Вас вітає Квасилівський ЗДО
(ясла-садок)

Типові помилки вихователя на занятті

 (Консультація-діалог для молодих вихователів)

1)    Пропонує несподіване запитання до дітей, коли вони зайняті творчим процесом (потрібно вміло і доречно ставити запитання, надавати достатньо часу дітям для обмірковування).

2)    Довго чекає відповіді від дитини (треба дати час їй подумати, а із цим самим запитання звернутися до іншої дитини).

3)    Не звертається до дитини із запитанням повторно (треба перепитати дитину повторно після того, як їй був наданий час подумати).

4)    Вимагає негайної відповіді на запитання на закріплення нового, тільки-но запропонованого матеріалу (треба в доступній формі,чітко подати новий матеріал, лише тоді закріпити його через різноманітні ігрові форми, методи і прийоми роботи з дітьми: відкрите запитання, вправляння, вирішення проблемних ситуацій, творча робота дітей, дидактична гра тощо).

5)    Не дає дитині подумати, часто відповідає за неї і просить повторити відповідь (треба дати час дитині на роздуми, і продовжувати працювати з іншими дітьми).

6)    Порівнює відповідь дитини з іншими дітьми (треба порівнювати дитину саму з собою, з вчорашньою, заохочувати її : «Молодець!», «Добре», «Розумниця», «Я дуже задоволена тобою», «Ти мене радуєш» тощо).

7)    Відволікає дитину від розпочатої роботи (треба якомога більше підтримувати дитину, вчити переживати невдачу, дати час на завершення роботи чи виправлення недоліків).

8)    Пропонує всім дітям однакові за складністю завдання (треба у доборі розвивальних завдань враховувати індивідуально-диференційований підхід).

9)    Не реагує на перші ознаки втоми дітей: порушення координації рухів (особливо рук); моторний неспокій (лягає на стіл, штовхається, безцільно бігає); часті помилки; позіхання тощо; безпричинний плач; в'ялість або ж надмірна агресивність; нав'язливі рухи (смикання ґудзиків, смоктання губи, пальця тощо); посмикування в плечах, у пальцях рук; відвисання нижньої щелепи; зігнутість спини; в'яла постава; заплітання ніг тощо (треба чітко дотримуватися тривалості заняття згідно встановлених норм, нормального темпу, змінити етап спокою на рухові види діяльності дітей, завершити заняття).

10)         Пропонує дитині довго чекати своєї черги (треба усувати можливості тривалих очікувань дітьми).

11)         Пропонує дітям однаковий матеріал для роботи (треба давати можливість дітям вільного вибору матеріалів для творчої роботи).

12)         Вимагає від дітей посидіти за столом і почекати, поки всі решта не завершать роботу (треба запропонувати дитині по завершенні роботи прибрати робоче місце і тихенько погратися в ігровому куточку; запропонувати ускладнене завдання).

13)         Просить у заключній частині заняття пригадати все, чим діти займалися від самого початку (треба визначити, чи сподобалося дітям заняття; що найбільше їм сподобалося і запам'яталося).

14)         Визначає кращих дітей і засуджує інших в присутності ровесників (треба заохотити кращих дітей, підтримати решту, і завершити заняття на хорошій позитивній ноті, дякуючи всім дітям за роботу та старанність).

15)         Занадто багато часу й місця залишає на занятті для себе, своїх багатослівних промов та амбіцій (треба якомога коротше і чіткіше викладати свою основну думку, давати більше можливості для забезпечення високої мовленнєвої активності кожної дитини).

16)         Звертається із запитаннями до одних і тих же дітей, на яких «робить ставку» і будує весь хід заняття (начебто досить результативного) (треба використати всі можливі методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності кожної окремо взятої дитини, працювати у діалозі (інтерактиві)).

17)         Звертається весь час із запитаннями репродуктивного характеру (лише на відтворення засвоєних знань і демонстрування рівня навченості дітей) (треба репродуктивні завдання чергувати з відкритими (продуктивними, творчими), які спонукають дитину до розмірковувань, обґрунтування думки, нестандартного вирішення, дослідництва, експериментування, розвитку логічного мислення).

18)         Зловживає зауваженнями дисциплінарного порядку, які свідчать про втрату чи зниження інтересу дітей до заняття (треба проводити заняття в темпі, чергуючи різні види діяльності дітей, та продумувати ігрові методи, прийоми для підсилення інтересу дітей до заняття).

19)         Не оцінює (не аналізує, не перевіряє) кінцеві результати продуктивних видів діяльності дітей (треба обов'язково віднайти можливість позитивно оцінити (краще від імені казкового чи ігрового персонажу) результати роботи дітей: малюнок, поробку; викладені за допомогою карток задачі, фішок - слова, кубиків - будиночок; написаних у зошиті паличок тощо, щоб забезпечити подальший інтерес до виконання дітьми завдань і бажання працювати далі).

20)         Вживає антипедагогічні вирази: «неправильно», «не думаєш», «ловиш гав», «помовчи», «закрий рот», «неуважний», «розсіяний» та ін. (треба уникати подібних виразів на адресу дитини, бо вони суперечать її праву на вільний виклад думки, принижують її гідність, «замикають» дитину на вихователя, знижують пізнавальну і мовленнєву активність).

21)         Програмові завдання не розкривають в повній мірі теми заняття (треба чітко визначитися з темою і підібрати конкретні програмові завдання, які б допомагали вихователю розкрити тему в повній мірі).

22)         Подає новий матеріал на інтегрованому занятті (треба новий матеріал подавати на чистих (предметних) заняттях, а закріплювати чи узагальнювати його на інтегрованих чи інших заняттях).

Консультувала вихователь-методист Семенюк Р. Ф.

Версія для друку

Інформація про використання публічних коштів

Корисне