Перспективне та календарне планування освітньої роботи в ДНЗ у літній період. Методичні рекомендації

Перспективне та календарне плану­вання освітньої роботи у літній період здій­снюють відповідно до тих самих вимог, що й упродовж навчального року. Проте, скла­даючи план, слід враховувати специфіку ор­ганізації та зміст освітньої роботи з дітьми у літні місяці (максимальне перебування ді­тей на свіжому повітрі, наявність зведених різновікових груп, посилена увага до прове­дення загартувальних процедур тощо).

Вихователь відображає освітню діяль­ність з дітьми у літній оздоровчий період у перспективному плані роботи на місяць та у календарному плані роботи на день/тиждень. При цьому педагоги можуть самостійно обирати зручну для себе форму графічного або текстового планування за ре­жимними моментами, видами діяльності тощо, яка має бути схвалена педагогічною радою дошкільного навчального закладу.

У перспективному плані роботи на місяць слід пе­редбачити:

• розподіл часу при організації життєдіяльності дітей упро­довж дня (режим дня) (Додаток 1);
• розклад занять (Додаток 2);
• загартувальні заходи із зазначенням назв процедур та норм загартування;
• комплекси вправ ранкової гімнастики та гігієнічної гімнас­тики після сну на кожні два тижні;
• зміст освітньої роботи на кожен тиждень місяця - темати­ка занять, інші форми роботи (бесіди, праця в природі, спостереження, ДПД, художня праця, піші переходи, дитячий туризм, розваги, екскурсії, СХД, творчі ігри тощо);
• форми взаємодії з батьками.

У календарному плані відображають зміст освітнього пронесу з групою дітей на кожен день. При цьому вихователю необхідно за­безпечити чергування спокійної та активної діяльності, правильний розподіл фізичного, психічного навантаження та відпочинку протя­гом усього дня. З цією метою у календарних планах освітньої робо­ти вихователь має передбачити на щодень раціональне поєднання різних видів і форм проведення організованої і самостійної (ігрової, рухової, пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, худож­ньої та ін.) діяльності дітей.

Найпопулярнішою серед усіх форм календарного планування у педагогів залишається планування освітньої роботи за режимни­ми моментами. Застосовуючи його, слід передбачати можливість різних видів діяльності дітей упродовж дня, їхню тривалість, періо­дичність та враховувати раціональність і доцільність їх проведення у певний проміжок часу.

У ранковий час доцільно планувати:

• індивідуальну роботу (із зазначенням імен вихованців, мети, необхідних матеріалів);
• бесіди на морально-етичні та загальнопізнавальні теми з невеликою групою дітей;
• ігрову діяльність (сюжетно-рольові, конструкторсько-буді­вельні, дидактичні, рухливі ігри малої і середньої рухливості);
• спостереження за об'єктами та явищами довкілля;
• трудові доручення і чергування;
• роботу з прищеплення культурно-гігієнічних навичок;
• різні види самостійної діяльності дітей (образотворча, рухова, художньо-мовленнєва тощо).

У літній період слід забезпечити максимальне перебування ді­тей на свіжому повітрі. При цьому послідовність та тривалість різних видів діяльності слід змінювати, зважаючи на погоду, характер попе­редньої та наступної діяльності, вік, інтереси і потреби вихованців. Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або не допускається за несприятливих погодних умов, зокрема таких, як:

-      сильний вітер;

-      температура повітря вище +35С у затінку;

-      злива, гроза.

У першій половині дня, після сніданку, з дітьми проводять орга­нізовану навчально-пізнавальну діяльність у формі занять різного спрямування: з фізичного розвитку (щоденно); пізнавального розвитку;комунікативно-мовленнєвого розвитку; художньо-естетичного розвитку.

Плануючи заняття, необхідно зазначати їх тему, програмові завдання, необхідний ма­теріал та спеціальне обладнання, хід у вигляді плану. У літній період заняття по можливості слід проводити на свіжому повітрі. Їхню те­матику, кількість, тривалість, періодичність визначають залежно від вікової групи дітей та конкретної освітньої мети.

Основний час прогулянок слід відводити різноманітній ігровій діяльності дітей, використовуючи всі види ігор (сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, театралізовані, дидактичні, рухливі). У календарному плані вихователь має визначити атрибути та іграшки, які потрібні для певної сюжетно-рольової гри, і сплану­вати читання відповідних художніх творів та бесід за змістом гри. Ці форми роботи дають вихователю змогу опосередковано керу­вати самостійною ігровою діяльністю дітей, адже читання цікавого художнього твору збуджує у дітей бажання відтворити почуте у грі та сприяє розвитку її сюжету (вихователям молодшої та середньої групи слід відобра­жати не лише створення умов для розгортання сюжетно-рольових ігор, а й прийоми навчання ді­тей дій з іграшками, показ пев­них ігрових дій, власну участь в іграх дітей; вихователям ді­тей старшого дошкільного віку слід занотовувати у плані при­йоми, що стимулюватимуть ді­тей до самостійності, скажімо: вибір теми гри, розподіл ро­лей, встановлення позитивних дружніх стосунків тощо).

На прогулянках у пер­шій і другій половині дня обов'язково слід проводити рухливі ігри, зокрема ігри  з елементами спорту. Вар­то не лише пропонувати ді­тям знайомі ігри, а й розучу­вати з ними нові. До цих ігор необхідно залучати всіх ді­тей групи. Вихователю слід пам'ятати, що активна участь у рухливій грі без примусу створює у дітей радісний настрій та сприяє досягненню педагогічної і оздо­ровчої мети гри. Варто зазначити, що за сприятливої погоди під час кожної прогулянки доцільно проводити 4-5 рухливих ігор. У спеку, при занадто високій температурі повітря, рухливі ігри необхідно замінювати на більш спокійні види діяльності дітей (ігри з водою, з природними матеріалами тощо).

У календарному плані освітньої роботи вихователя під час ден­них прогулянок  також доцільно передбачити:

• загартувальні процедури з використанням стаціонарного і виносного обладнання на майданчиках - тіньових наві­сів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо;
• спостереження за предметами, явищами навколишнього світу та екскурсії у природу, до музеїв, інших закладів (аптека, бібліотека, магазин, поліклініка тощо);
• створення умов для самостійної діяльності дітей (ігрової, рухової, музичної, образотворчої, театралізованої, пізна­вальної, пошуково-дослідницької тощо);
• залучення дітей до різних видів колективної трудової ді­яльності (з усією групою або з підгрупами), індивідуальних та групових доручень, зокрема:

-        прибирання групової кімнати;

-        ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор тощо;

-        прання лялькової білизни, носовичків, стрічок;

-        виготовлення іграшок-саморобок;

-        праця у природі (на майданчику, у садку, квітнику, на городі);

• різні розваги, зокрема:

-      фізкультурні розваги (два рази на місяць);

-      ляльковий, настільний та інші види театру;

-      дитячі концерти;

-      музичні та літературні дозвілля;

-      інсценування літературних творів тощо.

• індивідуальну роботу з окремими вихованцями чи роботу з підгрупами по двоє-четверо дітей за різними змістови­ми напрямами педагогічної діяльності (при плануванні вар­то зазначати імена дітей, напрям роботи, мету, необхідний матеріал);
• дитячий туризм (піший, велосипедний), екскур­сії, цільові прогулянки плануються один раз на тиждень за наявності належних природних умов (ліс, парк, водойма тощо).

У ті дні, коли планують похід, екс­курсію у природу чи цільову прогулянку за межі дошкільного закладу, не слід проводити заняття з фізич­ної культури, адже діти під час таких заходів мають змогу за­довольнити свою потребу в руховій активності й отримують достатнє фізичне навантаження.

Дитяча діяльність у вечірні години планується з урахуванням змісту всієї діяльності дітей протягом дня. На вечір доцільно пла­нувати ті види діяльності, що за змістом сприяли б узагальненню, уточненню та закріпленню знань і вмінь, яких діти набули протягом дня, зокрема такі, як:

-           спостереження;

-           творчі та дидактичні ігри;

-           колективна праця та доручення;

-           фізичні вправи та рухливі ігри ма­лої і середньої рухливості;

-           індивідуальна робота;

-           робота з батьками вихованців (бесіди, консуль­тації тощо).

Дотримання методичних вимог щодо планування освітньої роботи та організа­ції життєдіяльності дітей улітку, ефектив­не використання оздоровчих сил природи дасть педагогам змогу створити необхідні умови для зміцнення здоров'я та гармо­нійного розвитку дітей дошкільного віку.

Додаток 1

                                                                                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

   Завідувач ДНЗ _____________ О.М. Лисак

                                                                                                                    Дата 25 травня 2015 року 

Орієнтовний розподіл часу при організації життєдіяльності дітей протягом дня у літній період 

                                                                                                                              Додаток 2                

                                                                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                           Завідувач  ДНЗ ___________  О. М. Лисак

                                                                                               Дата  25. 05. 2015 року

Тижневий розподіл організованої навчально-пізнавальної діяльності дошкільників 

у Квасилівському ДНЗ (ясла-садок) на літній оздоровчий період

8⁰⁰ - 8⁴⁰ - прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика

Додаток 3

Основні фізкультурно-оздоровчі заходи, рекомендовані для проведення з дітьми влітку 

1). Ранкова гімнастика (з коригувальними та дихальними вправами).

2). Повітряні ванни (у полегшеному одязі з поступовим роздяганням до трусиків):

-         молодші групи - тривалість від 1хв до 20хв;

-         середні групи  -  тривалість від 1хв до 30хв;

-         старші групи  -   тривалість від 1хв до 40хв.

(тривалість прийому повітряних ванн щоденно збільшувати на 2хв для дітей другої групи здоров'я (ослаблених); тривалість світло-повітряних ванн починати з 1хв і збільшувати кожні 2 дні на 1хв).

3).  Ходіння босоніж у приміщенні, на вулиці (по траві, піску, землі, глині, гравію) в кінці прогулянки.

4). Оздоровчий біг навколо дошкільного закладу по бігових доріжках (наприкінці прогулянки).

5). Оздоровча ходьба (3р\тижд. в середньому темпі на відстань до 700м (молодша  група), 1000 м (середня група), 1500 м (старша група).

6). Дихальні вправи на свіжому повітрі (релаксація);

7). Хлюпальний басейн: у спекотні дні при температурі повітря не нижче +25⁰С, температурі води +37⁰С і не нижче  +20⁰С. Тривалість перебування у воді поступово збільшувати:

-           молодші групи - від 30 сек до 5хв (щодня перебування у воді збільшується на 30сек);

-            середні, старші групи - від 30 сек до 10хв (щодня перебування у воді збільшується на 1хв).

 8). Полоскання рота водою з крана.

 9). Миття рук до передпліччя та обличчя водою з крана (з середньої групи).

 10). Точковий масаж, масаж вушних раковин (середній-старший дошкільний вік).

 11). Пальчикова гімнастика, елементи психогімнастики.

 12). Міогімнастика (вправи для язика)  - з середньої групи.

13). Гімнастика пробудження під класичну музику (в поєднанні із самомасажем стоп ніг, точковим масажем, рефлексогенною «доріжкою здоров'я», коригувальною гімнастикою, повітряними ваннами, дихальною гімнастикою, ходьбою босоніж, сольовою «доріжкою здоров'я» тощо).

14). Гімнастика для очей (2-3 хв з молодшої групи).

15). Ігри-медитації, гімнастика для очей (2-3хв).

16). Коригувальні вправи на профілактику порушень постави та плоскостопості, рухливі ігри (по 4-5 в першу та другу половину дня).

17). Піскотерапія, звукотерапія (слухання природних звуків з лікувальною метою). 18). Лікувально-профілактичні заняття з фізкультури (2р\тижд. з елементами точкового масажу, вправами на профілактику порушень постави і плоскостопості, пластик-шоу, дихальної та пальчикової гімнастики та ін.).

19). Фізкультура на свіжому повітрі (2р\тижд.).

20). Пішохідний перехід (з молодшої групи 1р\тижд.).

 Підготували: завідувач Лисак О.М.,  вихователь-методист Семенюк Р.Ф.