Планування занять та інших форм роботи з музичного виховання в ДНЗ: нові підходи (Методичні рекомендації для музкерівників ДНЗ)

1.     Завдання музичного розвитку дошкільників

 Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв'язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов'язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.

Молодший дошкільний вік: залучення дітей до слухання у виконанні педагогів; викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища; привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою; підводити дітей до розрізнення музичних жанрів; залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень; формувати музично-рухові навички; заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими;  виховувати основи музичної культури.

Середній дошкільний вік: збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів; підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору; продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики; закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги; розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності; заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах; зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами; залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.

Старший дошкільний вік:  збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу; підтримувати у дітей бажання співати; виховувати любов до пісні; залучати дітей до імпровізації; сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

2. Особливості планування музичних занять в різних вікових групах

Планування музичних занять з дітьми дошкільного віку здійснюється відповідно до планування роботи дошкільного навчального закладу.

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період.

Номенклатура справ музичного керівника

  10. Музичний розвиток

При  плануванні роботи з музичного виховання в ДНЗ   важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи ДНЗ, зберігши перспективну і поточну (календарну) форми планування.

Отже, музичні керівники в дошкільному закладі мають вести перспективний план роботи ( його можна спланувати на навчальний рік, півріччя, квартал, місяць) та поточний (календарний) план роботи. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.

Установча  серпнева педагогічна рада закладу розглядає, обговорює обрані форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги, та затверджує їх. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.

3.Складання перспективного плану з музичного виховання

В «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах» цей план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу». Під час його складання потрібно врахувати всі форми роботи з музичного виховання: проведення свят, розваг роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу.  

Проведення свят містить визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних, примітку (у виборі кількості та тематиці свят слід керуватися вимогами Державної програми).

Розваги проводять один раз на два тижні в кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги, форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку.

Робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ДНЗ).

У плані необхідно зазначити, хто з вихователів відповідальний за підготовку оформлення, костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг.

Розваги можна проводити у вигляді концертів, театральних дійств, інсценівок, лялькових вистав, тематичних занять, слухання музичних казок, спільних вечорів для дітей і батьків. Для показу лялькового театру, діафільмів, концертів самодіяльності тощо можна об'єднати 2-3 групи. Цей момент має бути врахований у плані.

Музичний керівник тісно співпрацює з вихователями груп, тому під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з розвитку мовлення, образотворчої  діяльності, українознавства, валеології, ознайомлення з довкіллям тощо.

Також з метою систематизації послідовності у доборі програмових завдань, репертуару для занять необхідно складати перспективний план роботи з музичного виховання на 2-3 місяці, адже у програмах навчальний матеріал не розподілений навіть на квартал, не враховано конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу. Наведемо приклад до складання перспективного плану, який запропоновано Н.Ветлугіною.

Орієнтовне перспективне планування навчально-виховної роботи з музичного виховання з дітьми _________ групи

Календарний план роботи музичного керівника складається для кожної вікової групи окремо. В Інструктивно-методичному листі МОН України «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» зазначено, що поточне (календарне) планування може охоплювати від 1-2 днів до 1-2- тижнів чи місяць. Проте доцільніше його складати на один-два тижні для кожної групи з урахуванням всіх організаційних форм музичної діяльності: музичних занять (частіше фронтальних), розваг (підготовка чи проведення), індивідуальних занять (їх характер і зміст) тощо. Тобто, враховують усю роботу, що її музичний керівник буде проводити з конкретною групою дітей у першу і другу половину дня.

Враховуючи питання, що виникають у ході роботи, музичний керівник може застосовувати форму індивідуальних занять. Іноді дитина після довгої відсутності губиться, не може ввійти у загальний колективний ритм. У такому разі доцільні короткочасні (2-3хвилини) індивідуальні заняття, що їх проводять після фронтального. Педагог з'ясовує причину відставання дитини, пояснює і показує той чи інший прийом у співі, русі, тренує дитину в виконанні певного завдання.

Можна використовувати й індивідуально-групові (4-8 дітей) заняття. Н.Вєтлугіна зазначає, що індивідуальні та індивідуально-групові заняття мають епізодичний характер, їх проводять за потреби, коли є відповідні умови.

У календарному плані індивідуальну роботу можна зазначати на окремому аркуші помісячно. Вона матиме таку схему: прізвище, ім'я дитини, дата, зміст роботи. Або індивідуальну роботу можна прописувати у загальній схемі календарного плану навчально-виховної роботи з музичного виховання.

Календарний план навчально-виховної роботи з музичного виховання з дітьми__________ групи

Досвідчені музкерівники можуть складати календарний план за таким планом:

Орієнтовна схема календарного планування музичних занять в _____ групі дошкільного закладу на ______

Музичний керівник має так продумати індивідуальну роботу, аби врахувати всі види музичної діяльності, які планують на місяць.

Музичному керівникові необхідно пам'ятати, що він повинен здійснювати як роботу з дітьми, так і з батьками та вихователями (при потребі). Запланувати у перспективному плані на рік цю роботу складно (крім спільних свят для батьків та дітей). Тому в календарному плані необхідно детально вказувати тематику та форму проведення заходів з батьками та вихователями.

У календарному плані, який можна складати за різними схемами, необхідно відображати:

• послідовність матеріалу, що його вивчають;
• його періодичність;
• структуру заняття, методичні прийоми, які потребують особливої уваги та підготовки;
• авторство музичного репертуару;
• етап розучування (рекомендують на початку зошита, де планують роботу, розписати, які етапи роботи здійснюватимуть під час різної музичної діяльності). Етапи роботи визначають відповідно до завдань державної програми з урахуванням віку дітей;
• індивідуальну роботу з дітьми;
• роботу з батьками;
• роботу з вихователями (при потребі).

Плануючи зміст заняття, потрібно пам'ятати, що на кожному з них 75-80% часу займає повторення та закріплення матеріалу і лише 20-25% - новий   зміст.

Важливо зазначити, що більшість дошкільних навчальних закладів організовують навчально-виховну роботу з дітьми за тематичними навчально-виховними блоками. Не треба намагатися, щоб репертуар  традиційного (класичного) або домінантного музичного заняття повністю відповідав пізнавальній темі тижня. Адже, за методикою музичного виховання, робота з музичним твором має зазвичай три етапи: ознайомлення, розучування, закріплення. Кожний етап, у свою чергу, спрямований на вирішення декількох завдань. Якщо не враховувати їх, а підпорядковувати репертуар лише тематиці тижня, то порушується система формування та розвитку у дітей музичних здібностей, сприймання музики не буде повним. Проте це питання легко вирішити, якщо музичний керівник добере доцільний навчально-ігровий сюжет заняття відповідно до теми тижня. Сюжетність виявляється в об'єднанні запланованих видів діяльності у змістовну цілісність, якій притаманний простий, але пізнавальний сюжет, що відповідає вікові дітей.

У «Щоденнику обліку індивідуальної (гурткової) роботи» фіксують рівні знань, умінь, навичок дітей на початку та наприкінці навчального року. Він може бути у вигляді таблиці.

Показники діагностики музичних здібностей дітей дошкільного віку ( за О.Радиновою та А.Катинене)

Для того, щоб простежити динаміку музичного розвитку дитини, доцільно визначити розділи музичного виховання та основні завдання, за якими можна дізнатися про рівень музичного розвитку дітей.

  Важливо, щоб у документації була відображена наявність зв'язку між різними формами роботи (заняттями, розвагами, ранками).

4. План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу

Пропонуємо графічну форму перспективного плану проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу.

План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу в дошкільному навчальному закладі №_____ на ____________ н. р.

Для такого виду роботи, як «Свято», не треба прописувати форму проведення, оскільки кожну структурну частину свята можна організовувати у різних формах: концертні номери, драматизація тощо. У плані роботи з батьками передбачено оформлення стендів, проведення лекцій, відкритих занять, батьківських зборів, виставок, під час яких музичний керівник дає поради з питань музичного виховання дітей. Тому, зазвичай, цей блок у плані стосується батьків вихованців всього дошкільного закладу, але, за потреби, можна зазначити вікову групу.

У сценаріях свят, розваг, театральних вистав, які обов'язково зберігають у методичному кабінеті, потрібно детально вказувати: тематику, навчально-виховні завдання, репертуар, дійових осіб, обладнання. Взірці тематичних вечорів, розваг та свят для кожної вікової групи добре наведено в програмі  «Дитина», методичних рекомендаціях А.Шевчук тощо.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р. Ф.