Розвиваємо у дошкільників критичне мислення. Психолого-педагогічний порадник для педагогів

Критичне мислення - одна з найважливіших навичок, яких сьогоднішні діти потребуватимуть у майбутньому. Саме, критичне мислення включають у список топ-десяти найважливіших життєвих навичок, необхідних особистості ХХI ст. На другому місці з них знаходиться - критичне мислення. Дітям сьогодні варто надавати можливість безпечно досліджувати навколишній світ: вони можуть щодня зустрічатися з багатьма можливостями вирішення проблем і розвитку власних незалежних суджень. Їхні проблеми часом здаються нам незначними, але дітям вони надають величезні можливості практикувати навички критичного мислення. Наприклад:

  • Восьмимісячний малюк заповз під стілець і не може зрозуміти, як виповзти назад. Перед ним постало питання: що робити?
  • Дворічна дівчинка думає: «Вихователька поклала нам виделки, щоб ми наколювали шматочки курки, але я не можу збагнути, як це правильно робиться. Варто мені спробувати ще раз чи можна просто взяти курочку руками?».
  • Чотирирічний хлопчик думає: «Я хочу, щоб вода залишалася в рові мого замку, який я побудував у пісочниці, але вона витікає з нього в пісок. Як зробити так, щоб вода не витікала?».

​Кожна з цих дійсно значущих для дітей проблем пропонує їм можливості будувати й застосовувати фундамент критичного мислення. При цьому роль дорослих полягає в тому, щоб скеровувати дитину для більш творчого вирішення проблем. Корисним буде дозволити дитині самій трохи поекспериментувати.

 Поради та ідеї, як допомогти дітям побудувати фундамент критичного мислення й вирости людьми, здатними вирішувати проблеми

Забезпечте можливості для гри.  Саме під час гри діти тестують можливості свого мислення та з'ясовують, що станеться, якщо спускати, наприклад, ложку з високого стільця ще і ще раз; яка із двох кульок швидша, якщо котити їх з гірки; що станеться, якщо опустити крейду у воду або змішати кукурудзяний крохмаль з водою та зробити пасту. Надання місця та часу для ігор забезпечує дітям чудові можливості пробувати нове, спостерігати реакцію та визначати, наскільки змінюється ця реакція. Цей процес дослідження має вирішальне значення для критичного мислення.

Ставте дітям відкриті запитання. Замість того, щоб автоматично давати відповіді на ті запитання, які ставить дитина, допомагайте їй мислити самостійно й критично, ставлячи відкриті запитання у відповідь: «А які в тебе думки з цього приводу? Як ти думаєш, що тут відбувається?». Проявляйте повагу до її відповідей незалежно від того, вважаєте ви їх правильними чи ні. Ви можете сказати: «Це цікаво», «Розкажи, чому ти так думаєш?». Використовуйте такі фрази, як: «Мені цікаво почути твою думку про це», «Як би ти вирішив цю проблему?», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це завдання?».

Не розв'язуйте всі проблеми за дітей. Ставте подібні з перерахованих вище запитань і давайте достатньо інформації для того, щоб діти не засмучувались, а вчилися самостійно знаходити розв'язок проблеми; в результаті не має бути так, що ви вирішили задачу за дитину, а вона отримала порцію готових знань. Так дитина ніколи не навчиться мислити самостійно, доказово, критично.

Допомагайте дітям розвивати гіпотези, припущення. «Якщо ми зробимо це, як ти думаєш, що станеться?», «Давай спрогнозуємо, що буде далі».

Заохочуйте нестандартне мислення. Дозволяйте дітям думати по іншому, і ви допоможете їм доводити до досконалості свої навички творчого вирішення проблем. Ставте перед дітьми такі питання, як: «Які ще ідеї можна спробувати?». Або надихайте їх придумувати інші варіанти: «Давай придумаємо всі можливі рішення».

Підтримуйте прагнення дитини шукати додаткову інформацію. Ви можете допомогти своїм дітям розвивати навички критичного мислення, спрямовуючи їх на пошук додаткової інформації. Наприклад, «Як ми можемо більше дізнатися про це? Твій тато багато знає на цю тему. Можливо, спитаємо в нього? або Давай пошукаємо разом в Інтернеті?».

 Пам'ятайте! Діти вчаться й тоді, коли спостерігають за вами, за тим, як ви самі вирішуєте завдання та проблеми. Разом з тим при найменшій можливості приділяйте час тому, щоб ваша дитина самостійно обмірковувала своє завдання (проблему). Це надзвичайно корисно для розвитку навичок критичного мислення в довгостроковій перспективі. Отже:

1.  Питайте та спостерігайте. Часом ми звикаємо постійно казати дітям про те, що їм треба робити, і до дрібниць пояснюємо будь-які цікаві для них теми. Однак, найефективніша стратегія розвитку мислення передбачає постановку відкритих запитань («Як ти думаєш, чому він вчинив саме так?») і спостереження («Цікаво, подивися, як розквітає це дерево»). Коли розмова відкрита, дитині доводиться більше думати. Образно кажучи, ви кидаєте дитині м'яч, а вона пасує його назад.

2.  Питайте: «Звідки ти це знаєш?».Це просте запитання допомагає дітям усвідомити їх власну здатність міркувати. Як тільки ваша дитина пояснить, звідки й чому вона знає що-небудь, прийміть її інформацію та продовжуйте ставити відкриті запитання, що розкриватимуть її припущення. Навіть якщо ваша дитина щось розуміє неправильно, ваші запитання допоможуть їй дійти істини. Якщо казати дітям, що вони помиляються, це одразу ж паралізує їх мислення.

3.  Обговорюйте переконливі й непереконливі аргументи. У міру дорослішання дітей оточуючі люди постійно будуть наводити їм аргументи і в чомусь переконувати - по телебаченню, у журналах, на дитячому майданчику й навіть удома. Тому, якщо інша дитина у групі наказує вашій дитині віддати їй печиво (яке дали до обіду), бо «треба завжди ділитися», допоможіть своїй дитині сформулювати, чому такий аргумент поганий.

4. Вчіть дитину знаходити помилки.  Пропонуйте дітям 4-5 років розглядати ілюстрації, малюнки чи картинки і віднаходити те, що неправильно на них зображено, тобто, провокуйте виникнення у дитини сумніву з приводу побаченого, а відтак - стимул прояву критичності: «Подивися на картинку і скажи, що тут не так» або «Послухай текст і розкажи, що у ньому переплутано»...

5.  Формуйте у дітей пояснювальні судження. Діти старшого 6-го року життя здатні мислити критично. У них добре формуються пояснювальні судження за умови, якщо дорослі сприяють прояву критичності і дають можливість дитині подумати з приводу наявних невідповідностей на картинці, у тексті, у відповіді товариша тощо. Дитину старшого дошкільного віку варто вчити правильно оцінювати інформацію, відрізняти важливе від неважливого, правдиве від неправдивого, обґрунтовувати свої відповіді та судження і вміти ставити запитання іншим, шукаючи відповіді на них, вибудовувати свої судження на доказах.

Таким чином, важливо розуміти: на заняттях у ЗДО та вдома має бути мінімум готових знань для дітей, натомість потрібно активізувати їх мовленнєву, пізнавальну, дослідницьку діяльність, використовуючи відкриті запитання, які змушують спілкуватися, розмірковувати, пояснювати, обґрунтовувати, сперечатися та доводити свою думку, тобто - критично мислити. Критичне мислення розвивається у дискусії, під час діалогу та полілогу у доброзичливій і ввічливій атмосфері, а здатність критично мислити - це надзвичайно цінне вміння дитини, необхідне для подальшого навчання у школі та для життя.

Підготувала практичний психолог Віннічук Ю.А.