Вас вітає Квасилівський ЗДО
(ясла-садок)

Денна гімнастика пробудження: методика проведення

 (За матеріалами М. Єфименка)

Важливою формою фізичного виховання до­шкільнят є гімнастика пробудження після денного сну. Від правильності її проведення зале­жить фізичний та емоційний стан вихованців у другій половині дня, а відповідно й ефективність освітнього процесу.

Денну гімнастику пробудження можна прово­дити у двох варіантах:

♦  на ліжках (або біля них) у спальні;

♦  у груповій кімнаті або фізкультурній залі.

Краще, коли діти відразу ж після денного сну виконують гімнастику пробудження, лежачи на своїх ліжечках. При цьому подушки й ковдри можна або зовсім забирати, або ж підсунути подушку до передньої стінки ліжка, а ковдру скласти й ви­конувати вправи на ній. Таким чином забезпе­чується природний, плавний перехід від сну до активної діяльності.

Денна гімнастика пробудження проводиться у формі фізкультурної казки, маленького спектаклю зі своєю сюжетною дією. Можна запропонувати такі ситуативні міні-ігри: "Соні-просоні", "Їжачки", "Ведмежата-соні", "Лежебоки", "Комашечки", "Сонне царство" тощо.

  Процес залучення всіх дітей до рухово-ігрової ді­яльності займає 5-10 хвилин. Перед гімнастикою обов'язково треба добре провітрити приміщення. Свіже повітря у поєднанні з руховими вправами сприяють загартуванню та оздоровленню дитячого організму.

Чудовим першим імпульсом пробудження є легка мажорна інструментальна музика, яку вихователь вмикає в спальні, використовуючи магнітофон або ноутбук. Добрий ефект дає також словесний вступ, своєрідний наспів педагога, як от: "Дівчаточка й хлоп'яточка, прокидайтеся, від м'якеньких подушок відривайтеся, роз­плющуйте оченята - нумо в казку мандрувати!".  Подібні наспіви важ­ливо вимовляти лагідним, спокійним, співучим голосом, щоб малята звикли до них і завжди однаково позитивно реагували на пробудження.

Першими, звісно, долучаються до гри ті діти, які не спали, - їм зна­добиться хвилина або дві, щоб уві­йти в образ. Вправи можна починати робити з пози згру­пування лежачи на боці - її ще називають "позою емб­ріона". Через 2-3 хвилини в рухово-ігровий потік влива­ються діти, які сторожко спали, - їх захоплюють музика і казка. Настає час виконати 2-3 вправи у вихідному положенні лежачи, вимовляючи їх лагідним, спокійним, співучим голосом, щоб малята звикли до них і завжди однаково позитивно реагували на пробудження. Навантаження на скелет і хребет у цьому випадку буде розумним, плавним, таким, що зростає поступово.

  У будь-якому вихідному поло­женні починати гімнастику пробудження слід з найнижчих щодо опори поз із поступовим збільшенням наванта­ження до максимально високої в цьому положен­ні пози. Після денного сну небажані пози й вправи зі значним перевантаженням тіла, як от гімнастичний місток, "кошик", "човник" тощо.

Гімнастику пробудження після денного сну чу­дово доповнять елементи самомасажу. Можна злегка розтерти чоло (від середини до скронь), потерти очі (коловими рухами, зверху донизу, від носа до вух і знову до носа), розім'яти вушка, промасажувати ніс і щоки - такі прийоми по­ліпшують мозковий кровообіг, що пришвидшує пробудження дітей і тонізацію їхнього загального психофізичного стану. Доречним є і коригувальний масаж стоп із застосуванням диференційованого під­ходу. Дітям з плоскостопістю треба присідати, стояти й тупцювати на масажній поверхні: гу­мовому килимку, тканині з нашитими ґудзиками або шматку лінолеуму з прикріпленими до нього пластмасовими кришечками від пляшок. Дітям з вальгусним типом стояння (на внутрішніх краях стоп) після 5 років варто пропонувати постояти й покрутитися на сферичному предметі (умовній черепашці або сонечку). Малятам з клишоногістю бажано підкласти під стопи дерев'яний або пластмасовий жолобок, щоб вони вчилися опи­ратися на внутрішні краї стоп замість зовнішніх. Вихованцям з порожнистими стопами (яких сьо­годні в дитсадках близько 35-50%) варто дати дерев'яний брусочок або "цеглинку", аби вони могли наступати на них послідовно то переднім відділом стоп, то п'ятою, коригуючи таким чином надто високий підйом.

Під час денної гімнастики пробудження вихова­тель може застосовувати такі методичні прийоми:

  • Педагог сам показує необхідні рухи на віль­ному ліжку (попередньо застеливши його покривалом).
  • Один з дітей показує вправи за словесною інструкцією педагога.
  • Вихователь стоячи показує вправи, які діти мають виконати в положенні лежачи на ліж­ку (при цьому супроводжує показ словесни­ми інструкціями).
  • Можна також чергувати перелічені методич­ні прийоми.

Іноді, якщо є така можливість, деякі вправи гімнастики пробудження після денного сну мож­на виконувати не тільки на ліжках, а й між ними. Це переважно стосується вправ у поло­женнях сидячи, стоячи й під час ходьби. Педагог же постійно має рухатися між ліжками, підходячи до дітей, щоб допомогти їм зрозуміти суть впра­ви або виконати її правильно. Дуже цікавим є також прийом, коли діти, ви­конуючи свої сюжетні ролі, взаємодіють одне з одним: повертаються обличчям одне до одно­го, вітаються змахом руки, щось передають з рук у руки (умовно!), рухаються в обмеженому про­сторі між ліжками, намагаючись не зачіпати одне одного тощо.

А ще педагог може перевтілюватися в певні образи, застосовуючи елементи макіяжу або екіпірування - дітям це дуже подобається! У цьому випадку можна надягти шапочку мавпоч­ки або смугасту футболку тигра, маску крокоди­ла або прилаштувати собі хвіст.

Гімнастику пробудження після денного сну можна провести й без музичного супроводу. Однак, бажано, щоб музика все-таки звучала хоча б на початку комплексу. Згодом це виробить у дітей своєрідний рефлекс пробудження: вони легше й швидше вставатимуть і включатимуться в ігрове дійство.

Пам'ятаймо: денна гімнастика пробудження визначає психофізичний стан дітей перед дру­гою половиною дня - їм ще так багато треба зробити! 

Орієнтовний комплекс денної гімнастики пробудження,  виконуваний в умовах спальні 

ВЕДМЕЖАТА-СОНІ (3-4 роки)

Солодкий сон

З в.п. лежачи на боку в позі згрупування, обхо­пивши руками гомілки, діти повільно повертають­ся з боку на бік.

Вихователь.  - Солодко спиться ведмежатам у їхніх затишних барлогах. Але надворі вже давно господарює весна, а отже, малим ведмедикам час прокидатися.

Пробудження

Діти виконують погойдування вперед-назад у позі згрупування, немов пробуджуючись від дов­гого зимового сну:

Вихователь. - Нарешті ведмежата розплющили свої оченята й солодко потягнулися.

Потягусі

З в.п. лежачи на спині діти випрямляють тулуб і тягнуть руки й ноги в протилежні сторони.

Вихователь. - Поки ведмедики спали, їхні барлоги присипало листям і затягло павутинням - треба струсити все це із себе!

Струшуємо листя

З в.п. лежачи на спині діти спочатку викону­ють довільні рухи напівзігнутими руками, а по­тім - рухи напівзігнутими ногами (немов крутять педалі), імітуючи, як ведмедики струшують із себе торішнє листя й павутинки.

Вихователь. - Настав час озирнутися довкола...

Роздивляємося довкола

З в.п. лежачи на животі з опорою на передпліччя зігнутих у ліктях рук діти виконують повороти голо­ви в сторони, піднімання-опускання, колові рухи головою.

Вихователь. - Потім ведмедики вирішили ви­глянути у віконце, щоб привітатися із сонечком.

Здрастуй, сонечко

З в.п. лежачи на животі діти віджимаються на ру­ках (спочатку на напівзігнутих, а потім повністю їх випрямляючи), піднімаючи голову і промовляючи: "Здрастуй, сонечко!".

Вихователь. - Привітавшись із сонечком, наші ведмежата стали шукати свої капці.

Шукаємо капці

Діти повзають по ліжку на низьких карачках спо­чатку в один, а потім в інший бік.

Вихователь. - Ведмедики ледве знайшли свої капці і це тому, що вони не поставили їх на міс­це. Треба завжди уважно ставитися до свого одягу і взуття. Прийшов час розім'яти залежані спинки.

Розминаємо спинки

З в.п. на середніх карачках діти повільно розгойду­ються вперед-назад, злегка прогинаючи при цьому спину.

Як під час цієї, так і під час попередніх вправ пе­дагог може підходити до кожної дитини, погладжу­вати їй спинку (уздовж хребта, зверху вниз), злегка розминати і масажувати.

Вихователь. - Після довгої зими дах у хатинок під важкими снігами прогнувся й опустився. Вирішили ведмежата полагодити дах і зробити його знову високим і гарним.

Високий дах

З в.п. на високих карачках, упершись руками в спинку ліжка, діти розгойдуються злегка вперед-назад. Ноги й руки при цьому бажано випрямляти.

Вихователь. - Знову хатинки стали гарнень­кі і чепурненькі, здалеку видно їхні високі дахи. Саме час навести лад у самому барлозі.

Наводимо лад

З в.п. сидячи на ліжку, ноги на підлозі, діти здій­снюють нахили вперед, упершись руками в спинку ліжка; діти розгойдуються злегка вперед- назад. Ноги й руки при цьому бажано випрямляти.

Вихователь. - Знову хатинки стали гарнень­кі і чепурненькі, а у віконечка засвітило сонечко.

Радіємо сонечку

З в.п. сидячи на ліжку, ноги на підлозі, діти здій­снюють нахили вперед до «сонечка» й пого­жому весняному дню! Діти промовлять "Ців-ців-ців! Ців-ців- ців!".

Вихователь. - Ведмежата виповзли зі своїх барлогів на галявину. Там їх радо зустріли де­рева, що погойдувалися з боку в бік і шелестіли зеленими листочками.

Привітні дерева

З в.п. o.с. біля ліжка діти піднімають руки й по­махують ними з боку в бік, нахиляючи тулуб вліво-вправо і промовляючи: "Ш-ш-ш, ш-ш-ш, ш-ш-ш".

Вихователь. - А скільки квітів розцвіло на га­лявині! Які ж вони гарні! Вирішили ведмедики зі­брати їх у букетики.

Збираємо квіточки

З в.п. о. с. діти виконують невеликі кроки в різні сторони, нахиляючись й імітуючи збирання квітів.

Вихователь. - Подаруймо свої букетики одне одному.

Діти умовно передають одне одному квіти.

Вихователь. - Наша казка про ведмежат-сонь скінчилася. Ми прощаємося з ними й говоримо: «До побачення, ведмежата, до нових цікавих зу­стрічей!»

 Підготувала інструктор з фізкультури  Момоток Тамара Ростиславівна

Версія для друку

Інформація про використання публічних коштів

Корисне