Перспективне та календарне плану­вання освітньої роботи в ЗДО у літній період

Методичні рекомендації для вихователів

Перспективне та календарне плану­вання освітньої роботи у літній період здій­снюють відповідно до тих самих вимог, що й упродовж навчального року. Проте, скла­даючи план, слід враховувати специфіку ор­ганізації та зміст освітньої роботи з дітьми у літні місяці (максимальне перебування ді­тей на свіжому повітрі, наявність зведених різновікових груп, посилена увага до прове­дення загартовувальних процедур тощо).

Вихователь відображає освітню діяль­ність з дітьми у літній оздоровчий період у перспективному плані роботи на місяць та у календарному плані роботи на день/тиждень. При цьому педагоги можуть самостійно обирати зручну для себе форму графічного або текстового планування за ре­жимними моментами, видами діяльності тощо, яка має бути схвалена педагогічною радою дошкільного навчального закладу.

У перспективному плані роботи на місяць слід пе­редбачити:

  • розподіл часу при організації життєдіяльності дітей упро­довж дня (режим дня) (Додаток 1);
  • розклад занять (Додаток 2);
  • загартувальні заходи із зазначенням назв процедур та норм загартування;
  • комплекси вправ ранкової гімнастики та гігієнічної гімнас­тики після сну на кожні два тижні;
  • зміст освітньої роботи на кожен тиждень місяця - темати­ка занять, інші форми роботи (бесіди, праця в природі, спостереження, ДПД, художня праця, піші переходи, дитячий туризм, розваги, екскурсії, СХД, творчі ігри тощо);
  • форми взаємодії з батьками.

У календарному плані відображають зміст освітнього пронесу з групою дітей на кожен день. При цьому вихователю необхідно за­безпечити чергування спокійної та активної діяльності, правильний розподіл фізичного, психічного навантаження та відпочинку протя­гом усього дня. З цією метою у календарних планах освітньої робо­ти вихователь має передбачити на щодень раціональне поєднання різних видів і форм проведення організованої і самостійної (ігрової, рухової, пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, худож­ньої та ін.) діяльності дітей.

Найпопулярнішою серед усіх форм календарного планування у педагогів залишається планування освітньої роботи за режимни­ми моментами. Застосовуючи його, слід передбачати можливість різних видів діяльності дітей упродовж дня, їхню тривалість, періо­дичність та враховувати раціональність і доцільність їх проведення у певний проміжок часу.

У ранковий час доцільно планувати:

  • індивідуальну роботу (із зазначенням імен вихованців, мети, необхідних матеріалів);
  • бесіди на морально-етичні та загальнопізнавальні теми з невеликою групою дітей;
  • ігрову діяльність (сюжетно-рольові, конструкторсько-буді­вельні, дидактичні, рухливі ігри малої і середньої рухливості);
  • спостереження за об'єктами та явищами довкілля;
  • трудові доручення і чергування;
  • роботу з прищеплення культурно-гігієнічних навичок;
  • різні види самостійної діяльності дітей (образотворча, рухова, художньо-мовленнєва тощо).

У літній період слід забезпечити максимальне перебування ді­тей на свіжому повітрі. При цьому послідовність та тривалість різних видів діяльності слід змінювати, зважаючи на погоду, характер попе­редньої та наступної діяльності, вік, інтереси і потреби вихованців. Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або не допускається за несприятливих погодних умов, зокрема таких, як:

-      сильний вітер;

-      температура повітря вище +35С у затінку;

-      злива, гроза.

У першій половині дня, після сніданку, з дітьми проводять орга­нізовану навчально-пізнавальну діяльність у формі занять різного спрямування: з фізичного розвитку (щоденно); пізнавального розвитку; комунікативно-мовленнєвого розвитку; художньо-естетичного розвитку.

Плануючи заняття, необхідно зазначати їх тему, програмові завдання, необхідний ма­теріал та спеціальне обладнання, хід у вигляді плану. У літній період заняття по можливості слід проводити на свіжому повітрі. Їхню те­матику, кількість, тривалість, періодичність визначають залежно від вікової групи дітей та конкретної освітньої мети.

Основний час прогулянок слід відводити різноманітній ігровій діяльності дітей, використовуючи всі види ігор (сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, театралізовані, дидактичні, рухливі). У календарному плані вихователь має визначити атрибути та іграшки, які потрібні для певної сюжетно-рольової гри, і сплану­вати читання відповідних художніх творів та бесід за змістом гри. Ці форми роботи дають вихователю змогу опосередковано керу­вати самостійною ігровою діяльністю дітей, адже читання цікавого художнього твору збуджує у дітей бажання відтворити почуте у грі та сприяє розвитку її сюжету (вихователям молодшої та середньої групи слід відобра­жати не лише створення умов для розгортання сюжетно-рольових ігор, а й прийоми навчання ді­тей дій з іграшками, показ пев­них ігрових дій, власну участь в іграх дітей; вихователям ді­тей старшого дошкільного віку слід занотовувати у плані при­йоми, що стимулюватимуть ді­тей до самостійності, скажімо: вибір теми гри, розподіл ро­лей, встановлення позитивних дружніх стосунків тощо).

На прогулянках у пер­шій і другій половині дня обов'язково слід проводити рухливі ігри, зокрема ігри  з елементами спорту. Вар­то не лише пропонувати ді­тям знайомі ігри, а й розучу­вати з ними нові. До цих ігор необхідно залучати всіх ді­тей групи. Варто зазначити, що за сприятливої погоди під час кожної прогулянки доцільно проводити 4-5 рухливих ігор. У спеку, при занадто високій температурі повітря, рухливі ігри необхідно замінювати на більш спокійні види діяльності дітей (ігри з водою, з природними матеріалами тощо).

У календарному плані освітньої роботи вихователя під час ден­них прогулянок  також доцільно передбачити:

  • загартувальні процедури з використанням стаціонарного і виносного обладнання на майданчиках - тіньових наві­сів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо;
  • спостереження за предметами, явищами навколишнього світу та екскурсії у природу, до музеїв, інших закладів (аптека, бібліотека, магазин, поліклініка тощо);
  • створення умов для самостійної діяльності дітей (ігрової, рухової, музичної, образотворчої, театралізованої, пізна­вальної, пошуково-дослідницької тощо);
  • залучення дітей до різних видів колективної трудової ді­яльності (з усією групою або з підгрупами), індивідуальних та групових доручень, зокрема:

-        прибирання групової кімнати;

-        ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор тощо;

-        прання лялькової білизни, носовичків, стрічок;

-        виготовлення іграшок-саморобок;

-        праця у природі (на майданчику, у садку, квітнику, на городі);

  • різні розваги, зокрема:

-      фізкультурні розваги (два рази на місяць);

-      ляльковий, настільний та інші види театру;

-      дитячі концерти;

-      музичні та літературні дозвілля;

-      інсценування літературних творів тощо.

  • індивідуальну роботу з окремими вихованцями чи роботу з підгрупами по двоє-четверо дітей за різними змістови­ми напрямами педагогічної діяльності (при плануванні вар­то зазначати імена дітей, напрям роботи, мету, необхідний матеріал);
  • дитячий туризм (піший, велосипедний), екскур­сії, цільові прогулянки плануються один раз на тиждень за наявності належних природних умов (ліс, парк, водойма тощо).

У ті дні, коли планують похід, екс­курсію у природу чи цільову прогулянку за межі дошкільного закладу, не слід проводити заняття з фізич­ної культури, адже діти під час таких заходів мають змогу за­довольнити свою потребу в руховій активності й отримують достатнє фізичне навантаження.

Дитяча діяльність у вечірні години планується з урахуванням змісту всієї діяльності дітей протягом дня. На вечір доцільно пла­нувати ті види діяльності, що за змістом сприяли б узагальненню, уточненню та закріпленню знань і вмінь, яких діти набули протягом дня, зокрема такі, як:

-  спостереження;

-  творчі та дидактичні ігри;

-  колективна праця та доручення;

-  фізичні вправи та рухливі ігри ма­лої і середньої рухливості;

-  індивідуальна робота;

-  робота з батьками вихованців (бесіди, консуль­тації тощо).

Дотримання методичних вимог щодо планування освітньої роботи та організа­ції життєдіяльності дітей улітку, ефектив­не використання оздоровчих сил природи дасть педагогам змогу створити необхідні умови для зміцнення здоров'я та гармо­нійного розвитку дітей дошкільного віку.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.