Вас вітає Квасилівський ЗДО
(ясла-садок)

Робота педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою: алгоритм впровадження

Консультація для педагогів

Однією із важливих форм трансформації педагогічної науки та передового досвіду в практику роботи дошкільного навчального закладу є концентрація зусиль педагогічних колективів на єдиній науково-методичній проблемі закладу. Робота колективу над  єдиною науково-методичною проблемою означає: проведення моніторингу змісту і якості дошкільної освіти; освоєння нетрадиційних дисциплін; пошук оригінальних методик  і технологій з різних розділів програм. Усе це спрямовує педагога на дослідницьку науково-пошукову роботу, на пошуки більш досконалих педагогічних технологій.

При аргументованому виборі єдиної науково-методичної теми та цілеспрямованій роботі з тієї чи іншої проблеми вона мобілізує, організовує, робить цілісним увесь педагогічний процес.

Спостереження за розвитком діяльності дошкільних закладів дають підставу для висновку, що успіхів досягають ті педагогічні колективи, які тривалий час поглиблено працюють над певною науково-методичною темою (проблемою).

Вимоги до визначення пріоритетних завдань або теми (проблеми)          

Першою вимогою до визначення науково-методичної теми (проблеми) педагогічного колективу конкретного закладу є актуальність теми для діяльності конкретного педагогічного колективу, відповідність розвитку педагогічного колективу реалізації конкретних завдань, що випливають із науково-методичної теми.

Другою вимогою до визначення теми має бути співзвучність її сучасним педагогічним ідеям.

Третьою вимогою є вибір теми, який має проводитись колегіально всім педагогічним колективом, з урахуванням думок найавторитетніших членів педагогічного колективу.

Четверта вимога - діалектичний зв'язок єдиної загальносадової теми з темою, над якою працюють педагогічні колективи району, з існуючим передовим педагогічним досвідом, з конкретними науково-дослідними установами, які спроможні надати допомогу закладу своїми розробками.

П'ята вимога - науково-методична тема закладу має охоплювати як навчальну, так і виховну роботу, тобто весь освітній процес.

Шоста вимога - обрана науково-методична тема не повинна бути загальною або виключно районною, вона має пронизувати всі форми внутрішньосадової науково-методичної роботи .

Вивчення якісного складу педагогів - необхідна умова для науково обґрунтованої розробки головних напрямів, змісту та методів організації педагогічної майстерності кожного педагога.

План роботи над науково-методичною проблемою, розроблений творчою групою, має бути презентований на педагогічній раді. Педагоги мають змогу обговорити та внести до нього необхідні корективи.

Визначена науково-методична тема (проблема) закладу розрахована на реалізацію її педагогічним колективом протягом кількох років (як правило, 3-5 років). Все залежить від спеціалізації питання, його повноти впровадження, очікуваних результатів.

Для ефективної роботи над науково-методичною проблемою необхідно ретельно спланувати роботу щодо її реалізації, включивши систему заходів у річний план роботи закладу.

Логічним буде завершення попередньої та визначення нової науково-методичної теми наприкінці навчального року. Єдина тема повинна знайти своє віддзеркалення у всіх формах науково-методичної роботи в закладі.
Роботу з реалізації науково-методичної проблеми освітнього процесу рекомендовано проводити за такими етапами:

І етап - психолого-педагогічна підготовка до впровадження теми

1.  Аналіз літератури з теми.

2. Загальна теоретична підготовка педагогічного колективу до впровадження у практику нових наукових ідей, концепцій, рекомендацій здійснюється через лекційно-практичні заняття (з питань впровадження науково-методичної теми в закладі).

3. Встановлення співпраці з районним методичним центром із даного питання. Організація лекцій з даної проблеми із залученням спеціаліста (відділу освіти, інституту післядипломної освіти).

4.  Аналіз досвіду практичного впровадження з теми.

5.  Опис особистого досвіду кожного члена педагогічного колективу в межах обраної теми.

Завершується теоретичний етап проведенням моніторингових досліджень щодо результативності трансформації освітньої ідеї у практичну діяльність тих педагогів, які створюють передові педагогічні досвіди.

 Моніторинг - це:

- постійне спостереження за якимось процесом, явищем із метою виявлення його відповідності певним нормам, прогнозам, бажаному результату;

- сукупність прийомів із відстеження, аналізу, оцінки й прогнозування соціально-економічних процесів, пов'язаних із реформами, а також збір й обробка інформації з метою підготовки рекомендацій щодо розвитку реформ і внесення необхідних коректив.

Професійно організований моніторинг дозволяє виявити порушення, невиконання нормативних актів, позитивні і негативні тенденції в розвитку дошкільних навчальних закладів.

На даному етапі з впровадження науково-методичної теми, керівник закладу та вихователь-методист разом із творчою групою створюють усі умови для осмислення кожним членом педагогічного колективу наукової ідеї, яка буде трансформуватися в практику. Важливими є використання як традиційних, так і інноваційних форм роботи: аналізу фахової літератури, «круглих столів», ділових ігор, проблемних семінарів, семінарів-практикумів, тренінгів, тощо. Однією з ефективних умов впровадження теми в роботу є систематична самоосвіта педагогів.

ІІ етап - організація дослідницької роботи

1.     Обґрунтування вибору проблеми, визначення її місця у системі важливих ідей і закономірностей методики.

2.     Розробка творчою групою моделі впровадження:

-         визначення змін у функціях педагогічних кадрів усіх категорій;

-         коригування діяльності учасників;

-         виявлення специфічних засобів реалізації завдань моделі.

3.     Створення творчої групи, вироблення рекомендацій.

4.     Організація роботи теоретичного семінару і залучення до роботи методичних об'єднань.

5.     Проведення групових консультацій.

На даному етапі творча група розробляє практичні рекомендації щодо втілення науково-методичної проблеми в практичну діяльність закладу. Ці рекомендації мають носити конкретний характер. Вони дають відповідь на запитання: на які очікувані результати слід чекати? [

Щодо організації роботи семінарів, то як правило, такі семінари-практикуми складаються із двох частин:

-         теоретична (лекція, доповідь, повідомлення тощо).

-         практична (практичний показ досвіду в дії: відвідування різноманітних заходів тощо та їх обговорення).

На другому етапі важливим є поточний аналіз та управління процесом впровадження науково-методичної проблеми:

  • Як використання методів, прийомів впливає на якість знань дітей.
  • Внутрішньосадовий адміністративний контроль роботи колективу над науково-методичною проблемою: аналіз інформації щодо впровадження; планування контролю за впровадженням науково-методичної теми.
  • Координування роботи колективу з діяльністю науково-дослідницьких груп, закладів освіти.
  • Організація семінарів, лекцій, конференцій, відкритих заходів для узагальнення досвіду роботи.
  • Контрольно-аналітична діяльність методичних служб.
  • Порівняльний аналіз проблематики теми та поступальної роботи педагогічного колективу над темою зі станом її розробки в науці та результати на практиці.

     ІІІ етап - втілення науково-методичної проблеми в практику роботи

1.     Проведення відкритих заходів педагогами.

2.     Вивчення адміністрацією закладу шляхів реалізації педагогами закладу даного питання через відвідування занять, інших заходів.

3.     Надання адресної допомоги тим працівникам, в яких є затруднення з вирішення проблеми.

4.     Вивчення результативності втілення проблеми через анкетування педагогів, батьків, проведення співбесіди з педагогами.

5.     Стимулювання діяльності педагогів через моральне та по можливості матеріальне заохочення.

6.     Експертна оцінка реального досвіду.

На практичному етапі відбувається впровадження досвіду реалізації нової педагогічної ідеї (на базі розроблених і уточнених рекомендацій) у масову практику педагогів. Це надзвичайно складний і відповідальний етап у системі роботи щодо трансформації ідей педагогічної науки.
Варто відзначити, що результати діяльності закладу щодо реалізації науково-методичної проблеми у значній мірі залежать і від позиції самих педагогів, від їхнього ставлення до нововведень, бажання їх впроваджувати.
                                                   ІV етап - систематизація та узагальнення, підведення підсумків

1. Систематизація матеріалу, напрацьованого колективом із даної проблеми. Оформлення результатів дослідження у вигляді методичних порад, випуску методичних посібників тощо.

2.  Проведення конференцій і творчих звітів педагогів.

3. Звіт адміністрації закладу перед колективом про результативність упровадження проблеми закладу в практику роботи кожного педагога.

4. Як результат роботи над єдиною науково-методичною проблемою може бути: удосконалення змісту, форм і методів методичної роботи в закладі; підвищення педагогічної майстерності, творчого потенціалу педагогів, формування нових традицій закладу і таке інше.

Узагальнювальний етап передбачає з'ясування результативності роботи щодо впровадження в практику нової наукової ідеї та передового педагогічного досвіду. Тут необхідно одержати вичерпну інформацію про фактичний стан справ у цій царині.  Пам'ятка повинна бути конкретною, щоб вивела на об'єктивну оцінку результати роботи. Варто відзначити, що оцінку роботи закладу, педагога про стан упровадження досягнень науки, передового досвіду можуть здійснювати лише ті, хто компетентний у даному питанні.

Висновки про результати роботи над проблемою оцінюються на основі аналізу таких питань:

-  глибина осмислення педагогічними працівниками суті нової педагогічної ідеї;

- кількісний показник членів педагогічного колективу щодо трансформації нової педагогічної ідеї в практичну діяльність;

-  які зміни відбулись у професійній компетентності педагогів, на скільки глибоко вони осмислили суть нової педагогічної ідеї?

Підбиття підсумків роботи над єдиною науково-методичною проблемою здійснюється під час засідання педагогічної ради, методичної конференції. При цьому виробляються і ухвалюються рекомендації. Педагогічно спрямована на діагностичній основі організація роботи над єдиною науково-методичною проблемою в закладі, як показує досвід, дає змогу: повніше використати творчий потенціал колективу, досвід більшості педагогів, вдосконалити їхню професійну майстерність.

Підбиття підсумків роботи може бути у формі підсумкового наказу, рішення педагогічної ради, відеоматеріалу, слайдової презентації, методичного посібника тощо.

При завершенні всіх етапів роботи над науково-методичною проблемою закладу визначають іншу.

Орієнтовні структурні елементи картки інноваційної діяльності щодо роботи педагогічного колективу над єдиною методичною темою (науково-методичною проблемою):

1. Назва науково-методичної проблеми.

2. Суб'єкти (учасники) інноваційної діяльності щодо реалізації єдиної науково-методичної проблеми: (прізвище, ім'я, по батькові керівника та вихователя-методиста, вказати ким вони є по відношенню до даної інновації: розробник, користувач; повна назва закладу освіти, адреса, телефон, E-mail, перелік груп дошкільного закладу освіти, список педагогів, які будуть задіяні у даній роботі).

3.Наказ по закладу, що регламентує проведення інноваційної діяльності щодо реалізації єдиної науково-методичної проблеми (зазначити назву, номер і дату наказу, це може бути наказ про організацію методичної роботи, де значиться про початок реалізації науково-методичної проблеми).

4. Визначення термінів реалізації науково-методичної проблеми.

5.  Продукти, напрацьовані у процесі реалізації теми:

-   методичні посібники, програми;

-   конференції, педради, семінари, тренінги;

-   випуск методичних бюлетенів, публікації з досвіду роботи над проблемою;

-   звіт про результати роботи над єдиною темою на науково-методичній раді методичного кабінету.

6. Результати роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою на даному етапі (це може бути: формування нових традицій закладу; підвищення педагогічної майстерності, творчого потенціалу педагогів; використання набутого досвіду більшістю педагогів колективу; удосконалення змісту, форм і методів методичної роботи в закладі; високий рівень навчальних досягнень, вихованості та розвитку дітей).

Орієнтовна тематика науково-методичних проблем:

1.  Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітню діяльність дошкільного навчального закладу.

2.  Використання здоров'язбережувальних технологій у дошкільному навчальному закладі.

3.  Духовне виховання дітей на засадах творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського.

4.  Формування життєвої компетентності дитини засобами музейної педагогіки через реалізацію в освітньому процесі інноваційних педагогічних проектів.

5.  Активізація творчо-пошукової діяльності педагогічних працівників у системі освітньої та методичної роботи.

6.  Формування засад духовної особистості дитини-дошкільника на основі національних цінностей в умовах дошкільного навчального закладу.

7.  Формування екологічного світорозуміння й екологічної вихованості дитини-дошкільника засобами дослідницької діяльності.

8.  Шляхи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес дошкільного навчального закладу з дітьми, педагогами, батьками.

9.  Забезпечення умов для розвитку творчих здібностей дошкільників.

10.  Упровадження ефективних навчальних і виховних технологій в практику роботи з дітьми та дорослими.

11.  Формування морально зрілої, психічно й фізично розвиненої особистості в процесі створення для кожної дитини сприятливих умов для оволодіння важливою наукою - мистецтвом життя.

12.  Активні методи та інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу дітей.

13.  Удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, підвищення результативності освітнього процесу шляхом впровадження нових педагогічних технологій.

14.  Удосконалення освітнього процесу на основі розвитку самоосвітньої і творчої активності вихователів та дітей.

15.  Розвиток професійної компетентності педагога як умова реалізації компетентного підходу в освітньому процесі.

16.  Діяльність педагогічного колективу щодо забезпечення переходу на особистісно орієнтоване навчання і виховання дошкільників.

17.  Формування професійної компетентності керівних та педагогічних кадрів ДНЗ як умова розвитку особистості дитини.

18.  Особистісно орієнтоване навчання та виховання як умова розвитку самоосвітньої і творчої активності вихователів та дітей.

19.  Формування ключових компетенцій дітей на основі використання методів активного навчання.

20.  Інноваційна діяльність педагога як прояв професійної компетентності вихователя в процесі педагогічної діяльності.

21.  Безперервна освіта вихователя - необхідна умова підвищення професійної майстерності, готовності до інноваційної діяльності.

22.  Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

23.  Формування цілісної, життєво компетентної особистості в умовах інноваційного розвитку дошкільної освіти.

24.  Формування стійкої мотивації педагогів до самоосвітньої та творчої діяльності, до роботи в умовах оновленого змісту та реалізації особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти.

25.  Використання сучасних методів і технологій взаємодії ДНЗ і сім'ї з метою задоволення запитів батьків в освіті дошкільників, надання допомоги у вихованні і розвитку  дітей.

26.  Формування в дітей та дорослих культури здорового способу життя як складової його психофізичного розвитку.

27.  Реалізація творчого потенціалу педагога як передумова розвитку творчих здібностей його вихованців.

28.  Розвиток творчих здібностей дітей засобами різних видів діяльності.

Отже, скоординована робота над єдиною науково-методичною проблемою має забезпечити взаємозв'язок усіх напрямків підвищення фахової майстерності педагогів та диференційований підхід до вибору і змісту методичної роботи з урахуванням індивідуальних потреб, інтересів та фахового рівня колективу кожного закладу.

 Використана література 

1.     Вербицкая, Н. Мониторинг результативности учебного процесса/ Н.Вербицкая // Директор школы. - 1997. - № 1. - С. 33-37.

2.     Жерносек, І. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях: Монографія / Жерносек І. - К., - 2001.- 204 с.

3.     Кабан, Л. Методичні рекомендації щодо заповнення картки інноваційної діяльності. Кабан Л. / Інформаційно-методичний збірник. - 2005. - № 6. - С. 57-62.

4.     Крутій, К. Управлінська діяльність у системі дошкільної освіти: теорія та практика / Упорядник К. Л. Крутій, О. М. Байєр, З. П. Дорошенко. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. - С. 218.

Підготувала Ірина Терещенко, методист із дошкільної

освіти Славутицького міського методичного центру.

Впроваджує вихователь-методист

Квасилівського ДНЗ (ясла-садок) Семенюк Р.Ф.

 

 

Версія для друку

Інформація про використання публічних коштів

Корисне