Освіта для сталого розвитку: нова освітня технологія, а не модний тренд. Психолого-педагогічний порадник

Психолого-педагогічний порадник для педагогічних працівників ЗДО 

Хто із нас не бажає жити у чистому світі? Жити довго і щасливо, гармонійно і красиво, ощадливо і раціонально, відчуваючи підтримку і стабільність. Так, бажаємо ми усі. І сьогодні ми, педагоги, маємо таку можливість навчити своїх вихованців будувати нове життя у здоровому довкіллі, гармонії зі світом, спрямоване на збереження і примноження ресурсів.

«Сталий» - тобто постійний, стабільний, такий, який можна підтримувати на певному рівні, він дає змогу поколінням людей, які живуть сьогодні, задовольняти свої потреби, не ставлячи під можливу загрозу майбутні покоління. А це означає, що сучасне покоління має залишити достатні запаси природних, економічних та соціальних ресурсів наступним поколінням.

Ідеї сталого розвитку надзвичайно популярні у сучасній освіті й активно упроваджуються у зарубіжній та вітчизняній практиці: у Швеції, США, Польщі, Білорусії, інших країнах. Освіта для сталого розвитку в Україні теж стала надзвичайно популярною. Адже сьогодні виховувати навички сталого стилю життя ми можемо розпочинати у дитячому садку й залучати наймолодших громадян нашої держави до збереження власних ресурсів: здоров'я,  навколишнього середовища, культурних цінностей, власного добробуту, виховання ощадливості, навчання раціональним діям.

У напрямку сталого розвитку працює чимало сучасних науковців і педагогів-практиків, але найближчими до нас дошкільників є Н. Гавриш,         О. Пометун, О. Саприкіна, які розробили теоретичні і методичні засади курсу «Освіта для сталого розвитку» для дошкільнят, а саме:

-  «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку» (для дітей 6-го року життя);

-  «Дошкільнятам - освіту для сталого розвитку. Діємо разом» (для дітей 5-го року життя);

-  «Дошкільнятам про сталий розвиток: маленькі люди великого світу» (для дітей 4-го року життя) - з дидактичними матеріалами.

Зміст програми спрямований на поступове (через багаторазове повторення) формування у дітей звичних моделей поведінки, які вони обиратимуть протягом подальшого життя у подібних ситуаціях. Зміст охоплює найважливіші теми із трьох сфер сталого розвитку: соціальної, економічної та екологічної.

Передбачена програмою тематика та дії дітей спрямовані на:

-  покращення стосунків між дітьми та іншими людьми;

-  підтримку морального і психологічного клімату в групі;

-  розумне споживання енергії та води;

-  зменшення марних витрат сировини та формування природничо-екологічної поведінки дошкільників;

-  зміцнення власного здоров'я тощо.

У змісті кожної з тем виокремлено ідеї, які мають бути донесені до дітей, мовні формули, що відбивають їх смисли, та дії, які опановуються дітьми й автоматизуються у вигляді звичних моделей поведінки.  Саме повторення цих дій протягом двох тижнів дозволяє сформувати в дітей сталу звичку - модель поведінки, яка потім стає складовою їх повсякденного сталого способу життя. В межах вивчення кожної теми є вступний і підсумковий аудит - невеличке самостійне дослідження дітьми власної поведінки.

Структура кожного тематичного дня передбачає типові організаційні складники, в усіх вікових групах:

• ранкові заходи;
• інтегроване заняття;
• відпрацювання опановуваних дій у другій половині дня.

Ранкові заходи тематичного дня будуються за звичною для дітей схемою: коротке спілкування з батьками і представлення теми дня (його гасла); ранкові зустрічі\ритуали; проведення ранкової гімнастики або інших видів дитячої активності, пов'язаних із темою дня.

З темою дня може бути пов'язане інтегроване заняття, яке є кульмінацією першої половини дня і поєднує декілька освітніх ліній з пріоритетом однієї з них. Мета заняття (його очікувані результати) полягає в тому, щоб діти навчились: пояснювати значення опрацьовуваних дій; розповідати про порядок (операції) з виконання дії; обґрунтовувати необхідність діяти саме так; виконувати пропоновані дії на основі отримання первинного досвіду їх використання. Заняття орієнтовані на 20-25 хвилин.

На допомогу вихователям а втори курсу «Освіта для сталого розвитку» підготували тексти та ілюстрації. Ці матеріали допомагають дітям уявити собі бажані/не бажані моделі поведінки і розвивають критичне мислення та творчість дітей, їх розумову й мовленнєву активність.

Робота на заняттях, під час прогулянок у другій половині дня передбачає: 

• ігрові вправи із заданим сюжетом;
• рухавки;
• експерименти, досліди, ігри з лялькою, вправи на ігровому полі;
• дидактичні ігри з окресленою послідовністю дій, відповідними ритуалами;
• групову роботу мовленнєвого чи художньо-предметного змісту в командах по 3-6 осіб;
• «озвучування» мультфільму (для засвоєння доцільних дій і мовленнєвих формул);
• театралізовані ігри (розігрування сюжетів за допомогою лялькового театру, театру іграшок, настільного театру та ін.).

Отже, сталий розвиток у змісті дошкільної освіти включає в себе:

-  тематичне планування на 2 тижні;

-  сценарії проживання тематичних днів;

-  інтегровані (тематичні) заняття за темою дня;

-  навчально-дидактичні матеріали;

-  спеціальні методи і форми організації дітей на заняттях (практичні дії, пошуково-дослідницька діяльність, самодослідження, групова та індивідуальна робота);

-  активізацію творчого потенціалу вихованців;

-  співпрацю з батьками упродовж реалізації тематичного циклу.

Основними принципами конструювання освітнього процесу для сталого розвитку є:

-    інтеграція екологічної, економічної, соціальної сфер суспільного життя;

- логічність, послідовність, доступність, системність, тематичність, науковість, цілісність, практичність.     

Першою  дією має бути: опитування, анкетування, аудити педагогів. Виявилося, що серед них є чимало однодумців, які прагнуть зробити світ кращим, виховувати дітей у здоровому довкіллі, доброзичливому, толерантному суспільстві.

Другою дією є розроблення творчою групою структури роботи з упровадження сталого розвитку в закладі, яка допоможе скоординувати та систематизувати спільну роботу педагогів, дітей та їх батьків.

Сталий розвиток вимагає змін не лише у змісті чи формах роботи, а й у знаннях та поглядах самих педагогів. Тобто, потрібно їх стимулювати  жити і працювати по-новому.

Під час навчання педагогів важливими завданнями є:

• ознайомлення з концепцією сталого розвитку та особливостями курсу, створеного на її засадах;
• оволодіння новими знаннями та уміннями в декількох галузях, якими вони можуть поділитися з дітьми та їхніми батьками;
• формування й розвиток навичок, аналіз дій - власних та оточення - у контексті сталого розвитку, навчання цьому дітей та їх батьків;
• створення сприятливих умов у закладі для сталого розвитку.

Для педагогів потрібно організувати та провести: семінари-тренінги, заняття-тренінги, методичні та педагогічні діалоги, й ряд інших інтерактивних форм роботи, які сприяли б розкриттю теоретичних та методичних аспектів з даного питання, налагодженню співпраці з усіма учасниками освітнього процесу, активізації творчого потенціалу кожного.

Нова освітня стратегія сприяє: переосмисленню педагогами власних поглядів, поведінки, стилю життя; переконанню у необхідності такого розвитку суспільства, який є не просто керованим і стабільним, а ще й гармонійним та повністю безпечним для біосфери.

На допомогу педагогам є розроблені:

-  нові тематичні перспективні планування до навчального курсу, які продовжили запропонований цикл;

-  структурна модель сценарію проживання тематичного дня;

-  структурна модель інтегрованого (тематичного) заняття для сталого розвитку;

-  основні принципи проведення   інтегрованих занять для сталого розвитку;

-  стартові тексти та запитання до них;

-  схема-модель позиції і ролі педагога в освітній діяльності для сталого розвитку.

Це дає можливість значно урізноманітнити життєдіяльність дітей упродовж дня, тижня. Результати спостережень, бесід показують, що діти готові до сприймання нової інформації, прийняття рішень, власного нового стилю життя.

Цьому сприяють,  насамперед, створені у закладі необхідні умови:

- забезпечення психологічного комфорту дітей, формування у них впевненості у власних силах і можливостях;

- розвиток ентузіазму, пізнавальної активності, ініціативи дітей;

-  вироблення у дітей навичок поведінки, орієнтованої на сталий стиль життя.

Третя  дія, а це безпосередня робота з дітьми, дозволяє творчо оновити предметно-розвивальний простір. Спостереження за довкіллям, дослідження різних явищ та предметів, експерименти, виготовлення творчих доробків та збагачення власного середовища сприяють змінам у повсякденній поведінці дітей, формуванню ціннісного ставлення до оточуючого, збагаченню уявлень про рукотворний світ.

Цікавими і результативними є такі  тематичні проєкти:

• «Ми піклуємося про птахів узимку»
• «Ми - за чисте довкілля»
• «Бережемо воду»
• «Бережемо енергію»
• «Заміна зеленим красуням»
• «Листівки зі старих розмальовок»
• «Макулатуру збираємо - зелений ліс оберігаємо, воїнам АТО допомагаємо» та інші.

Четвертою дією є залучення батьків вихованців до усіх заходів, які сприяють формуванню партнерських відносин, налагодженню взаємозв'язку задля обміну інформацією, досвідом, вироблення спільних вимог щодо формування моделі сталої поведінки дошкільнят в умовах сьогодення. Цьому сприяють спільно проведені:

-  свята, розваги, заняття, конкурси, виставки;

-  благодійні акції;

-  тижні ресурсозбереження, енергозбереження;

-  слайд-презентації;

-  проєктна діяльність;

-  творчі домашні завдання, спеціально розроблені до тематичних днів тощо.

Так от, спільні акції та соціально-екологічні проєкти, наприклад: «Збережемо Землю», «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами в усіх учасників освітнього процесу» об'єднують інтереси усіх учасників, які вболівають за збереження оточуючого середовища та розроблення спільних дій, зміни поведінки у навколишньому світі.

Систематична та системна робота упровадження навчального курсу «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку» дає  позитивні результати:

• професійне зростання педагогів (удосконалення їх майстерності, прояв творчості, використання найбільш ефективних засобів, методів та прийомів спільної з дітьми діяльності);
• зростання поваги до вихователя, як галузевого спеціаліста;
• комплексну реалізацію завдань сучасної дошкільної освіти;
• сталий (стабільний, стійкий) особистісний розвиток дошкільника;
• партнерські взаємини з вихованцями (повну рівноправність);
• налагодження активної співпраці з батьками вихованців;
• залучення усіх учасників освітнього процесу до спільної проєктної діяльності.

Ото ж, «сталий розвиток» стосується кожного! Освіта для сталого розвитку: не модний тренд, а необхідність сучасного світу!

Підготувала практичний психолог Віннічук Ю.М.