Фізичне виховання дітей з порушенням мовлення

 Консультація для вихователів

 Фізичне виховання - це цілеспрямований педагогічний процес, спрямований на формування у дітей рухової активності, на зміцнення здоров'я та загартування організму, формування фізичної культури, здорового способу життя, формування навичок гігієни.

У дітей з порушенням мовлення спостерігається порушення загальної і дрібної моторики, недостатність рухової сфери різного ступеня, дихання поверхневе, а також - порушення рівноваги і тонусу м'язів, уповільнення рухів.

Більшість дошкільників з порушенням мовлення мають супутні порушення рухового апарату, а саме порушення постави та формування зводу стопи.

Спеціальні корекційні завдання:

- коригування моторної сфери, відповідно до порушень;

- вироблення чітких координованих рухів під словесний супровід;

- розвиток фонематичного слуху;

- розвиток дрібної моторики, ручної вправності;

- навчання правильному диханню;

- розвиток здатності орієнтуватися в просторі;

- розвиток міміки, жестикуляції;

- розвиток мовлення за допомогою рухів;

- формування в процесі фізичного виховання просторових і часових уявлень;

- вивчення в процесі предметної діяльності на заняттях з фізкультури різноманітних властивостей матеріалів (важкий, гладкий);

- формування в процесі рухової діяльності операцій мислення;

- виховання швидкості реакції.

Форми роботи з фізичного виховання:

• ранкова гімнастика;
• фізкультхвилинки;
• фізкультурні заняття;
• логоритміка;
• коригувальні вправи;
• дихальні вправи;
• вправи на розслаблення та напруження м'язів;
• ритмічна гімнастика;
• рухливі ігри оздоровчого спрямування;
• вправи на розвиток дрібної моторики пальців рук;
• елементи Су-Джок терапії;
• самомасаж.

Серед вправ на формування рухових умінь і розвиток фізичних якостей  виокремлюють вправи на:

- тренування рівноваги;

- розвиток і вдосконалення координації рухів;

- розвиток просторових уявлень і орієнтації в просторі;

- розвиток відчуття ритму рухів (з використанням музичного супроводу);

- розвиток гнучкості, відновлення еластичності м'язів;

- формування загальної витривалості;

- розвиток і підтримання достатнього рівня силових якостей.

Усі ці різновиди вправ використовують з метою удосконалення рухової сфери дітей із порушеннями мовлення та зменшення її відставання від рухової сфери однолітків.

Коригувальні вправи сприяють гармонізації розвитку дітей та зміцненню основних груп м'язів, закріпленню фізіологічно правильної постави. До них належать вправи на:

• формування на корекцію постави;
• формування зводу стопи;
• зміцнення м'язів черевного пресу.

Логоритмічними називають фізичні вправи з промовлянням віршованих текстів. Їх використовують для автоматизації рухів і стимулювання активного мовлення. Окрім цього, такі вправи активізують артикуляцію й силу голосу, що є одним з важливих завдань під час роботи з дітьми із порушеннями мовлення.

Дихальні вправи в роботі з дітьми з порушеннями мовлення викорис- товують для поліпшення легеневої вентиляції, зміцнення дихальних м'язів та корекції мовного дихання, тобто для відпрацювання короткого вдиху й тривалого мовного видиху. Дихальні вправи рекомендовано виконувати в повільному темпі, без напруження, з паузами для відпочинку.

Короткий мовний вдих найліпше виконувати під час вправ із випрямленням тулуба, розведенням рук у сторони, тривалий видих - під час вправ із нахилами тулуба вперед, підніманням та опусканням рук, присідання.

Вправи на розслаблення та напруження м'язів сприяють корекції (регуляції) тонусу м'язів. Особливо корисно виконувати їх із різною ампулі- тудою та швидкістю. Оскільки в дітей з порушеннями мовлення тонус м'язів змінений, то вправи на розслаблення та напруження м'язів є незамінною складовою роботи з фізичного виховання.

Одним з найефективніших засобів впливу на рухову сферу дітей із порушеннями мовлення є ритмічна гімнастика. Основною структурною одиницею ритмічної гімнастики є композиція, тобто злита за технікою виконання й безперервна за змістом рухлива вправа.

У роботі з дітьми з порушеннями мовлення використовують такі рухливі ігри оздоровчого спрямування, як от:

- на розвиток фонематичного слуху;

- зі звуконаслідуванням;

- на розвиток артикуляційної моторики;

- із переключенням уваги з одного руху на інший;

- логоритмічні;

- на розвиток уваги, пам'яті в поєднанні з розвитком мовлення.

З метою розвитку дрібної моторики рук доцільно використовувати такі вправи:

• рухи прямих пальців рук з промовлянням речитативів, віршів, казок - руки пальцями двох рук водночас, окремо пальцями правої та лівої рук чи почергово;
• згинання та розгинання пальців рук - на двох руках водночас, окремо пальців правої та лівої рук чи почергово;
• виконання обертальних рухів кистями рук та кожним пальцем;
• постукування пальцями рук по різних поверхнях.

Ефективним для розвитку мовлення дітей та поліпшення координації рухів є стимулювання мовленнєвих та рухових центрів на стопах і долонях за допомогою механічного масажу різними предметами, як-от: кульки, масажні м'ячики, горіхи, еластичне кільце.

Ефективними є масажні вправи на:

- поліпшення психоемоційного стану - під відповідний музичний супровід;

- формування почуття ритму - під ритмічну музику;

- тактильну стимуляцію та розвиток дрібної моторики пальців рук - почергове надягання масажних кілець на кожен палець з промовлянням віршованих текстів.

Стопа й долоня є «дзеркальним відображеннями» організму людини, тому стимулювання певних точок на них є своєрідним дистанційним керуванням органами й системами.

Для відновлення після занять і зняття напруження з м'язів та інших органів можна використовувати такі вправи:

• релаксаційне масажування шкіри на ділянках мовленнєвого апарату та дихальних шляхів;
• масаж кистей рук і пальців - прийом поглажування та легкого розминання.

Під час занять з фізкультури та індивідуальної роботи з дітьми, що мають порушення мовлення, інструктор з фізкультури контролює, аби діти правильно називали інвентар та матеріали, які використовують на занятті, а також дії, які вони виконують. Також він спонукає дітей:

-  використовувати в мовленні словосполучення, які складаються з прикметників та іменників, мовленнєві конструкції різного типу;

-  супроводжувати виконувані дії словами;

-  правильно використовувати лексику, граматичні конструкції, пов'язані з лексичною темою, яку вивчають у групі;

-  правильно використовувати навички й уміння, отримані під час вивчення фонетичного, лексико-граматичного матеріалу на заняттях.

Під час рухливих ігор, фізкультурних свят і розваг інструктор з фізкультури має звернути увагу на правильне узгодження рухів та мовлення під час виконання окремих рухових дій, оволодіння навичками правильного дихання, зокрема подовжений видих ротом, діафрагмальний вдих носом. 

Підготувала вихователь Левкович С.В.