Навчання розповіді дітей засобами наочного моделювання. Групова консультація для вихователів

Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення і спілкування є одним із найважливіших надбань дитини в дошкільному віці. Дорослим важливо спонукати дітей до мовленнєвої  діяльності, стимулювати їхню мовленнєву активність не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання. В Базовому компоненті дошкільної освіти сказано, що мовленнєва компетенція - це розуміння дітьми зв'язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися із запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей, описів. Цього можна навчити, використовуючи метод наочного моделювання, який є досить ефективним у навчанні дітей зв'язного монологічного мовлення та вміння вести діалог.

Завдання методу:

- вчити дітей граматично правильно, зв'язно та послідовно висловлювати свою думку;

 - вчити переказувати невеликі твори;

- удосконалювати діалогічну мову;

- формувати вміння вільно, невимушено вступати в розмову, підтримувати діалог;

 - вчити описувати предмет, картину;

 - виховувати бажання говорити як дорослий.

Використовуючи метод моделювання, дитина навчається сприймати предмети, явища, дії, поняття, епізоди тексту за допомогою спрощених схематичних зображень-символів, знаків. Схематичний образ відображає найбільш істотні зв'язки і властивості предметів. Наочне моделювання успішно використовують для повідомлення дітям різноманітних знань, а також як засіб розвитку розумових і мовленнєвих їх здібностей. В основі методу  лежить використання замінника (моделі), яким можуть слугувати схеми, креслення, плани, умовні позначення, стилізовані й силуетні зображення, піктограми й інші предмети.  

Д. Ушинський писав: «Учить дитину якимось невідомим йому п'яти словам - він буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть їх на льоту». Отже, актуальність використання наочного моделювання у роботі з дітьми полягає в тому, що:

- по-перше, дитина дошкільного віку дуже пластична і легко навчається, але для більшості дітей характерною є швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття; використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає розв'язати цю проблему;

- по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю;

- по-третє,  застосовуючи графічну аналогію, дитина вчиться бачити головне, систематизувати здобуті знання.

Всі моделі умовно поділені на групи:

- описові;

- узагальнювальні (класифікаційні);

- для складання творчих розповідей;

- мнемічні (для заучування віршів).

Пропонується використовувати для дошкільників такі схеми-моделі, які допоможуть їм описати ту чи іншу іграшку:

• Опис іграшок

1. Колір (жовте, сине, зелене): кольорові плями без чіткого контуру.

2. Форма (геометричні фігури).

3. Величина-розмір (2 іграшки контрастного розміру): використовуються поняття «високий-низький», «широкий-вузький» і т.д.

4. Матеріал (фольга, дерево, пластмаса): з якого матеріалу зроблена іграшка.

5. Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки).

6. Дії з іграшкою (рука).

Спочатку добираються іграшки, при описанні яких використовуються всі пункти схеми (пірамідка, коляска, коробочки...). Потім - іграшки, при описанні яких використовується не вся схема (м'яч, кубики, лялька, ведмедик тощо).

• Опис предметів одягу

1. Колір (жовте, сине, зелене): кольорові плями без чіткого контуру.

2. Матеріал (шовк, оксамит, сатин)

3. Частини одягу (комір, рукава, волан...)

4. Сезонність одягу (сонце, підсніжники, листочок жовтий...)

5. Для кого? (символи дорослих та дитини)

Дії з одягом (рука).

• Опис посуду

1. Колір (жовте, сине, зелене): кольорові плями без чіткого контуру.

2. Форма (геометричні фігури); якщо діти знайомі з об'ємними фігурами, можна використовувати зображення циліндра чи інших геометричних фігур.

3. Розмір (велика та маленька мисочка)

4. Матеріал (фольга, пластмаса, дерево...)

5. Частини посуду (чайник в розібраному вигляді: кришечка, носик, ручка...)

6. Дії з посудом (зображення руки)

• Опис овочів та фруктів

1. Колір (кольорові плями без чіткого контуру)

2. Форма (геометричні фігури - овал, коло, трикутник...)

3. Розмір (2 контрастних по розміру фрукта, наприклад, яблуко)

4. Смак (цукерка та лимон): зображення контрастних за смаком продуктів.

5. Де росте? (дерево, грядка)

6. Як вживати? (тарілка, виделка, ложка..): розповісти, які овочі та фрукти використовують сирими у їжу, які вареними; що можна приготувати з них; корисні вони, чи ні.

• Опис пір року

1. Сонце (розповідають про сонце у різні пори року)

2. Небо (на голубому небі хмаринки)

3. Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком, зеленою травою...)

4. Рослини (дерево, кущ, квітка)

5. Людина (контури людей, вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року.

6. Звірі (дики тварини - заєць, білка)

7. Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...)

Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик, сачок...)

Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв'язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв'язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Діти працюють також з умовними позначеннями в календарі природи, графічним зображенням правил під час занять, дидактичними іграми ускладненого змісту. Доцільним виявляється використання схем-моделей і для складання творчих розповідей.

Наприклад, сxема-модель складання розповiдi з власного досвіду на тему «Екскурсія в парк»: зображення годинника, в кутах - ознаки пір року (сніжинка, квіти, ягода, листячко).

1. Час події.

2. Місце події  (зображення знаку питання)

3. Дерева

4. Птахи (зображення пташки)

5. Комахи  (метелик)

6. Тварини (кішка або песик)

7. Квіти (схематичне зображення квітки)

8. Враження від побаченого (зображення салюту)

В дошкільному закладі також ефективно використовуються мнемічні схеми-моделі для заучування віршів (їх є достатньо надрукованих у готовому вигляді), і як результат - швидке вивчення вірша дитиною.

Формування навичок наочного моделювання відбувається в певній послідовності з постійним збільшенням частки самостійної участі дошкільників. Робота на заняттях  будується  поетапно.

І етап.  Розглядання зображення і розбір того, що зображено.

ІІ етап. Здійснення перекодування інформації, тобто перетворення з абстрактних символів слів в образи.

ІІІ етап. Після перекодування здійснення переказу казки або розповіді на задану тему. У молодшій групі за  допомогою вихователя.

Результати впровадження технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам'яті у дітей дошкільного віку.

Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні - партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях - вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо.

Підготувала вихователь Левкович С. В.