БКДО як у груповому приміщенні, так і в укритті.
  • Недостатня рухова активність дітей. Активізувати рухову діяльність дітей як у період тривалого перебування в укритті, так і на вулиці чи у приміщенні після виходу із сховища, запроваджуючи елементи методики «Навчання у русі» (запобігання психологічній та фізичній втомлюваності, профілактика захворювань та зміцнення здоров'я дитини, подолання освітніх втрат).
  • Важка адаптація тимчасово переміщених дітей у громаді та у ЗДО. Сприяти адаптації тимчасово переміщених дітей у громаді, розвитку їхніх життєвих компетентностей та активного громадянства.
  • Збільшилися потреби у психологічному супроводі учасників освітнього процесу. Відсутність посади практичних психологів у ЗДО. Активізувати/посилити психологічний супровід освітнього процесу та надавати першу психологічну допомогу усім учасникам освітнього процесу; контролювати емоційний стан педагогів і дітей. Проводити навчання педагогічних працівників з оволодіння навичками психологічного супроводу та надання першої психологічної допомоги.
  • Застарілі технології та методи національно-патріотичного виховання. Запроваджувати нові ефективні шляхи, форми та методи формування соціально-громадянської компетентності дошкільників, у тому числі національно-патріотичного виховання (використовувати «Патріотичний кейс дошкілля України») та виховання любові і шанобливого ставлення до природи рідного краю (+бесіди про наслідки екологічних катастроф під час війни). Дивитися Додаток
  • Скорочення посад асистентів вихователів. Зберегти посади асистентів вихователів в інклюзивних групах, які функціонують у дистанційному або змішаному форматі освіти (неприпустимо скорочувати їхні посади).
  • Потреби у підвищенні професійних компетентностей педагогів є нагальними. Запустити програми підтримки педагогів, спрямовані на розвиток їхніх професійних компетентностей відповідно до профсандартів: «Вихователь ЗДО», «Практичний психолог ЗДО», «Керівник ЗДО», у тому числі - компетентностей з безпеки життєдіяльності із дотриманням чіткого алгоритму дій щодо реагування на небезпечні ситуації, уміннями надавати домедичну та першу психологічну допомогу учасникам освітнього процесу; розробляти плани індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників та стратегії надолуження їх знань.
  • Неактивні батьки. Налагодити партнерську взаємодію і зв'язок з батьками, які через небезпеку перебувають за кордоном, і за їх сприяння залучати дітей до української освіти (+рекомендувати освітні ресурси на платформі МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту»). Збільшити участь батьків у процесі освіти дітей, що сприятиме надолуженню освітніх втрат (консультативна підтримка, психолого-педагогічна просвіта, систематичний супровід, цільовий інструктаж для батьків з цивільного захисту на випадок НС, дотримання правил мінної безпеки тощо).
  • Часто безконтрольна діяльність дітей з гаджетами. Інформувати батьків про способи контролю за діяльністю дітей в інтернеті та способи уникнення комп'ютерної залежності тощо; дотримуватися гранично допустимого перебування дитини за комп'ютером чи телефоном: до 10-15 хвилин на один раз (та не більше 30 хв на день). Відбір педагогами чи батьками інформації для дошкільника має задовольняти його пізнавальні потреби, бути доступною та сприяти його повноцінному розвитку.

Використані першоджерела:

1. Базовий компонент дошкільної освіти (2021).

2. Методичні рекомендації до Базового компоненту дошкільної освіти.

3. Лист МОН «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році» від 21.08.2023 № 1/12490-23

4. Лист МОН «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів» від 20.06.2023 № 1\8820-23

5. Лист МОН від 31.05.2023 № 4/1798-23 «Рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану».

Додаток

Сучасні методи і прийоми формування соціально-громадянської компетентності дошкільників

«Скринька ідей» для вихователя

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі - розвиток національних рис і якостей підростаючого покоління. Серед актуальних методів і прийомів формування соціально-громадянської компетентності дошкільників є:

1. Розповіді про природу, рідне місто\селище, столицю України, про Збройні сили України та їхні успіхи, про Батьківщину тощо з максимальним включенням дитини у процес відкриття й засвоєння знань.

2. Вивчення патріотичних гасел, пояснення цих понять та вживання їх у повсякденні. (Наприклад: «Моя Батьківщина - Україна», «Слава Україні! Героям слава!», «Україна понад усе!», «Слава ЗСУ!», «Ми - діти козацького роду», «Ми - діти твої, Україно!», «Діти України - за мир!», «Ми хочемо миру», «Україна - єдина країна» та ін.).

3. Організоване спостереження за навколишньою дійсністю, вміло поєднане з читанням художніх творів, слуханням музики, малюванням, розгляданням репродукцій картин.

4. Перегляд фото- й відеоряду про нашу Україну, подвиги нашого героїчного народу, якому важливо зберегти ознаки державності; про те, яку мужність проявляють дорослі й діти, захищаючи Прапор і Герб, співаючи Гімн України на головних площах у захоплених ворогом містах і селах, у бомбосховищах.

5.  Перегляд мультфільмів, відеороликів, мультимедійних презентацій патріотичного спрямування та бесіда за їх змістом.

6. Відтворення переживань і почуттів дітей у власній творчості (малюванні, ліпленні, аплікації, художній праці тощо); створення тематичних виставок.

7. Розповіді про свої враження від екскурсій вулицями рідного міста/селища, до історичних пам'яток, визначних місць;  онлайн-екскурсії місцями країни.

8.  Розгляд експонатів групових та загальносадових міні-музеїв, їх опис;   бесіда за змістом міні-музеїв (хліба; українських вишиванок; українського побуту; народної гри та іграшки; писанки; українського села; корисних копалин; українського національного одягу; українських народних ремесел тощо); віртуальні подорожі у міні-музей.

9.  Безпосередня участь дітей у благоустрої довкілля та природоохоронній діяльності; акціях, спрямованих на благоустрій території та збереження довкілля у власній громаді чи місцевості (висаджування дерев та інших рослин; звільнення території від засмічення; підтримання чистоти вулиць, парку майданчика тощо).

10. Посильна трудова діяльність дошкільників в облаштуванні укриття, бомбосховища (створенні осередків активності).

11. Широке використання фольклору в усіх його жанрах (пісеньки-забавлянки, казки, загадки, прислів'я, приказки, міфи, легенди), народної пісенної творчості (колискові, народні пісні і танці, хороводні ігри, колядки, щедрівки, веснянки, гаївки).

12. Ознайомлення дітей з розмаїттям народної творчості. (Різьбярство, лозоплетіння, гончарство, музика, література, вишивка, писанкарство, живопис - це далеко не повний перелік ремесл, якими споконвіку славився український народ).

13. Ознайомлення дітей з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом, одягом, посудом, народною іграшкою тощо.

14.  Зустрічі та бесіди з цікавими людьми; узагальнювальні бесіди.

15. Пізнавальна розмова з дітьми про внесок видатних українців (воїнів-героїв, волонтерів, спортсменів, спортсменів-паралімпійців, науковців, майстрів, художників, письменників, музикантів) у становлення й розвиток своєї країни, що своєю мужністю стверджують велич України у цілому світі.

16. Читання та інсценування творів художньої літератури, легенд, вивчення віршів національно-патріотичного змісту.

17.  Ігри-драматизації за змістом художніх творів, українських народних казок.

18. Розгляд ілюстративних матеріалів, дитячої енциклопедії, фотоальбомів про конкретні факти історії, традиції, культури України та бесіда за їх змістом.

19. Посильна участь дітей у творчих, кулінарних майстер-класах; залучення дітей до рукоділля з різними матеріалами.

20. Експериментування та нескладні досліди з пізнання властивостей об'єктів природи рідного краю; спостереження за тваринним та рослинним світом, явищами природи.

21. Складання родинного дерева та родинних історій разом з батьками.

22. Вирішення проблемних запитань. (Наприклад: - Що б ви хотіли змінити у житті нашого садочка (нашого селища/міста)? Чому наше селище/місто має таку назву? Чому різні народи світу мають дружити? Що потрібно для того, щоб не стало повітряних тривог? Для чого людям потрібен мир? Як ви можете допомогти нашим ЗСУ наблизити перемогу? Та ін.).

23. Використання інтелектуальних карт (Наприклад: «Найкраща земля», «Моя Батьківщина - Україна», «Народні обереги», «Народна іграшка», «Україна - єдина країна», «Природа рідного краю», «Професії батьків», «Державні і національні символи України», «Українська кухня», «Моя безпека» та ін.).

24. Аналіз конфліктних ситуацій («Що б сталося, якби...?», «Слід вчинити так..., тому що...»), стилів поведінки дітей та дорослих; залучення дітей до складання «Правил групи», бесід про праві та обов'язки дитини.

25. Використання інтерактивних методів і вправ. (Наприклад: Мікрофон»;  «Коло ідей»; «Якби я був/ла президентом...»; ««Що буде, якщо...?»; «Добре - погано»; «Користь - шкода»; «Навпаки»; «Чим може бути?»; «Моделювання проблемних ситуацій»; «За і проти»; «Реклама»; «Інтелектуальна розминка»; «Вікторина»; «Якби Київ заговорив, то...» тощо).

26.  Дидактичні, сюжетно-рольові ігри національно-патріотичного змісту.

27.  Слухання музики, розучування та виконання українських народних пісень, таночків, хороводів, народних ігор.

28. Участь дошкільників у народних та державних святах (Різдво, Великдень, День вишиванки, День Конституції, День Незалежності, День захисника Вітчизни та ін.)

29. Написання колективних листів з малюнками для захисників у зону бойових дій.

30. Посильна допомога дітей вихователям групи та батькам у їхній волонтерській діяльності; участь у громадському житті селища/міста; залучення дітей до благодійних акцій та проєктів.

Підготувала вихователь-методист Раїса СЕМЕНЮК