Раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами. Обмін досвідом у Квасилівському ДНЗ (ясла-садок)

CЛАЙД № 1. В Законі України «Про дошкільну освіту» визначено збереження та зміцнення фізичного, психічного, духовного здоров'я дитини як першочергове завдання розвитку, навчання, виховання дітей, тому що дошкільний вік є визначальним у формуванні особистості. Суттєво іншого підходу потребують діти з особливими освітніми потребами.

CЛАЙД № 2. Мета Квасилівського ДНЗ (ясла-садок) - перетворити дошкільний заклад на країну здоров'я для всіх учасників освітнього процесу - дітей, батьків, педагогів, максимально поліпшити та зміцнити здоров'я дітей, особливо з вадами здоров'я.  Основний напрям державної політики у роботі з цією категорією дітей - чим раніше дійти до кожної дитини з порушеннями у розвитку, максимально  допомогти її та її родині забезпечити повноцінне життя та соціальний комфорт. Для цього  потрібно  добре продумувати й готувати процес введення її в освітній простір. За даними Європейської академії дитячої інвалідності в Україні сьогодні близько 1 мільйона дітей, які потребують постійного медико-педагогічного супроводу.

Раннє виявлення і включення  дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес в ДНЗ дає змогу взаємодіяти з іншими дітьми, спостерігати за ними, наслідувати їх, отримуючи певний соціальний досвід поряд з ровесниками. Перебування дитини з особливими освітніми потребами у дитячому колективі допомагає їй ідентифікувати себе, як особистість. Успішність упровадження інклюзивної освіти в ДНЗ залежить від поінформованості педагогів про проблеми, які  виникають у роботі з дітьми. У країнах Європи  вже давно перебувають діти з різними захворюваннями із здоровими  дітьми в закладі. Це позитивно впливає не лише на адаптацію, соціалізацію, розвиток хворої дитини. Навіть має значення і те, як звичайні діти ставляться до особливих, як спілкуються. Важливим  напрямом  впровадження інклюзивної освіти є розвиток толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами збоку педагогів, батьків громадян, а саме:

- надавати батькам підтримку щодо забезпечення  соціальних, емоційних та освітніх потреб;

-  здійснювати супровід фахівцями;

- об'єднувати зусилля батьків та організацій навколо рівного доступу до освіти;

- не обмежувати права інвалідів щодо участі їх в житті суспільства.

CЛАЙД № 3. Прийом дітей з особливими освітніми потребами в ДНЗ чи інклюзивну групу здійснюється на основі:

- заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

-результатів   медичного  огляду  спеціалістами, лабораторних обстежень, які вносяться  в  медичну  картку Ф-26;

- висновку лікаря про те, що дитина може відвідувати ДНЗ, довідки про епідоточення;

- копії свідоцтва про народження;

- висновку ПМПК;

- направлення  місцевого органу  управління  освітою до ДНЗ;

- якщо дитина має  інвалідність, то додається  копія медичного висновку про дитину-інваліда  до  18 років або копію посвідчення;

- копії індивідуальної реабілітації дитини-інваліда.

CЛАЙД № 4. При заповнені  медичної картки Ф26 вносяться  дані  з  історії  розвитку  дитини і оформляється  епікриз при  поступленні  дитини в ДНЗ. Інклюзивна освіта  перш за все є можливістю  для дітей з нерізко  вираженими вадами психофізичного   розвитку. Це - незначні  затримки  психічного  розвитку, певні  мовленнєві  відхилення, зниження  слуху чи   зору, нескладні опорно-рухові  вади, порушення емоційно-вольової сфери. Якщо  такі  діти  мають  збережений інтелект і самостійно  себе обслуговують, адекватно  контактують  з  однолітками, мають сімейну підтримку, то за умови психолого-педагогічного супроводу вони цілком освоюються у середовищі здорових  дітей. Якщо в період перебування в ДНЗ в дитини з інвалідністю буде проявлятися неконтрольована   поведінка, що  може загрожувати її життю або членам колективу, то за рішенням педради така дитина направляється на дообстеження в ПМПК. Дитина може бути відрахована із ДНЗ, але батькам потрібно дати рекомендації, як працювати з цією дитиною. В цьому   допомагає група  фахівців: асистент  вихователя, асистент дитини, психолог, педагоги і обов'язково батьки (соціальний патронат). Останнім часом почастішали випадки уродженої патології, що пов'язано з соціальними  причинами, поганою екологією, низьким рівнем фізичного та ментального  здоров'я батьків. Тому ця ситуація призводить до збільшення кількості дітей із затримкою розвитку, зміною особливостей характеру, поведінки. Через різні обставини дитина проявляє агресивність, збудженість, замкнутість, занепокоєння, страх. Тут складно  розібратися, чи це особливості   поведінки дитини, чи початок  відхилень.

 CЛАЙД № 5. Приймаючи дітей до ДНЗ з метою полегшення адаптації проводимо батьківські збори, де батьки отримують рекомендації щодо сну, прогулянок, харчування. Консультую вихователів щодо полегшення адаптаційного періоду. При поступленні в групу детально ознайомлююсь з індивідуальними особливостями кожної дитини (особливо дитини з особливими освітніми потребами). Правильно зібраний анамнез допомагає  визначити особливості дитини, її фізичні та психічні реакції.  Анамнестичні дані про дітей збираються шляхом опитування батьків, вихователів.  Опитування розпочинаю із з'ясування даних про дитину (ПІБ, дати народження, домашньої адреси, контактний телефон батьків, їх вік. Уважно вислуховую батьків, якщо є скарги, запитую, який раніше був встановлений діагноз, чи лікувались, тривалість хвороби, стан здоров'я до хвороби тощо.

CЛАЙД № 6. В  анамнезі життя  дитини - звертається увага на фізичний, психічний розвиток дитини, сімейний анамнез та спадковість, побутові умови, перенесені захворювання, алергічний та фармакологічний анамнез.

У сімейному анамнезі має значення вік батьків, стан їхнього здоров'я, на які хвороби хворіють батьки, чи мають шкідливі звички. Збір анамнезу має велике значення для виявлення початкових форм хвороби. Обробка  персональних  даних  дитини  про  стан  її  здоров'я має здійснюватися за умови надання однозначної  згоди  її  батьків на обробку  таких даних (дану згоду  вклеюю у форму Ф-26.

Аналіз побутових умов дитини під час збирання анамнезу життя допомагає виявити джерело інфекції.  Обов'язково з'ясовую професію батьків, кількість членів сім'ї, умови проживання, наявність в дитини окремого ліжечка, дотримання санітарно-гігієнічних норм. З'ясовую інформацію про: перенесені захворювання; наявність травм чи операцій; які медикаменти дитина не переносить; перебування дітей на «Д» обліку; профілактичні щеплення і реакції; протікання вагітності матері; як росла і розвивалася, вигодовувалася дитина до року. Це є першим  етапом впровадження інклюзивної освіти - психодіагностичний етап, який  поєднує в собі вивчення особливостей сім'ї, в якій виховується дитина (соціальний паспорт сім'ї).

CЛАЙД № 7. Щорічно діти, повертаючись з оздоровчого періоду оглядаються лікарем-педіатром, який встановлює групу здоров'я, групу для занять фізкультурою.

CЛАЙД № 8.  На підставі результатів огляду в вересні місяці готую до проекту наказу списки про розподіл дітей на медичні групи.

CЛАЙД №9-10. Надаю консультативну допомогу вихователям та інструктору з фізкультури щодо занять з дітьми спеціальної та підготовчої групи.

В своїй роботі співпрацюю з лікарською амбулаторією, з метою  обліку та  виявлення дітей диспансерної групи та дітей з особливими освітніми потребами як на території селища, так і в закладі.

CЛАЙД № 11. Для обліку диспансерних дітей та забезпечення контролю і нагляду за ними веду контрольну карту диспансерного нагляду - Ф-30.

CЛАЙД №12. Обов'язково інформую вихователів груп, психолога, інструктора з фізкультури, музичного керівника про зарахування дитини до групи, яка має певні проблеми зі здоров'ям, і як здійснювати індивідуальний підхід та інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес. У цьому вихователям  допомагає Листок здоров'я, заповнений на кожну дитину, який дозволяє планувати і проводити фізкультурно-оздоровчо-корекційні заходи.

CЛАЙД №13. Здійснюючи щоденний огляд дітей, звертаю увагу вихователів на зміни у їх поведінці, з метою раннього виявлення порушень у розвитку дитини. Раджу, в яких ситуаціях необхідно звернутися до медсестри, психолога.  Найпершими, хто помічає труднощі у розвитку дитини,  є батьки, лікарі, вихователі. Вихователі звертають увагу на дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності, затримку у мовленнєвому  розвитку тощо. Є діти, в яких некерована поведінка, замкнені, мовчазні, не хочуть брати участь у іграх. Іноді є страх у дітей, якщо є залякування, то дитина втрачає впевненість у собі. Звертаю увагу на дітей, у яких є заїкання, енурез, тяжка адаптація до ДНЗ, бо це проявляється у вигляді невротичних реакцій.

CЛАЙД №14. Майже ніхто з батьків не має достатніх знань психологічних та медичних, багато хто не довіряє медичним працівникам, а думка про відвідування психолога та психотерапевта викликає супротив. Але у випадку психологічної травми допомогти дитині без участі спеціаліста складно. Для бесіди з батьками завжди готуюся, а найкраще її проводити з психологом разом. Важливо  пояснити батькам, що після  того, як  обрали ДНЗ, з  вихователем потрібно обговорити  звички  дитини, поступово  привчати до  дотримання  дисципліни. Не  потрібно  тиснути  на  дитину, а навпаки,  слід  м'яко домагатись виконання  основних правил   перебування  її в ДНЗ. Важливе   місце  в  спілкуванні  з  батьками   дитини  з особливими  освітніми потребами  має значення знання  законодавства, яке не дозволяє обмежувати права дітей- інвалідів. Сьогодні в будь-якому ДНЗ  мають  право  перебувати  діти  з особливими  освітніми потребами. Не  можна  закривати  двері перед родиною.   Потрібно пояснювати батькам, чому потрібно пройти  ПМПК. Робимо акцент на проблеми дитини, пояснюємо наслідки цього стану: «Ваша  дитина  чудова, але в  неї просто не виходить запам'ятовувати матеріал разом з  іншими дітьми, а це її засмучує».  І чим  раніше  почати корекцію цього  стану,  тим  краще для самої дитини. Якщо  дитина  потребує консультації, а батьки  категорично відмовляються, ігнорують  цю пропозицію, слід інформувати адміністрацію, але  не виявляти   під  час  розмови  з батьками гнів, роздратування, що  їхня дитина заважає  в  групі. В групі  важливо  створити  безпечну і доброзичливу атмосферу, але  за умови збереження цієї атмосфери  і для інших  дітей.

Неможливо сьогодні  не згадати про те, що у  нашому дитячому садку  перебували двоє дітей з туговухістю, сьогодні  вони  в  Острожській  школі-інтернаті. Багато зусиль  потрібно було прикласти, щоб допомогти цим дітям, а  особливо переконати батьків. У 2016 році випустили із закладу дитину з сенсомоторною алалією, сьогодні вона теж навчається у спецшколі.

CЛАЙД № 15. В нашій роботі  значно допомагає тісна співпраця з районною ПМПК, зокрема, Альошко В І, яка дуже  допомагає у вирішенні  проблем,  надаючи  консультативну допомогу батькам дітей з ООП. Саме вона  радить, які умови  необхідно  створити  та де найдоцільніше навчатись такій дитині.

CЛАЙД № 16. Наш ДНЗ систематично та відповідно до термінів виконує доручення  ПМПК:  веде облік дітей; здійснює соціально-педагогічний  патронат дітей, які  не мають можливості  відвідувати ДНЗ за станом здоров'я; створює банк даних дітей відповідно до особливостей та порушень. Це є другим етапом впровадження супроводу дітей з особливими освітніми   потребами.

CЛАЙД № 17. Нині  в  закладі перебуває троє дітей-інвалідів, 4 дитини  із зоровою  патологією, 8 дітей з  порушенням  опорно-рухового  апарату, 8 дітей із затримкою  мовного  розвитку, 15 дітей, які стоять  на  Д - обліку, 8 дітей  охоплених соціально-педагогічним патронатом.

CЛАЙД № 18. При здійснені  психолого-медико-педагогічного  супроводу  цих дітей є важливою участь кожного:

- батьків (інформація  про  стан здоров'я дитини);

- фахівців (психолог, медична  сестра, логопед, музкерівник, інструктор з фізкультури та ін.);

- педагогів (наявність  рівня  знань, умінь і навичок у дітей);

- адміністрації  (організація  додаткової підтримки дитини з ООП).

І третім етапом супроводу дитини з ООП, є розроблення індивідуальної корекційної програми з урахуванням рекомендацій логопеда, психолога, лікарів тощо. Ці програми на кожну дитину роздані на групи для використання вихователями в освітній роботі. Такі заходи спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я дітей, а також мають важливу корекційну спрямованість.

CЛАЙД № 19. Я, як медсеста, особливу увагу приділяю створенню відповідних санітарно-гігієнічних умов: забезпечення правильного освітлення групових приміщень; використання для дітей з найменшою гостротою зору найбільшого розміру роздавального матеріалу. Всіх дітей і дітей з вадами зору вчимо берегти свій зір.  Обов'язковим елементом корекційної роботи є щоденна зорова гімнастика.

Здійснюючи контроль за проведенням оздоровлення дітей з порушенням зору та виконанням рекомендацій спеціалістів, звертаю увагу на правильно підібране місце за столом.

CЛАЙД № 20. Також в закладі перебувають діти з вадами опорно-рухового апарату - це: плоскоступість, вроджена клишоногість. Серед всіх дітей в закладі перебувають троє дітей-інвалідів дитинства. Здійснюємо соціальний захист їх, звільняючи від плати за харчування.  Крім того, на обліку знаходяться діти, які мають серцево-судинні захворювання та вроджену ваду серця (оперовану), захворювання дихальної системи (бронхіальна астма), захворювання шлунково-кишкового тракту і сечовивідної системи (вроджена вада нирок). Ці діти щорічно відвідують лікарів-спеціалістів, оздоровлюються. Для них у нас організоване дієтичне харчування.

В  2016 році двоє діток, які   відвідували  наш заклад, проходили курси  реабілітації в центрі логопедичного спрямування, і ще одна дівчинка  відповідно  до  тяжкого стану здоров'я  буде  ще додатково  відвідувати  корекційні заходи в ДНЗ м. Рівне  «Пагінець».

Два роки відвідувала наш заклад дитина, в якої ми бачили розлади аутичного спектру. Ця  дівчинка спочатку не відгукувалась на своє ім'я, не дивилася  в  очі,  коли  до  неї зверталися, хоча  вона  добре бачила і чула .У  таких дітей, а також і в цієї дівчинки, відсутній  емоційний  контакт  з людьми, вона не тягнеться до однолітків, робить одноманітні рухи  годинами,   повторює  почуті складні слова, тому що ці діти наділені  гарною пам'яттю. У  неї спостерігались грубі розлади поведінки, вона ніби ізолювалась від навколишнього  світу і  живе у  своєму  власному  світі. Період  адаптації у  таких дітей  до колективу триває довше. Такій дитині можна дозволяти  зберігати  допустиму для  неї дистанцію: не сидіти з усіма за столиками, а  перебувати  на  віддалі, вона любить гратись самостійно, з нею  потрібно  говорити  тихо і спокійно. Якщо вона  дозволяє, то  торкатися її, не  нав'язувати  щось нове, бо вона може не сприйняти завдання, кидати роботу чи заняття. Отже, не  потрібно  її  підганяти. Під час  прогулянки  така  дитина  потребує  уваги, оскільки  може  піти  в  інше місце. Дуже  добре  допомагає  співпраця у виконанні завдань дитини  аутичного  спектру з вихователем та заохочення за  кожен  прояв її старання і позитивної поведінки. Також у харчуванні такої дитини  є  те, що вона їсть і відбирає страви на свій смак, їсть тільки те, що хоче ( наприклад, печиво у великій кількості чи щось інше) .

СЛАЙД 21. Ми, група  супроводу, провели  роботу з батьками даної дитини, надали  їм  правдиву  інформацію, консультуючись із ПМПК. На даний час дівчинка здобуває дошкільну освіту  в центрі логопедичного спрямування м. Рівне.

Розумовий, емоційний та соціальний  розвиток дітей з психофізичними  вадами  прямо залежить від позитивного ставлення до них, їх розуміння і  прийняття педагогами, батьками і здоровими дітьми. Сприятливе соціальне та   розвивальне середовище є однією з умов розв'язання проблем інклюзивної освіти. Забезпечення такого середовища - основне завдання  психолого-педагогічного супроводу дітей.

CЛАЙД № 22.  До  створення  умов  у  нашому  закладі долучаються помічники  вихователів, оскільки вони беруть безпосередню участь в усіх режимних моментах,  формуваннї у дітей навичок гігієни та  самообслуговування. А тому  і  приділяємо  увагу  навчанню персоналу.

CЛАЙД № 23. Педагогам  пропонуємо  шляхом  самоосвіти опрацьовувати  матеріали щодо роботи  з особливими  дітьми, надаємо консультації, виготовлені  папки з відповідними рекомендаціями.

CЛАЙД № 24. Взаємозв'язок у  роботі фахівців сприяє розвитку дітей, розвиває особисті  якості, які дають змогу  адаптуватись у  соціумі. І, як завжди, від впровадженої роботи ми  відстежуємо результати.

CЛАЙД № 25. Підготовка до навчання у школі дітей 6-річок включає проходження комплексного поглибленого профогляду, лабораторних обслідувань, проходження ПМПК, а хто потребує - отримання висновку готовності до навчання. Все це оформляється у етапний епікриз і передається в загальноосвітній навчальний заклад для подальшого супроводу.

СЛАЙД 26. Дякуємо за увагу!

 Обмін досвідом роботи підготувала медична сестра старша Ковтун Л.М.