Різноманітність інноваційних підходів до еколого-природничої освіти дошкільників. Методична скарбничка для вихователя

Сьогодні природнича освіта дошкільників зазнає суттєвих змін. Цілі, які ставилися перед нею ще кілька десятиліть тому, стають неактуальними, бо не відповідають вимогам сучасного суспільства. Якщо раніше в ознайомленні дітей з природою переважали раціоналістичний і знаннєвий підходи (накопичення знань про природу та її корисність для людини), то нині потрібно віддавати перевагу компетентнісному підходу.

Еколого-природнича компетентність дошкільника - складник його життєвої компетентності - становить конкретні знання про природу, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до її компонентів, обізнаність із правилами природокористування та їх дотримання. Екологічно-природнича компетентність дошкільника передбачає уявлення дитини про природне довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють повітря, грунт, рослини, тварини, люди в багатоманітності, єдності, русі, мінливості.

У формуванні екологічно-природничої компетентності дошкільників актуальними сьогодні є такі нестандартні підходи:

-  екологічний;

-  естетико-екологічний;

-  середовищний;

-  діяльнісний;

-  інтегрований.

Екологічний підхід передбачає головним пріоритетом - еколого-природничу освіту дошкільників: екологічне навчання, екологічне виховання, екологічний розвиток (а не лише засвоєння дітьми природознавчих та природоохоронних знань).

Естетико-екологічний підхід передбачає головним пріоритетом - актуалізацію пізнавальної, чуттєво-емоційної, мотиваційно-діяльнісної сфери дитини, збагачення її естетичних вражень та розвиток стійкого позитивного ставлення до природного довкілля. Цьому сприяє естетико-виховне середовище з наскрізним «вплітанням» ситуацій милування природою під час спостережень, прогулянок, екскурсій тощо та активізацією дитячої творчості на теми природи (створення аплікацій з природного матеріалу, лепбуків, різних композицій тощо).

Середовищний підхід в еколого-природничій освіті передбачає педагогічно доцільну організацію сучасного еколого-розвивального простору дитини, до створення та вдосконалення якого вона постійно залучається.

Діяльнісний підхід передбачає залучення дошкільників до екологічно мотивованої діяльності в природному довкіллі, без якої неможливе формування у них природничо-екологічної компетентності (важливе значення відводиться дослідницько-пошуковій діяльності).

Інтегрований підхід в системі еколого-природничої освіти передбачає ідею цілісного пізнання дошкільниками природного довкілля, всебічний вплив екологічної освіти на різні види діяльності та напрями розвитку дитини. Цей підхід дає можливість вивести дітей на глибинний рівень осмислення природних процесів і явищ, сформувати цілісне бачення картини світу.

Інноваційність в організації еколого-природничої освіти дошкільників полягає в педагогічно виваженому й розумному застосуванні усіх вищезазначених підходів у їх взаємозв'язку, кожен з яких виконує свою провідну роль та реалізує певну функцію.

Робота з формування природничо-екологічної компетентності дітей обов'язково має базуватися на широкому використанні можливостей еколого-розвивального середовища ЗДО, елементами якого є:

- куточок природи у групових кімнатах;

- осередок ДПД (еколого-дослідницький центр);

- ділянка дошкільного закладу.

Еколого-природнича освіта дошкільників має відбуватися в активній діяльності під час:

- занять з ознайомлення з природним довкіллям (уроків доброти, уроків у природі);

- занять у куточку природи;

- уроків-милування природою (наприклад, спостереження-милування «Горобини осіння краса», ж-л «Палітра педагога», №6\2017);

- проведення щоденних і цільових прогулянок (наприклад, «Цільова прогулянка до зимового парку», ж-л «Палітра педагога», №6\2017);

- екскурсій у природу;

- праці в природі;

- екологічних акцій;

- спостережень та бесід з дітьми;

- експериментально-дослідницької діяльності;

- занять з елементами ДПД;

- занять з кулінарії;

- екологічних квестів (наприклад, «У бджолину велику родину усі дружно йдемо на гостину», ж-л «Дошкільне виховання», №6\2018);

- ігрової діяльності;

- обговорення проблемних ситуацій природоохоронного характеру;

- читання й обговорення дитячих творів морально-екологічного спрямування; робота з екологічними казками;

- занять з дидактичним матеріалом природничо-екологічного спрямування; створення лепбуків;

- створення екологічних міні-музеїв;

- інтегрованих занять з пріоритетом екологічно-природничих завдань;

- освітніх ситуацій природоохоронного характеру;

- розгляду картин природничо-екологічного спрямування та бесіда за їх змістом;

- екологічних проектів (наприклад, проект «Як навчити дітей сортувати сміття»(ж-л «Вихователь-методист» №11\2018, «Повітря повинне бути чистим!»...);

- освітньої діяльності на екологічній стежині;

- свят і розваг природничо-екологічного змісту;

- тощо.

Еколого-природнича освіта дошкільників тісно пов'язана із збереженням та зміцненням їх здоров'я, формуванням   здоров'язбережувальної компетентності дітей.

Увага! У Проекті Закону «Про дошкільну освіту» вперше вживається термін «безпечне освітнє середовище» - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання вимог санітарних та/або будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (цькування, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів тощо.

Використані джерела:

1.  Л. Присяжнюк. Еколого-природнича освіта дошкільнят у поліфонії інноваційних підходів. Ж-л «Палітра педагога», №4\2017.

2.  Інтернетресурс. http://93.183.203.244/bitstream/handle/123456789/2404/001%D0%90%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B6%D0%BD%D1%8E%D0%BA.pdf?sequence=1&isAllowed=y   

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.