Аналіз системи роботи педагога у міжатестаційний період

Система роботи вихователя дошкільного навчального закладу - це весь комплекс педагогічної роботи, сукупність форм, методів і прийомів, що властиві його діяльності та дають йому змогу отримувати конкретні результати в освіті дошкільників.

Вивчаючи рекомендації науковців і практиків щодо аналіз й оцінки ефективності занять із дітьми, можна дійти висновку, що автори здебільшого обходять питання принципів спостережена та аналізу, тобто правил поведінки суб'єкта управління, а саме методиста або завідувача дошкільного навчального закладу. Керівники ДНЗ часто послуговуються різноманітними схемами і картками контролю, які, на жаль, не завжди мають єдину принципову основу і критерії оцінки ефективності переглянутого. Це не дає їм змоги отримати повний і системний обсяг інформаційного матеріалу. Тому пропонуємо передусім дотримуватись основних принципів контролю за діяльністю педагогів і дітей.

Принцип невтручання (нейтралітету) того, хто перевіряє

Виходимо з того, що кожне заняття вихователя з дітьми - це творчість. Будь-хто з присутніх на занятті сторонніх дорослих - це чужорідне тіло в комплексі, яким за своєю суттю і є таке заняття. Ось чому наполягаємо на тому, що присутні на занятті дорослі (завідувач ДНЗ, методист, студенти, слухачі курсів підвищення кваліфікації тощо) не повинні заважати дітям бачити і слухати вихователя.

Принцип коректності звертання до вихователя і дітей з боку того, хто перевіряє

Сторонні дорослі мають (іноді - навіть зобов'язані) бути коректними і ввічливими, дотримуватися правил мовленнєвого етикету і слугувати взірцем передусім для дітей. Якщо йдеться про відкрите заняття, на якому присутні вихователі з інших дошкільних закладів, то дітей доречно привести в групу пізніше, після того, як гості сядуть на свої місця. Саме тоді є сенс дітям привітатися з гостями, познайомитися тощо. І це не буде штучною процедурою, як у тому разі, коли діти вітатимуться вдруге: адже вперше вони віталися і повторювали співучо «Здра-а-а-астуйте!» по декілька разів, коли сиділи на незручних лавках у роздягальні, а гості проходили повз них до групи.

Принцип урахування всіх факторів під час спостереження заняття

На занятті, за ходом якого ведеться спостереження, немає і не може бути другорядних деталей. Час проведення занять із дітьми жорстко обмежено. З огляду на це його раціональний розподіл залежить від багатьох чинників - як об'єктивних, так і суб'єктивних (початок тижня, друга половина дня, самопочуття вихователя, втома дітей тощо). Використання стандартних карток контролю іноді заважає керівнику ДНЗ побачити все заняття в комплексі. Основним критерієм, застосовувати чи ні картки контролю, є мета відвідування заняття - правильно визначена мета допомагає побачити необхідний аспект, а потім ґрунтовно його проаналізувати. Цей принцип найкраще реалізувати, якщо ведеться відео зйомка заняття.

 Принцип урахування індивідуальних особливостей вихователя

Після перегляду заняття необхідно провести бесіду з вихователем, запропонувавши спочатку висловитися йому, а потім - охарактеризувати заняття з точки зору досягнення мети і завдань.

Нагадаємо, що існує низка дидактичних факторів, що впливають на вибір методу навчання дітей дошкільного віку:

-         мета навчання;

-         рівень навчання, якого необхідно досягнути;

-         обсяг вимог і змісту, які необхідно реалізувати на занятті;

-         складність матеріалу;

-         рівень підготовленості дітей;

-         активність і зацікавленість дітей;

-         вік дітей;

-         працездатність дітей;

-         сформованість навчальних навичок у дітей;

-         час і умови навчання;

-         взаємовідносини вихователя і дітей (співпраця або авторитарність);

-         кількість дітей на занятті;

-         рівень професійної компетенції педагога.

 Вивчення результатів роботи конкретного вихователя визначається планом роботи ДНЗ (як правило це стосується тих, хто підлягає атестації). Без ґрунтовного вивчення системи роботи вихователя неможливо:

  • об'єктивно оцінити його педагогічну діяльність;
  • допомогти (за необхідності) удосконалити систему його роботи;
  • провести атестацію;
  • вивчити перспективний педагогічний досвід.

Під час вивчення системи роботи вихователя застосовують такі методи: спостереження й аналіз занять та інших форм взаємодії вихователя і дітей; вивчення перспективно-календарного планування; проведення контрольно-діагностичних зрізів обсягу знань, умінь та навичок (ЗУН) дошкільників з певного розділу програми, за якою працює вихователь; бесіди з педагогом; анкетування батьків.

Процес вивчення системи роботи педагога передбачає такий алгоритм дій:

  • Відвідати й проаналізувати заняття з певного розділу програми (7 - 9 занять). Кожне заняття не потребує ґрунтовного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (наприклад, для виправлення грубих помилок методичного характеру). Необхідно проаналізувати систему занять, щоб мати можливість побачити діяльність педагога та дітей в умовах реалізації певної технології, якою він користується.
  • Вивчити перспективно-календарне планування, щоденник самоосвіти тощо. Необхідно зіставити планування з програмою, за якою працює вікова група, щоб виявити стан виконання вихователем державних вимог до дошкільної освіти. Слід також проаналізувати планування індивідуальних занять із дітьми.
  • Провести контрольно-діагностичні зрізи знань, умінь і навичок дітей.
  • Провести бесіди з вихователем, під час яких слід звернути увагу на такі аспекти:

-      як він працює над підвищенням своєї фахової та методичної кваліфікації;

-      яким є його власне бачення системи в своїй роботі;

-      чи може вихователь дати самооцінку своїй роботі.

 Вимоги до висновків та пропозицій того, хто здійснює контроль

Який вид контролю не здійснював би представник органу вищого рівня, завідувач ДНЗ, вихователь-методист, після закінчення контролюючих заходів він повинен зробити свої висновки й висунути пропозиції.

Ці висновки мають:

-         відповідати меті відвідування;

-         розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків;

-         характеризувати тенденцію змін, які відбуваються в роботі вихователя;

-         відповідати фактичному стану справи;

-         враховувати досягнення науки та передовий педагогічний досвід;

-         бути доказовими, переконливими.

Певні вимоги висуваються й до пропозицій, які розробляє за результатами контролю той, хто його здійснює. Насамперед такі пропозиції мають:

 -адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам та меті відвідування;

- розвивати досвід вихователя;

- бути спрямованими на ліквідацію причин, що породжують недоліки;

- враховувати реальність їх виконання в окреслені строки;

- бути конкретними й лаконічними.

 

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.