Меморандум дитини

Не треба іншого зразка, коли в очах приклад батька.

О. С. Грибоєдов

Шановні батьки! Можливо, вам стане у пригоді напівжартівливий меморандум дитини, складений психо­логами від її імені.

Не псуй мене. Я прекрасно знаю, що мені зовсім непотрібно багато з того, про що я прошу. Я просто перевіряю тебе.

Не бійся бути вимогливим зі мною. Так краще, це надає мені впевненості.

Не застосовуй до мене силу. Це учить мене того, що сила - найголовніше у світі. Краще, якщо ти мене просто переконаєш.

Не будь непослідовним. Це бентежить мене та примушує намагатися уникати робити те, що мені під силу.

Не обіцяй. Ти, можливо, не зумієш дотри­матися своєї обіцянки. Це послабить мою віру в тебе.

Не реагуй на мої провокації, коли я щось роблю для того, щоб завдати тобі прикрості. Інакше я прагнутиму одержувати все нові та нові «перемоги».

Не дуже засмучуйся, коли я скажу тобі: «Я тебе ненавиджу». Насправді, я не маю цього на увазі, а хочу, щоб ти розкаявся втому, що ти мені зробив.

Не роби за мене того, що я можу зробити сам. Не змушуй мене почуватися немовлям, тому що я буду постійно вимагати твоєї допо­моги.

Не виправляй мене перед людьми. Я ско­ріш послухаю, якщо ти поговориш зі мною тихо, без свідків.

Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Тоді я чомусь не дуже і добре чую, а слухаюся навіть ще гірше. Я зроблю те, що ти вимагаєш, але давай поговоримо про це пізніше.

Не намагайся читати мені мораль. Ти б здивувався, якби дізнався, як добре я усвідомлюю, що погано, а що добре.

Не змушуй мене почуватися так, ніби мої помилки - це гріхи. Я маю вчитися робити помилки, не почуваючись найгіршим.  

Не чіпляйся до мене. Або я буду захищатися, або не буду чути тебе.

Іноді не вимагай пояснень щодо моєї поганої поведінки. Іноді я дійсно не знаю, чому це зробив.

Не випробовуй занадто мою чесність. Мене легко налякати, щоб я сказав неправду.

Не забувай, що я люблю експериментувати. Я вчуся на цьому, тому прошу тебе змиритися.

Не захищай мене від наслідків моєї поведінки. Я маю вчитися із власного досвіду.

Не відштовхуй мене, коли я щось запитую.  Інакше ти побачиш, що я перестану запитувати і шукатиму цікаву мені інформацію хтозна-де.

Ніколи не натякай на те, що ти бездоганний і непогрішимий. Це надто багато вимагатиме від мене.

Не картай себе, що ми небагато часу проводимо разом. Головне те, як ми його провели.

Не дозволяй, щоб мої страхи тебе хвилювали. Тоді я ще більше боятимуся. Демонструй мені свою сміливість.

Стався до мене так, як ти ставишся до своїх і найкращих друзів, тоді і я буду твоїм другом.  Пам'ятай: я більше навчуся з прикладу, а не з критики.

 І крім того, я тебе так люблю! І ти мене любиш!

Джерело: Психолог дошкілля №8, 2017