Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

    В оновленому Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.»

    Основа пізнавального розвитку дитини - сенсорний розвиток. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.

- Головним завданням сенсорного виховання дітей  3-4 років є формування у них уявлень про загальноприйняті еталони як засоби пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталонних властивостей та у співвіднесенні їх з реальними предметами. Це здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти знайомляться з геометричними фігурами, аналізують колір, форму, розмір, властивості матеріалів.

- Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування в них перцептивних дій, спрямованих на розв'язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

      Загальними критеріями оцінювання сенсорно-пізнавального розвитку дитини є:

• оволодіння операціями класифікації, серіації, порівняння, спів- відношення «частина-ціле», елементарними понятійними узагальненнями, тобто здатність:

-  виділяти і порівнювати ознаки різних предметів і явищ;

-  підбирати предмети за кольором, розміром;

-  розкладати предмети у порядку наростання чи згасання ознаки;

-  об'єднувати предмети у групи, орієнтуючись на виділену істотну   ознаку;

-  свідомо вживати узагальнені слова-означення;

• здатність планувати свої дії і регулювати процес їх виконання:

-   здатність прийняти пізнавальне завдання;

-   уміння аналізувати зразок, виділяти істотні елементи, принципи побудови та керуватися ними у процесі виконання завдання;

-   уміння планувати свої дії, користуючись інструкцією дорослого;

-   ступінь самостійності при виконанні завдання.

• оволодіння узагальненими способами діяльності, що виявляється у здатності створювати оригінальні вироби, конструкції, малюнки, комбінуючи різні матеріали;
• здатність реалізувати свій задум, доцільно використовувати різні матеріали, способи дій, виявляти почуття задоволення від власного успіху;
• здатність під час спостережень аналізувати і міркувати щодо тих явищ і об'єктів, які сприймаються, будувати гіпотези стосовно усвідомлюваного змісту;
• прояв ініціативних дій в умовах регламентованої та самостійної діяльності, прагнення до експериментування з новим матеріалом з метою пізнання, наявність запитань пізнавального змісту.

        Велику роль відіграє правильний добір методів і прийомів навчання дітей, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів  дає можливість у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організувати навчання без їх перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес.

Завдання освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» вирішуються педагогами ДНЗ при проведенні занять, занять-ігор, прогулянок, в ігровій діяльності, при організації спостережень, пошуково-дослідницької діяльності, під час улюблених дітьми конструктивно-будівельних ігор, в трудовій діяльності тощо. Отже, основними формами роботи з дошкільниками з освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» залишаються:

-         заняття різних видів;

-         гурткова робота;

-          індивідуальна робота у повсякденні;

-         організовані дидактичні ігри в повсякденному житті;

-         екскурсія в соціальне і природне довкілля;

-         спостереження у повсякденні;

-         елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденні.

У дошкільнят  формуються сенсорні еталони (колір, величина, форма), просторові і часові уявлення (близько-далеко, справа-зліва-посередині, вчора-сьогодні-завтра, пори року, місяці, дні тижня, частини доби та ін.), елементарні математичні уявлення (число-цифра-лічба-рахунок-задача).   Дуже важливим є сенсорно-пізнавальний розвиток дитини (формування спостережливості, кмітливості, допитливості, логіки в пізнанні та діях, креативності в усіх її проявах,  та виховання  розумного і  щасливого  малюка!).

Підготувала вихователь вищої категорії Чміль В.С.