Формування предметно-практичної, технологічної компетентності дошкільників засобами пріоритетних видів діяльності

Методичні рекомендації для вихователів

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти предметно-практичну, технологічну компетентність визначено як здатність дитини з допомогою дорослого чи самостійно реалізовувати творчі задуми з перетворення об'єктів довкілля з використанням різних матеріалів у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань та завдань з моделювання, що спирається на обізнаність із відповідними засобами та предметно- практичними діями. Формування цієї компетентності є підґрунтям для успішного навчання дитини на наступних етапах життя, зокрема в початковій школі, й узгоджується з Державним стандартом початкової освіти.
Сучасні реалії вимагають від дошкільнят оволодіння елементарними вміннями: визначатися з метою діяльності, планувати свої дії, проявляти самостійність, цілеспрямованість, наполегливість у доланні труднощів власними силами. Їм також мають бути притаманні прагнення досягти кінцевого результату, радість від здатності до самостійних дій.
Ключові аспекти формування предметно-практичної, технологічної компетентності:

  • Формування компетентності відбувається в процесі розв'язання конкретних практичних завдань, під час активної діяльності;
  • Високий рівень активності дітей досягається завдяки посиленій мотивації;
  • Обов'язковим етапом предметно-практичної діяльності, що впливає на якість результатів, є її рефлексивний аналіз та самоаналіз.

Предметно-практична та технологічна діяльність передбачає розв'язання дитиною практичних завдань: постановка мети +планування послідовності виконання дій + формування простих висновків щодо способів дій + розподіл обов'язків +вибір необхідних матеріалів та інструментів + контроль за виконанням дій + аналіз та оцінювання отриманого результату. Той факт, що формування предметно -практичної, технологічної компетентності, власне, як і інших компетентностей дошкільника, відбувається в різних видах активності, пояснюється пріоритетністю діяльнісного підходу, проголошеною в БКДО.
Кулінарія - бездонний колодязь можливостей для вивчення математики. Не менш важливим є те, що рецепти приготування страв можуть навчити дітей дотримуватися інструкцій, слідувати за алгоритмами.
Серед пріоритетних видів діяльності, у процесі яких створюються сприятливі умови для розвитку предметно - практичної, технологічної компетентності дітей, варто назвати: предметно - практичну, предметно - ігрову, конструкторську, трудову, художньо - практичну. Розглянемо їх більш детальніше , пристосувавши до теми «Кулінарія в математиці»
Предметно-практична діяльність - передбачає ознайомлення дітей із властивостями предметів, їх походженням, можливостями використання. Саме така діяльність дає можливість уявити себе дорослим, отримати результат і пережити радість успіху та інші позитивні емоції. Предметно-практична діяльність відбувається як з реальними предметами, так і з іграшками. Звідси слідує виділення різновиду такої діяльності як предметно-ігрова. Причому іграшки можуть бути як точними копіями реальних предметів,  так і предметами замінниками.
Залучення малюка до приготування їжі може бути ще одним цікавим засобом математичного розвитку. За тему розмови на кухні мають правити продукти харчування, приладдя та столові прибори. Описуючи той чи інший продукт, використовуйте математичні терміни:
- огірок - зелений, довгий, хрумтливий;
- яблуко кругле, солодке, запашне;
- картоплина велика, кругла;
- картоплі багато, а моркви мало.
Заохочуйте малюка до обговорення того, який на вигляд кожний продукт,який на вигляд кожний продукт, який його смак і запах, а також тих відчуттів, що пов'язані з ним. Пропонуйте скуштувати різні продукти - сирі чи варені (тушковані, смажені). Наголошуйте на математичних термінах: візьми половинку абрикоса, поглянь, у вишні один камінець, а у яблука багато зерняток; ця цибулина велика ,а ти візьми маленьку.
Конструкторська діяльність - спрямована на формування дій наочного просторового моделювання. Для побудови певної конструкції слід заздалегідь обміркувати послідовність практичних дій, скласти план, вибрати спосіб для досягнення мети, дібрати матеріал з урахуванням призначення, техніки виконання, зовнішнього оформлення, визначити послідовність дій. У процесі конструювання малята вчаться співвідносити величину і форму різних інгредієнтів, відкривають для себе їхні конструктивні властивості, засвоюють правильні назви, досліджують особливості геометричних тіл та їх розташування в просторі.
Трудова діяльність - розглядається як цілеспрямований процес формування в дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих. Для досягнення бажаного результату дітям потрібні вміння визначати мету і планувати трудовий процес, оцінювати та аналізувати отриманий результат, відповідні трудові навички і мотивація.
Художньо-продуктивна діяльність - це перетворювальна діяльність із предметами та матеріалами, у якій дитина практично пізнає їхні властивості, продукує власні ідеї та способи їх реалізації. Знання властивостей інгредієнтів, продуктів, дає можливість прогнозувати результати власної діяльності. В кулінарії можна виділити такі види художньо - продуктивної діяльності як дизайн та технічне моделювання (інжиніринг). Саме в цій діяльності відбувається розвиток інженерного мислення.
Головне завдання педагога - створення умов для прояву самостійності та практичного розв'язання проблем самими дошкільниками. Педагоги мають підтримувати прагнення дітей приймати елементарні рішення, проявляти ініціативу, обирати на свій розсуд шляхи і засоби досягнення цілей, задовольняти власні інтереси та потреби.
Варто відмовлятися від діяльності за зразком вихователя, а спонукати малят намагатися знаходити нові способи дій. З огляду на це виникає потреба у використанні графічних організаторів, як от дерево цілей, дошка вибору, інтелектуальна карта, алгоритми, рецепти, таблиці з даними, схеми для моделювання, які допомагають вибудувати вільну творчу взаємодію за власним вибором дитини.
Математика використовується не тільки в науці, а й в кулінарії під час приготування їжі. Насправді, всі етапи приготування їжі, навіть покупка продуктів та вирахування бюджету, потребують деяких математичних знань. При приготуванні страв необхідно розрахувати кількість продуктів відповідно до пропорції і для симетричного оформлення страви. Готуємо, рахуючи:
· порахуйте разом з дитиною, скільки всього інгредієнтів у рецепті;
· якщо певний інгредієнт буде потрібен на різних етапах приготування, нехай дитина обчислить його загальну кількість;
· зверніть увагу дитини, скільки порцій страви ви отримаєте в результаті;
· якщо потрібно збільшити або зменшити кількість порцій, попросіть дитину порахувати, яку кількість складових буде потрібно;
· попросіть дитину порахувати, скільки чашок/ложок/стаканів треба буде, щоб відміряти необхідну кількість інгредієнтів;
· дитині середнього та старшого шкільного віку можна дати завдання порахувати ціну необхідної за рецептом кількості кожної складової страви, а також загальну вартість приготованого і вартість однієї порції;
· нехай дитина самостійно порахує, скільки тарілок та столових приборів знадобиться, та накриє стіл.

Чи доводилося вам спостерігати за процесом приготування страви з… піску, камінців, травинок, листочків, квіточок? Так кулінарні вправляння характерні як для дівчаток, так і для хлопчиків з раннього віку. Можливо ви і самі можете пригадати ті неповторні відчуття таїни куховаріння , коли у дитинстві розмішуючи в іграшковій каструльці суп із кульбабок, міркували: скільки ж солі треба покласти. Хіба ви забули своє дитяче бажання бути разом із мамою на справжній кухні і занурити руки у борошно чи манну крупу, порізати огірок чи просто зазирнути у каструльку? Добре, якщо мама дозволяла бути поруч і навіть доручала щось зробити. А якщо казала: «Іди. Це дитяча справа. Ти ще малий», - як не хотілося йти! Не повторюйте помилок. Знайте: малі діти, по-перше, можуть стати реальними помічниками у приготуванні багатьох страв. По-друге, саме тут вони можуть набути і закріпити свої знання та вміння.

Можна проводити з дитиною різні експерименти, зокрема визначити:

-  Які продукти хмурять, коли ми їх їмо? (Яблуко, огірок)

-  Які продукти ніби тануть у роті? (Кавун, диня)

-  Які тануть? (Шоколад, морозиво)

А можна запропонувати їй:

- знайти подібність та відмінність між різними продуктами;

- з’ясувати, чи відрізняються за формою морквина та картоплина;

- порівняти, чи схожі за формою цибулина і буряк;

- визначити, на яку геометричну фігуру (круг, прямокутник, квадрат, трикутник) схожі певні овочі, фрукти.  

- яких геометричних фігур більше на столі під час вечері? 

Залучайте дітей до групування продуктів:  овочі - для супу, борщу, інших страв;  фрукти та ягоди - для компоту, киселю тощо. У кулінарній діяльності дитина непомітно засвоює відношення числа і цифри,збереження кількості величини,найпростіші алгоритми. Базисні поняття математики «величина - відношення-число» на практичному рівні входять у життя дошкільників. А ще - «кулінарна» математика збагачує зміст спілкування у сім’ї, сприяє творчій взаємодії поколінь.

Отож, маємо надію, що задеклароване в держстандарті оновлення змісту освіти в ЗДО, зміщення  акцентів зі знаннєвої парадигми на практично-діяльнісну сприятиме формуванню в дошкільників предметно- практичних та технологічних навичок, внутрішньої потреби у праці й шанобливого ставлення до неї. А також забезпечить підготовку до успішної творчої предметно-перетворювальної діяльності та самоактуалізації в майбутньому.

 

Підготувала вихователь-методист ЗДО № 28 М. Рівне О. РОМАНЮК