Що робити з негативними емоціями?

Що робити з негативними емоціями?

Як допомогти дитині та самому собі здолати  негативні емоції? Якщо  людина вміє оцінювати свій душевний стан, буде легше і оточуючим, і йому самому. 

Вправа на розвиток уміння розуміти себе

Вправа «Прислухайся до себе»

·     Якщо твій настрій можна було б розфарбувати, то якого б кольору він став?

·     На яку тварину або рослину схожий твій настрій?

·     А якого кольору радість, смуток, тривога, страх?

«Екран настрою» («Щоденник настрою»), в якому дитина кожного дня буде малювати свій настрій. Це можуть бути смайлики, пейзажі, чоловічки…

Обговоріть з дитиною способи вираження гніву. Нехай вона (і Ви самі) спробує  дати відповіді на запитання:

1. Що тебе може розгнівати?

2. Як ти поводишся, коли  гніваєшся на когось?

3. Що відчуваєш у стані гніву?

4. Що ти зробиш, щоб уникнути неприємностей у ці хвилини?

5. Назви слова, які говорять люди, коли зляться?

6. А якщо ти чуєш образливі для тебе слова, що відчуваєш, що робиш?

7. Які слова для тебе дуже образливі?

Вправа на уміння керувати своїми емоціями

         Сильно стиснути кулаки,  напружити  м’язи   рук,  потім  поступово  разслабитися,  «відпускаючи»   негатив.

Вправа «Ти дерево»

         Необхідно натиснути п’ятами на підлогу, все тіло - руки, ноги напружені. «Ти – могутнє дерево, у тебе сильні корені, які занурені глибоко в землю, тоді тобі ніхто не страшний». Це поза упевненої людини.    Вправа «Уяви себе левом!»

        «Він красивий, спокійний, впевнений в своїх силах, голова горделиво піднята, плечі розправлені. Його звати як тебе (дитина), у нього твої очі, тіло. Ти –  лев!»

Вчимося справлятися з гнівом

Імітуйте разом з малюком різноманітні рожиці  перед дзеркалом. Зображуйте різні емоції, особливої уваги приділяйте міміці гнівної людини.

 Вправа   для приборкування гніву

         Намалюйте разом заборонний знак  «Стоп!» і  домовтеся, як тільки  дитина відчує що починає  дуже гніватися, то  одразу дістане цю  позначку

і  голосно скаже або про себе «Стоп!»      

 Вправа з іграшкою                              

         Щоб навчити дитину спокійно спілкуватися з людьми, пограйте так:

візьміть в руки який-небудь привабливий предмет (іграшку).

Завдання дитини – умовити Вас віддати цей предмет. Ви повертаєте цю річ, коли захочете. Потім поміняйтеся місцями – Ви просите у дитини.

Після закінчення гри обговоріть, як легше просити, які прийоми та дії вплинули  на  ваше  рішення  віддати іграшку, обговоріть  почуття  які  випробовували  гравці.

Навчайте дитину ( і себе) виражати гнів в прийнятній формі

Поясніть, що обов’язково треба проговорювати всі негативні ситуації з батьками або з друзями. Навчить дитину словесним формам виразу гніву, роздратування («Я ображений, мене  це скривдило»).

Запропонуйте скористатися «чарівними речами» для виплескування негативних емоцій:

-         Чарівна чашка (в неї можна кричати).

-         Листи папіру (їх можна зім’яти, порвати, з силою кидати в мішень на стіні).

-         Чарівні олівці (ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати  або зім’яти малюнок).

-          Чарівний пластилін (з нього можна зліпити фігурку  кривдника, а потім зім’яти  її  або переробити).

Виділити окрему подушку «для розрядки»

 ЇЇ можна кидати, бити,  пинати.

Гра «Найголосніше»

Якщо бачите, що дитина перезбуджена, «на грані», то попросіть її швидко побігати, пострибати або заспівати пісеньку (дуже голосно).             

Гра  «Обзивалки»

 Виключити з повсякденного спілкування образиві слова допоможе така гра, обзивайтеся! Кидаючи одне одному м’яч, обзивайтеся необразливими  словами. Це  можуть  бути назви  фруктів, квітів, овочів.  Наприклад: «Ти – кульбабка!»! «А ти тоді – кавун!»…

Заганяти емоції в себе, намагатися їх приховувати  шкідливо! Емоційна разрядка необхідна для збереження здоров’я, а вміння розповідати про свої проблеми допоможе налагоджувати  контакти з  оточенням, розуміти самого себе.

                                                                                                                              Підготувала практичний психолог Ю.Віннічук