Методика навчання дітей елементів грамоти: основні аспекти. Методичні рекомендації для вихователів

Матеріали семінару-практикуму

В оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти (варіативна складова) визначені чіткі завдання щодо навчання дошкільників елементів грамоти. Навчання дошкільників елементів грамоти - це процес формування у них початкових умінь читати і писати.

Послідовність навчання елементів грамоти:

  • ознайомлення дітей із словом (кожне слово має значення, слова стоять один за одним, у словах чуємо різні звуки, слова бувають довгі і короткі);
  • ознайомлення з реченням (із двох, трьох і більше слів);
  • поділ слів на склади (дво-, трискладові, односкладові);
  • ознайомлення зі звуком, звуковим складом слова (звуковий аналіз слова);
  • знайомство з буквами;
  • навчання читати слова, речення;
  • підготовка дитини до письма.

Прийоми навчання дітей при ознайомленні зі словом:

- зразок промовляння слів вихователем;

- активне промовляння слів дітьми (хорове, індивідуальне);

- промовляння слів із словосполученнями;

- визначення довжини вимовленого слова (коротке, довге);

- промовляння слів з різною інтонацією.

Прийоми навчання дітей при ознайомленні з реченням:

- зразок промовляння речення вихователем;

- активне промовляння речення дітьми;

- послідовне називання слів у реченні;

- підрахунок кількості слів у реченні;

- визначення місця кожного слова у реченні;

- викладання лічильного матеріалу (за кількістю слів у реченні);

- самостійне складання речень із певною кількістю слів;

- викладання речень із картонних смужок, що позначають слова;

- графічне зображення структури речення на дошці, на аркуші паперу.

Прийоми навчання дітей уявлень про склад:

- вимова слова за частинами (за складами);

- визначення кількості складів у слові;

- поділ слова на склади (плескаючи у долоні, крокуючи, відбиваючи у   барабан та ін.);

- визначення місця складу у слові;

- складання слова із запропонованим складом;

- графічне зображення звукової структури слова;

- ознайомлення з наголосом (наголос завжди падає на голосний звук).

Завдання навчання дітей звукового аналізу слів:

  • формування немовленнєвого слуху - здатність слухати навколишні звуки;
  • формування фонематичного слуху - уміння розрізняти звуки мовлення;
  • формування слухової уваги.

Структура вивчення одного звука:

- показ та прояснення артикуляції звука;

- вимова звука ізольовано (дихання, виразність, мовлення);

- вимова складів звуконаслідування (темп, голос);

- виділення звука у слові (на початку, всередині і в кінці).

Послідовність навчання звукового аналізу слів:

  • називання слова та розглядання відповідного предмета або картинки;
  • повільне, чітке промовляння слова-назви вихователем з інтонаційним виділенням потрібного звука (звуків);
  • активне промовляння слова дітьми хором або індивідуально;
  • фіксація уваги, що слово складається зі звуків, які мають порядок у слові та певну кількість;
  • розглядання звукової моделі слова (схеми звукового аналізу);
  • позначення звуків відповідними фішками у звуковій моделі слова;
  • «читання» вихователем слова за допомогою звукових фішок, проводячи вказівкою під схемою при вимові кожного звука;
  • самостійне читання дітьми хором, окремою дитиною;
  • викладання звуковими фішками слова, визначаючи при цьому, який звук голосний, а який приголосний;
  • пригадування слів, що відповідали б звуковій схемі слова;
  • самостійне викладання звуковими фішками слів на звуковій схемі з пустими квадратами.

Щоб дітям було цікавіше, фішки можна виготовити у вигляді веселих гномів, метеликів, сонечок, грибів і т.п.

Прийоми ознайомлення з графічним зображенням звуків - буквами:

  • викликання асоціацій з певними образами;
  • показ букви (великої та маленької);
  • складання букв із паличок, ліплення з пластиліну та ін.;
  • розфарбовування букви за контуром;

Для закріплення зображення букви рекомендується штрихування готових контурів або малювання окремих предметів, назви яких починаються із відповідної букви.

Щоб уміти читати дитина повинна:

- навчитися чути і виділяти звуки в словах (фонематичний слух);

- відчувати неперервний потік звуків у слові (фонетичний слух);

- мати розвинене мовне дихання;

- навчитися звукового аналізу слів на основі розвитку фонематичного сприйняття;

- вивчити букви;

- навчитися правильно співвідносити звуки і букви;

- засвоїти поєднання букв;

- практично засвоїти правила графіки.

Послідовність оволодіння дитиною навичками письма:

- навчаємо правильно сидіти;

- навчаємо правильно розміщувати зошити і тримати ручку;

- навчаємо малювати прямі лінії, паралельні лінії, півовали, круги, зигзаги тощо;

- розрізняти та писати елементи друкованих букв;

- писати друковані букви;

- навчаємо писати елементи письмових букв.

Оволодіння дітьми дошкільного віку елементами грамоти забезпечує наступність і перспективність у роботі двох ланок освіти - дошкільної та початкової.

Використані джерела:

1. Базовий компонент дошкільної освіти (2021).

2. Методика розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього та дошкільного віку. Алла  Богуш  Наталя Маліновська. Киів,2022

Підготувала вихователь Лариса МЕЛАНЧУК