Азбука безпеки дитини: вчимося надавати дитині першу медичну допомогу та самодопомогу у разі НС

Тра­пляються непоодинокі випадки, коли діти ковтають, запихають дрібні речі в ніс, пряму кишку, піхву, миг­далик, м'ясна кісточка застрягла в стравохо­ді, пісок потрапив в очі. Дітям потрібно багато разів показувати різні ґудзики, значки, кільця, об­ручки і пояснювати, чому їх не можна їсти, брати в рот, ковтати. Якщо трапилась біда, травмування, нещасний випадок, дитина старшого дошкільного віку та молодші школярі мають вміти надати собі та іншим потерпілим першу допомогу. А для цього вихователі і батьки повинні навчити цього дітей, тобто правиль­но поводитися у нестандартних ситуаціях.

  • Різні дрібні предмети можуть викликати травми й зашкодити здоров'ю дітей. Є чимало корисних ре­чей, про які дітям слід розказувати і якими вони мають користуватися. У невмілих руках багато з-поміж зна­йомих предметів можуть стати ворогами. Чужорідне тіло (дрібний дерев'яний чи залізний предмет) може ненароком потрапити у шлунок і здебільшого бла­гополучно проходить у кишечник і потім виділяється з калом. Але можуть виникнути й ускладнення. Отже, що слід робити дитині в цьому разі?

1. Якщо поряд немає дорослих і сталася прикрість, корисно з'їсти в такому разі каші, хліба або картопля­ного пюре. Тоді предмет, який дитина проковтнула, огортається їжею і, не пошкоджуючи стравоходу, лег­ко виходить назовні.

2.  Переконатися, що чужорідне тіло вийшло. Якщо болить у грудях, утруднене ковтання, це означає, що чужорідне тіло застрягло у стравоході.

Порятунок: потерпілого треба терміново відвезти до хірургічного відділу лікарні.

  • В око можуть потрапити чужорідні тіла у ви­гляді порошинок, крихітних шматочків каменя, скла, металу, мушок тощо. В цьому разі в оці відчувається гострий біль, особливо якщо рухати очима. Око чер­воніє, течуть сльози. Потрібна допомога лікаря!
  • Чужорідне тіло у дихальних шляхах викликає напад ядухи та кашлю! У такому разі треба нахилитися вперед, покаш­ляти. Хтось має обережно поплескати по спині. Якщо це не допоможе, треба негайно звернутися до лікаря - стоматолога або хірурга.
  • Через необережність дрібні круглі предмети (ґу­дзики, намистинки тощо) можуть потрапити у вухо. Певний час вони не турбуватимуть тебе. Однак тіла рослинного походження го­рошинка, квасолинка, насіння соняшника тощо набрякають і викликають тупий біль, який ніби розпирає вухо.

Порятунок:

1.  У жодному разі не мож­на самому витягувати чужо­рідне тіло з вуха.

2.Слід терміново звернутися до лікаря.

3.  Якщо у вухо потрапи­ла комаха, треба накрапати кілька крапель олії, гліцерину або хоча б те­плої води, нахилити голову вбік донизу. Комаха разом із рідиною найчастіше виходить назо­вні.

Чужорідне тіло у вусі, крім болю, може викликати запа­лення та інші вушні хвороби. Через необережне пово­дження з дрібними предме­тами, можна втратити слух.

  • Чужорідне тіло в носі викликає свербіння, чхан­ня, слизогнійні виділення.   

Порятунок:

1. Якщо таке сталося, стули пальцем здорову нізд­рю, а потім, закривши рота, зроби носом сильний ви­дих.

2. Якщо це не допоможе, треба негайно звернути­ся по допомогу до дорослих і лікаря. Ніколи не бери намистинок, монет, ґудзиків, шпи­льок у рот, не засувай їх у вуха, ніс.

Не смійся дуже голосно, не кричи, не розмовляй, коли їси, особливо, коли в роті м'ясні та рибні кісточ­ки, гарбузове насіння, кісточки ягід та інших плодів.

  • Раніше люди всі страви їли руками. Згодом з'явились ложки, а у XI ст. - перші виделки, й спочат­ку їх використовували лише для фруктів. Виделку, як і ложку, визнали не одразу, бо людині було важко по­долати звичку їсти руками. Та й виделка була ще не досить зручна: мала лише два довгі зубці на коро­тенькій ніжці. М'ясо, наколоте на виделку, вислизало із зубців, а ручка - із пальців. Сучасні виделки мають багато спільного з вилами, бо виготовлені аналогічно до них. Тому виделка - небезпечна річ. З нею треба поводитися дуже обережно, застосовувати лише за призначенням.
  • Коли ще не було скла, вікна затягували бичачим міхуром, полотном, папером, змащеним жиром або просоченим воском. Пізніше винайшли скло. Люди, які бачили своє відображення у воді, вирішили зроби­ти дзеркало. Перші дзеркала виготовляли з ретельно відшліфованого каміння або гладеньких металевих пластинок. Згодом люди навчилися покривати скло тонкою металевою плівкою. Так з'явилося сучасне дзеркало. Гарно дивитися на себе в дзеркало, по­глядати на світ крізь віконечко, у яке світить сонце. Але розбите вікно й розбите дзеркало до добра не приведуть - їхні уламки дуже гострі, вони ніби ножики, поріжуть шкіру, викличуть біль і кровотечу.

1.  Якщо сталося таке лихо, ранку треба негайно промити.

2. Змазати поріз йодом або зеленкою.

  • У кожного вдома є багато порошків і рідин, які використовує господиня для прання білизни, чи­щення посуду тощо. В домашній аптечці також збе­рігається чимало різноманітних різнокольорових та­блеток. Серед них є і вітаміни. Усі ці речі корисні в маминих руках, а от для дитини можуть бути не­безпечними.

Діти мають знати, що ніколи нічого не можна ку­штувати на смак без маминого дозволу, ліки вживати лише тоді, коли тобі дає їх мама або хтось із близьких дорослих, вітаміни не їсти надміру, а вживати їх рівно стільки, як радять лікарі, бо це призведе до отруєння організму.

Коли до рота потраплять деякі речовини, які вико­ристовуються в домашньому господарстві (каустична сода, оцтова кислота), це може викликати хімічні опі­ки в порожнині рота і стравоході.

1.  Якщо дитина ненароком ковтнула щось не те, треба негайно промити рот і шлунок великою кількіс­тю води.

2. Негайно звернутися до лікаря!

  • Природа - друг, коли ти добре знаєш її, про­те зацікавлення рослинами може стати причиною важкого отруєння, якщо дитина незнайома з видами отруйних рослин. У природі є чимало таких небез­печних рослин, які треба добре знати. Це особливо стосується тих із них, які мають яскраві плоди, а також грибів, які подібні до їстівних. До отруйних рослин на­лежать: беладона, блекота, болиголов, вороняче око, вовчі ягоди, цикута.

1.  Якщо дитина ненароком скуштувала рослину і їй стало зле, треба випити гарячого чаю із серцеви­ми краплями.

2. Змочити у воді бинта або клаптик чистої ткани­ни і покласти на губи.

3. Негайно звернутися до лікаря.

  • Прагнення скоштувати невідому рослину може обернутися лихом для здоров'я дитини. Дітей варто застерігати: не брати незнайомі рос­лини в рот, не плести з них вінок, не гратися та не виготовляти іграшок. Нестиглі овочі та фрукти можуть викликати гострий біль у шлунку, а також таку хворобу, як дизентерія, яка супроводжується блювотою та проносом.
  • Улітку дитину може вкусити бджола, оса або інша комаха. В місцях укусу помітне почервоніння, з'являється біль, свербіж.

1.  Якщо на місці укусу видно жало комахи, його треба одразу витягнути.

2. Прикласти клаптик газети, змочений холодною водою.

3.Звернутися за допомогою до дорослого, лікаря.

  • Кішка - найулюбленіша свійська тварина з пухнастим хвостом і гострими кігтями. Вона лагідна з тими, хто доглядає її, і агресивно ставиться до не­знайомих або тих, хто її недолюблює. За рухами тіла й хвоста кішки можна визначити її настрій. Захисна реакція кішки виявляється також у шипінні, піднятому хвості, загрозливому жесті піднятої лапи з випущени­ми кігтями.

Порятунок: якщо ненароком на руках залишилися подряпини від котячих кігтів, ранку слід промити пе­рекисом водню, змастити зеленкою чи йодом.

  • Собака - вірний друг людини. Але вона може бути небезпечною, тому:

1. Треба уникати зустрічі з незнайомими собака­ми.

2. Ніколи не дражнити пса. Маючи гострі зуби, він може боляче вкусити.

3. Укуси собак часто викликають тяжкі захворю­вання.

Отже, дітей треба вчити надавати за потреби до­помогу не лише собі, а й іншим. Треба і, це дуже важливо, пояснювати дітям, що не можна і не треба приховувати, говорити неправду, боятися розповісти дорослим, якщо трапилося якесь лихо (з'їли пігулки, ковтнули якусь речовину, брали в рот отруту). Дорослі нададуть термінову допомогу, врятують від загибелі.

Діти мають свідомо ставитися до власного життя та здоров'я. Тому головним напрямом роботи в до­шкільному закладі та у сім'ї є виховання у дітей бажання пі­клуватися про своє здоров'я, а також формування уявлень про можливі небезпечні ситуації природного, техногенного, медичного та біологічного характеру, відпрацювання у старших дошкільників стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзви­чайних ситуацій.

 Підготувала старша медсестра Ковтун Л.М.