Зміст освітнього напряму БКДО «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Консультація для вихователів 

Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність - це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності. Результатом є наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності.

Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до цікавих конструктивних завдань, пов'язаних із інтелектуальним пізнанням нового; виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності; демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до математики, математичного матеріалу; виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні, дослідницькі завдання, демонструє інтерес до самостійного розв'язання цих завдань; відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання.

Сформованість знань: 

- має уявлення про основні математичні поняття «число», «величина», «форма», «простір», «час»;

- демонструє володіння знаннями і способами діяльності, які дають змогу розв'язувати пізнавальні суперечності;

- виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності;

- знає і правильно називає еталони площинних та об'ємних геометричних форм, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини;

- усвідомлює зв'язки між кількісними, порядковими числівниками, просторовими, часовими поняттями;

- знає і свідомо використовує термінологію елементарної математики у власному мовленні;

- знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів.

Навички: 

- встановлює залежності між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками;

- володіє основними одиницями вимірювання часу, величини;

- здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об'єктів довкілля;

- диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування;

- здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об'єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне;

- використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками;

- доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях;

- знаходити різні варіанти розв'язання логіко-математичних завдань;

- аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об'єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якостей предметів, об'єктів за допомогою символічних позначень;

- робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв'язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

                                             Участь батьків

Підтримка батьками процесу формування сенсорно-пізнавального простору, предметно-практичних дій дитини може відбуватися шляхом: розвитку сенсорно-пізнавальних, логіко-математичних та дослідницьких навичок дитини:

  • використання у взаємодії з дитиною різноманітних інтелектуальних ігор (лабіринти, конструктори, кубики, мозаїки, ЛЕГО) іграшками, книжками пізнавального змісту (дитячі енциклопедії, художні твори, словники);
  • спільне розв'язання вправ, ігор, завдань, запитань математичного змісту під час прогулянок і спостережень у природі, пізнавальних розмов та бесід з дитиною;
  • організація та планування часу для спільних сімейних справ, життєдіяльності родини у вихідні / святкові дні: проведення спільних ігор і розваг, вікторин логіко-математичного змісту;
  • проведення елементарних дослідів та експериментів з матеріалами та речовинами із залученням дитини до коментування процесу дослідження та до спільного аналізу його результатів.

Як же зацікавити дітей математикою?

Треба показати малятам, що математика - це не тільки числа і цифри, площинні та об'ємні геометричні фігури, сюжетні задачі, приклади на додавання і віднімання в межах 10, вимірювання умовними мірами, орієнтування в просторі та часі, математика - це наше життя. Це природа, усі об'єкти якої мають такі математичні ознаки, як форма, колір, ритм, симетрія; предмети навколишнього середовища, ліки, транспорт, роботи, гаджети, витвори мистецтва, кулінарії, створені людиною не без участі математичних формул та розрахунків. Складність полягає в тому, щоб захопити дитину процесом пізнання об'єктів навколишнього світу, викликати бажання відтворювати їх різними способами (конструювання, моделювання), виокремлювати їхні основні складові, співвідносити їх за величиною, формою, розташуванням, аналізувати й оцінювати результат роботи, своєї та однолітків, порівнювати, узагальнювати та здійснювати самоконтроль, вносити корективи, виправляти помилки.

Дитину треба зацікавити самим процесом мислення, пізнання нового, навчити отримувати задоволення від інтелектуального напруження, долання труднощів, давати змогу використовувати знання на практиці. Важливо взяти для практичних ігор головоломки - універсальний засіб формування компетентностей, як от: математичні головоломки «Танграм», «Піфагор», «Колумбове яйце», «Піфагор», «Чарівний круг» та інші.

Використані першоджерела

1. БКДО, 2021

2. https://ezavdnz.mcfr.ua/867846

3. Журнал "Палітра педагога" 1/2021. Тетяна Кривошея. Математичні головоломки. Формуємо сенсорно-пізнавальну, логіко-математичну та дослідницьку компетентності дітей.

Підготувала вихователь Тетяна НОВОСАД