Аналіз результатів освітньої діяльності ДНЗ

        Аналіз результатів освітньої діяльності є найскладнішим розділом аналізу роботи ДНЗ. Ця проблема на сьогоднішній день не має достатньо чіткого наукового дослідження. А тому, залежно від поглядів на проблему, різні науковці використовують і різні методи аналізу якості дошкільної освіти, яку забезпечує ДНЗ. Проте жоден науковець не заперечує самого факту здійснення такого аналізу, аби визначити якість освітніх послуг, які надає ДНЗ, і визначають, що результати аналізу освітньої діяльності мають порівнюватися з вимогами державного стандарту - БКДО.

Загальноприйняті на сьогодні методи аналізу результатів освітньої діяльності ДНЗ:

• діагностика умов організації освітнього процесу в кожній групі (зміст розвивального середовища; навчально-методичне забезпечення; дотримання санітарно-гігієнічних вимог);
• педагогічна діагностика рівня розвитку дітей на основі вивчення засвоєних знань, умінь і навичок, що розуміються як результати освітньої діяльності (початок вересня, кінець кварталу та півріччя, кінець травня);
• психологічна діагностика рівня розвитку дітей (проводить психолог).

         Отже, оцінювання результатів якості дошкільної освіти може здійснюватися із застосуванням  найпростіших методів психолого-педагогічної діагностики на основі вивчення рівня розвитку дітей. Однак, мета психолого-педагогічного діагностування в ДНЗ полягає лише в тому, щоб визначити зону найближчого розвитку кожної дитини і допомогти її реалізувати свою індивідуальну «програму» розвитку, що заклала їй природа, забезпечити індивідуально-диференційований підхід до кожного вихованця. Щоб надати цю допомогу, необхідно напевне знати, в чому полягає допомога  і кому з дітей вона потрібна. Саме експертиза досягнень дітей в дошкільному віці не може спиратися лише на виявлення ЗУНів. Експерт має виявити, насамперед, яким чином дитина досягає  знань, у який спосіб, який рівень її самостійності у їх засвоєнні, як часто використовує знання у житті, якого рівня розвитку вона досягнула тощо.

       Найпоширенішим методом здійснення аналізу результатів освітньої роботи з дітьми раннього віку (до 3-х років) є педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку малюків (див. додаток). В результаті цієї педагогічної діагностики визначається чотири групи розвитку дітей, з яких три перших характеризують нормальний розподіл дітей, а четверта - граничний, що вимагає особливої уваги дорослих (педагогів, логопеда, психолога, лікарів). Залежно від результатів нервово-психічного розвитку дітей завдання педагогів може полягати надалі або в збереженні досягнутого рівня розвитку кожної дитини, або в підвищенні цього рівня.

        З другої молодшої групи педагогічне обстеження рівня розвитку дітей може  проводитися:

• за найбільш значущими знаннями, вміннями та навичками з кожного розділу програми ( цікава математика, мовленнєве спілкування, рідна природа, ознайомлення з довкіллям, образотворча діяльність, ігрова діяльність), лінії розвитку (фізичний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, креативний), сфери життєдіяльності («природа», «культура», «люди», «я сам») чи ключових компетентностей (соціальна, мовленнєва, логіко-математична, природнича, здоровязберігальна, громадянська тощо).

       Складається аналітична таблиця показників з розділу (за змістом програми, за змістом БКДО, за моделями життєвої компетентності тощо). У таблиці знаками «+», «-» позначається наявність або відсутність у дитини перерахованих умінь за показниками у таблиці.  Педагоги Квасилівського ДНЗ частіше всього практикують свої позначки:

-   високий рівень розвитку  ВР (обдарована дитина): дитина самостійно дає відповідь на поставлене проблемне запитання, яке відповідає програмі наступної вікової групи;

- хороший рівень розвитку ХР (вище середнього) : дитина самостійно знаходить відповідь на запитання за програмою своєї вікової групи, іноді за навідним запитанням експерта;

- середній рівень розвитку СР (достатній, задовільний): дитина розуміє запитання за програмою своєї вікової групи і відповідає при незначній допомозі експерта;

-   нижче середнього рівня розвитку НС (незадовільний): дитина не може самостійно дати відповідь на запитання і відповідає при значній допомозі експерта;

-   низький рівень розвитку НР (критичний): дитина не розуміє запитання, його суті, а тому не може на нього відповісти.

        Діагностику аналізу стану освітнього процесу (психолого-педагогічну) проводять вихователі і спеціалісти - практичний психолог, музичний керівник, інструктор з фізкультури. За потреби, в цій роботі бере участь і вихователь-методист. Методичне забезпечення проведення цієї діагностики здійснюють завідувач і вихователь-методист. ( А. Коваленко. Експертиза якості освітнього процесу відповідно до Базової програми. Ж-л «Вихователь-методист» №8/2010).

                                  Методи педагогічної діагностики:

• спостереження (під час організованої навчально-пізнавальної діяльності, ігрової діяльності, в повсякденному житті);
• експеримент (контрольні зрізи знань);
• дидактичні ігри і вправи (з різних розділів програми);
• бесіда (на запропоновану тему, за змістом прочитаного, за картиною);
• міні-заняття ( з 2-4 дітьми);
• контрольні та підсумкові заняття (щоквартально, за півріччя);
• індивідуальні заняття (проводяться найчастіше і у формі гри);
• вивчення продуктів творчої діяльності дітей.

В результаті діагностики підраховується кількість виставлених позитивних оцінок за кожним з показників аналітичної таблиці і для кожної дитини. Отримані результати дають можливість визначити, які з пройдених тем багатьма дітьми засвоєні недостатньо, а тому необхідним є проведення повторних занять, інших форм організованої навчально-пізнавальної діяльності з вихованцями.

Для виведення середньої оцінки виконання дітьми програми з того чи іншого розділу ( у %) використовується в основному така формула:

Всього виявлено позитивних оцінок (ВР, ХР, СР)       Х 100

Максимально можлива кількість позитивних оцінок

(де максимально можлива кількість позитивних оцінок розраховується множенням   кількості всіх виділених у таблиці показників на загальну кількість обстежених дітей).

               Щоб визначити рівень виконання програми та БКДО у групі вцілому, варто зробити зведену таблицю по всіх її розділах, показники додати і знайти середній показник виконання програми. Аналогічно визначається середній показник виконання програми та БКДО по ДНЗ (показник якості надання освітніх послуг або якості дошкільної освіти в ДНЗ). Узагальнені дані педагогічного обстеження обговорюються на засіданні педагогічної ради.

Зведена таблиця показників засвоєння програми ( за розділами)

       Цей метод діагностики хоча  досить громіздкий і об'ємний, однак є досить ефективним і найоб'єктивнішим. Він дає можливість оцінити кожну дитину і спланувати програму її особистого розвитку.

Параметри оцінки якості освітнього процесу ( в %):

-         нижче 50% - рівень навчально-виховної роботи не відповідає нормі;

-         50-65% - низький рівень освітнього процесу ( критичний);

-         65-75% - нижче середнього рівня (незадовільний);

-         75-80%  - середній рівень (достатній, задовільний);

-         80-90%  - хороший рівень ( вище середнього);

-         90-100% - високий рівень освітнього процесу.

      Особливо значущою сьогодні є така форма діагностики розвитку дошкільників, коли до неї залучаються батьки вихованців. Вже на початку навчального року батькам запропонувати перелік всіх показників засвоєння дитиною знань, умінь і навичок на навчальний рік (можна за розділами програми, лініями розвитку, сферами життєдіяльності чи за моделями життєвої компетентності) для оцінювання рівня її розвитку та відзначити у ньому ті знання, які дитина вже має на початку навчального року. Наприкінці навчального року батькам пропонувати повторити процедуру і порівняти рівень розвитку дитини з тим, який був на початку навчального року, оцінити її власні досягнення і спланувати подальшу освітню роботу. Тісна співпраця родини і дошкільного закладу не забариться, як і не забариться шанобливе ставлення до праці педагога ДНЗ...

Примітка. Діагностика - метод з'ясування перебігу освітнього процесу, ретельне вивчення його результатів; діагностування - складова частина практичної діяльності педагога, яка передбачається його посадовими обов'язками. Мета діагностики: контроль, перевірка, оцінювання, аналіз результатів освітнього процесу та прогнозування подальшого розвитку дітей.

                                                     Рекомендована література:

1.      Як оцінити роботу ДНЗ/ Укладач Л.А. Швайка. - Х.: Вид. група «Основа», 2009.

2.      Атестація дошкільного навчального закладу: досвід роботи / С.І. Жовнер, О.М. Бобро,Т.І. Погребняк, І.В. Кузмінська. - Х.: Вид. група « Основа», 2008.

3.      Експертиза якості освітнього процесу відповідно до Базової програми. Алла Коваленко (ж-л «Вихователь-методист» №8/ 2010, ст.49-65).

4.      Концепція постійного контролю за якістю дошкільної освіти. К. Крутій

(ж-л «Вихователь-методист»  №4/ 2009, ст.35-44).

5.      Актуальність упровадження моніторингу в системі дошкільної освіти. К.Крутій ( ж-л «Вихователь-методист» №0/ 2008, ст.17-23).

6.      Наказ Міністерства освіти і науки України «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти» від 11 квітня 2008 року №309.

7.      Моніторинг індивідуальних досягнень дітей з особливими потребами. (ж-л «Вихователь-методист» №3/2009, ст.60-70).

8.      Табель успіху як засіб моніторингу якості дошкільної освіти. А. Андруняк

 ( ж-л «Вихователь-методист» 9/2010, ст.18-25).

9.      Кваліметричний підхід в управлінні навчальним закладом. Зоя Рябова, Раїса Назарян

( ж-л «Палітра педагога» №3/2005, ст.13-15).

10.  Контроль за розвитком малюків. Т Гурковська. ( ж-л «Вихователь-методист» №6/2010).