Формування статевої самосвідомості дітей

Вже з молодшого дошкільного віку необхідно формувати у дітей уявлення про себе та свою стать. Розкриємо зміст та основні виховні завдання з даної проблеми.

Вік

Формуваня уявлень про себе

Виховні завдання

Від трьох до чотирьох років

Дитина розрізняє стать людей, які її оточують, але продовжує асоціювати її з такими випадковими ознаками, як одяг і зачіска. Робить спроби без допомоги дорослих розділяти ролі в іграх відповідно до статі учасників гри. Хлопчики починають проявляти ініціа-тиву, активність, змагальність. Починають складатися інтереси і ціннісні орієнтації, переваги певних видів способів поведінки, характерних для хлопчиків і дівчаток. З'являються перші уявлення про соціальні ролі тата і мами. З'являється інтерес до свого тіла.

Розвивати позитивне ставлення і повагу до імені дитини, учити пишатися своїм ім'ям. Розповідати про походження імені (хто ще з родини мав таке ім'я, що воно означає). Разом з дитиною вимовляти її ім'я по-різному: лагідно, скорочено, повністю - з прізвищем і по батькові. Розвивати моделі рольової, чоловічої або жіночої  поведінки. Заохочувати поведінку дітей, що відповідає їх статевій ідентифікації, за потреби тактовно коригувати прояви неадекватної поведінки. Показувати моделі правильної статево-рольової поведінки. Спрямовувати свої зусилля на формуваня у дітей найбільш повних уявлень про себе: про своє тіло, ім'я, вік, статеву належність. Розвивати позитивне ставлення дитини до себе. У доступній формі дати дітям знання про загальне і різне у чоловіків і жінок - зріст, сила, зачіска, одяг, манера поводження, тон мови, рід занять, відмінності у будові тіла, насамперед ті, які доступні погляду дитини (немає  потреби заглиблюватися в анатомічні особливості)

 

Від чотирьох до п'яти років

Відбувається формування стосунків між хлопчиками та дівчатками. Діти здатні розподіляти ролі в іграх за статевим принципом (винятки допускаються в тому разі, коли бракує хлопчиків для "чоловічих" ролей, а дівчаток - для "жіночих". Це  трапляється і тоді, коли дівчатка або хлопчики, граються поодинці, змушенні самі водночас виконувати обидві ролі). Імітують в ігровій діяльності жіночі і професійні чоловічі якості і вміння. Ігри дівчаток відбуваються в обмеженому просторі, хлопчики освоюють всю прилеглу територію - і горизонтальну, і вертикальну. По-чинаються цікавитися питаннями про будову і роботу організму. До п'яти років виражений інтерес до анатомічних відмінностей статті зникає. Починають усвідомлювати, що колись вони були іншими - маленькими, і незабаром знову зміняться - виростуть і стануть великими, а потім і дорослими, тобто розпочнеться процес усвідомлення особистісного часу. З'являються питання про дитинство батьків. До 5-6 років діти вже твердо знають свою статеву належність і усвідомлюють її не оберненість і незмінність.

Виховувати у хлопчиків та дівчаток поважне і доброзичливе ставлення одне до одного, формувати правильне ставлення між хлопчиками та дівчатками на особистому прикладі. Створювати ігрові ситуації, необхідні для закріплення статево-рольової поведінки. Показувати характерні відмінності професійних якостей і умінь людей різних пофесій. Розмовляючи з дітьми про відмінності хлопчиків та дівчаток, підводити їх до думки про те, що головною відмінною характери-стикою є поведінка. Заохочувати у дівчаток жіночні риси, у хлопчиків - мужні.

 Розмовляти з дітьми по будову і роботу організму  (як людина дихає, чує, бачить, чим вона відрізняється від ляльок та інших іграшок). Показувати фотографії, на яких діти сфотографовані ще маленькими. Проводити бесіди про те, чим дорослі відрізняються від дітей, якими будуть діти, коли виростуть.

Пам'ятати про те, що особливе значення має контакт дитини з матір'ю та її материнська любов. Вона закладає основи доброзичливих стосунків дитини з оточуючим світом, дає їй відчуття безпеки і упевненості.