РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ СТАНУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ДНЗ

Контроль за освітнім процесом по­винен бути спрямований на систематичне вивчен­ня стану роботи педагогічних працівників, вико­нання програми виховання і навчання дітей до­шкільного віку і надання вчасної допомоги педа­гогам.

Контролювати означає не просто з'ясовувати, що зроблено, а що ні, а й детально вивчивши педагогічний процес, методи роботи педагогів, допомогти їм удосконалити свою майстерність. Справедлива і доброзичлива оцінка діяльності пе­дагогів допомагає їм побачити свої слабкі і сильні сторони, вчить критично аналізувати свою робо­ту. Контроль, у якому фіксуються тільки недоліки, не може допомогти педагогу досягти високих ре­зультатів.

Методи вивчення стану освітнього процесу:

1. Безпосереднє спостереження за діяльні­стю дітей та вихователя у кожній віковій групі.

2. Бесіди з дітьми в звичайних умовах (у групі, на ділянці) у присутності вихователя.

З. Вивчення результатів практичної діяльності дітей (малюнків, аплікацій, виробів з глини, пла­стиліну, природного матеріалу, паперу тощо).

4. Вивчення педагогічної документації.

 Система контролю має бути гнучкою, зміню­ватися залежно від результатів роботи педагогів, попередніх і наступних перевірок. Головне - по­передити виникнення ускладнень у педагогічній роботі працівника, знайти причину недоліків, де­тально проаналізувати її і вчасно вжити ефектив­них заходів для їх усунення, вивчити кращий досвід педагогів. Не можна зводити контроль до одно­разових інспекцій чи перевірок, він повинен бути систематичним і глибоким.

В до­шкільних закладах передбачені наступні види контролю: комплексні, тематичні перевірки; опе­ративний, попереджувальний, епізодичний, по­рівняльний контроль.

Комплексний контроль - це вивчення стану освітньої роботи з усіх видів діяльності в окремій віковій групі. Такий контроль дає змогу на ос­нові всебічного й глибокого аналізу зробити найбільш правильні висновки. Доцільно вивчати наступність методів педагогічного впливу на дітей у двох вихователів, узгодженість у їхній роботі між собою, з дітьми, помічниками вихователя, батьками. З'ясувати сильні і слабкі сторони кож­ного вихователя, допомогти скоординувати їхню роботу. В результаті комплексного контролю вивчається професійна майстерність вихователів, музичного керівника та інструктора з фізкультури, які працюють у віковій групі. Для ретельного вивчення педагогічної діяльності кожного педагога за його роботою спостерігають як у першій, так і в другій половині дня. Резуль­тати контролю обговорюються з вихователями групи на педраді або відображаються в наказі по дошкільному навчальному закладу.

Тематичний контроль - це вивчення окре­мих питань навчання, виховання і розвитку дітей з наступ­ним обговоренням висновків і пропозицій з ви­хователями цих груп на педраді, виробничій на­раді. Результати перевірки можуть оформлятися наказом. Це найбільш глибока й поширена фор­ма контролю, завдяки якій можна простежити за системою та результатами роботи того чи іншого розділу програми, глибше розібратися в змісті, методах і прийомах подачі дітям матеріалу, в організації повторення, закріплення та формуван­ня в дітей практичних умінь і навичок, у доціль­ності використання наочності і технічних засобів навчання, з'ясувати причини відставання окре­мих дітей.

Тематична перевірка необхідна насамперед у тих групах, де вихователі недостатньо володіють методикою організації дитячого колективу, де низький рівень вихованості дітей, їхніх знань і вмінь. Цей вид контролю застосовують також для вивчення перспективного педагогічного досвіду.

Попереджувальний контроль здійснюється з метою попередження можливих помилок у ро­боті педагогічних працівників. Найчастіше він застосовується до молодих вихователів чи тих, які тільки поступили на роботу. Аналізуються кален­дарні плани, спостерігається робота вихователя впродовж дня (наявність посібників, необхідного обладнання). Основний документ за підсумками перевірки - записи зауважень і пропозицій у діловому щоденнику ана­лізу освітнього процесу.

Порівняльний контроль необ­хідний для порівняння результатів роботи вихователів з виконання різних розділів програми. Такий контроль дозволяє виявити різни­цю у роботі вихователів паралель­них груп, музичних керівників. По­рівняльний контроль використо­вується і з метою порівняння робо­ти двох вихователів однієї групи.

У календарному плані ДН3 фіксується термін та мета відвіду­вання груп. Періодичність відвіду­вань освітніх заходів виз­начається доцільністю, але, як пра­вило, вони відбуваються не рідше ніж раз на тиждень для кожної віко­вої групи, враховуючи роботу спе­ціалістів.

Щоб успішніше провести спос­тереження і правильно оцінити діяльність педагогів, необхідно заз­далегідь визначити коло питань, на які слід звернути увагу. При цьому варто пам'ятати, що питання не по­винні обмежувати самого спостереження, тому що вони є тільки своє­рідною канвою, яка допомагає пра­вильно розподілити увагу, але не може охопити повністю педагогічний процес, в якому все органічно взаємопов'я­зане.

Присутність вихователя-методиста чи завідуючої ДНЗ не повин­на негативно впливати на якість роботи і настрій вихователів, порушувати звичайне життя дітей у групі. Не слід втручатися в хід педагогічного про­цесу. Для спостереження краще вибрати таке місце, щоб бачити всіх дітей і не заважати роботі педагога. Для малят молодшого дошкільного віку і дітей, які недавно прийшли в ДНЗ, вихователь-методист або завідуючий є сторонніми людьми і тому діти можуть відмовитися від спілку­вання з ними. Дорослий може засоромити дитину, а це, в свою чергу, призводить до пригнічення мовлення. Мовчання і розмова пошепки вказу­ють на сором'язливість дитини, а не на відсутність умінь чи знань.

Після відвідування групи з вихователем про­водиться бесіда, на початку якої педагогу дається можливість самому проаналізувати використані методи і прийоми. Якщо недоліки побачив сам  педагог, це може означати їх випадковість. Якщо ж він не помітив недоліків, йому слід на них вка­зати і пояснити, як краще їх подолати. Зауважен­ня робляться в спокійній, доброзичливій формі. Важливо встановити термін виконання поставле­них завдань і вчасно перевірити їх виконання.

Одним з важливих завдань вивчення освітнього процесу є з'ясування світогляду педагога, його духовних інтересів: що читає, як стежить за до­сягненнями освіти, науки, культури. Необхідно вивчати стан організації всіх видів діяльності дітей, а не тільки навчання на занят­тях. При цьому слід звертати увагу на інтерес дітей до тієї чи іншої діяльності, їхня активність, творчість, самостійність, культуру спілкування, на форми звертання вихователя до дітей, емоційність, ви­разність та граматичну правильність мови, на доцільність і співвідношення словесного та наоч­ного матеріалу, на те, як вихователь спонукає дітей до самостійної розумової діяльності, вико­ристовує різні життєві ситуації з виховною метою, індивідуальний підхід до дітей. Наприклад, при вивченні питання підготовки ДНЗ до нового навчального року особлива увага приділяється та­ким аспектам: чи знає вихователь програму тієї вікової групи, з якою буде працювати; які посібники дидактичний матеріал, атрибути, додаткова ме­тодична і дитяча література та іграшки є в наяв­ності; чи задовольняють вони інтереси хлопчиків і дівчаток; які теми і розділи програми вихова­тель вважає найважчими для засвоєння дітьми, чи зумів він створити сучасне розвивальне середовище в групі. Від того, які вимоги ставляться перед пра­цівниками на початку навчального року, залежа­тиме успішність роботи ДНЗ в цілому.

Письмове оформлення спостережень - важ­ливий етап системи роботи завідуючої і вихователя-методис­та. Запис допоможе глибше розібратися в усіх позитивних і негативних аспектах освітньої роботи в кожній віковій групі. У записах не повинно бути штампу: усе залежить від змісту роботи, яка вивчається, від того, яку систему виб­рав методист чи завідуюча.                                                                         

                                                                Г. В.СМОЛЬНИКОВА,

старший викладач  кафедри методики та психології       

                                         дошкільної і початкової освіти Київського університету імені Бориса Грінченка