Рекомендації для молодого вихователя

Рекомендації щодо  підготовки молодого вихователя до заняття

1.      Вчитайтеся у розділ програми і тему, яку потрібно опрацювати на занятті, а в деяких випадках - і в пояснювальну записку до програми.

2.      Вивчіть матеріал цього розділу.

3.      Сформулюйте мету заняття (розвивальну, навчальну, виховну), дайте відповідь на запитання, чого хотіли б досягнути в результаті його проведення.

4.      Уявіть колектив групи, конкретних дітей, намагайтеся передбачити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5.      Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для цієї теми  і для конкретних дітей.

6.      Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на занятті.

7.      Продумайте структуру заняття і зафіксуйте все у плані-конспекті.

8.      Підготуйте наочні і навчальні посібники, не забудьте перевірити справність ТЗН.

9.      Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану-конспекту, продумайте непередбачувані обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

10. Запитайте себе: «Я готова до заняття?»

 Рекомендації для молодого вихователя щодо реалізації виховних завдань з дітьми  

1.       Дуже обережно ставтеся до покарань, а найкраще - обходьтеся без них.

2.       Якщо дитина скоїла поганий вчинок, педагогу в розмові з нею  треба говорити не стільки про провину, стільки про помилку.

3.       Не можна опосередковано карати дітей руками батьків.

4.       Не можна знаходити розрядку свого психічного стану в покаранні вихованця.

5.       Щиро висловлюйте власне ставлення до вчинку, поведінки дитини, часом співчувайте дитині, пам'ятаючи про те. Що навіть дорослі не завжди усвідомлюють справжні мотиви вчинків.

6.       Пам'ятайте:що суворіші будуть заборони і покарання, то більше процвітатиме зло.

7.       Коли дитину звинувачують і судять, педагог має бути тільки захисником і оборонцем її.

8.       Перш ніж карати чи заохочувати, потрібно зрозуміти мотиви вчинків.

9.       Щоб мати право карати, треба передусім любити дітей.

10.  Ніколи не слід карати вихованців, який зізнався у своїй провині.

11.  Мудрість позиції: прощати, довіряти, не згадувати про минуле, не заважати починати життя спочатку.

12.  Не застосовуйте запізнілих покарань, щоб дати дитині шанс удосконалити себе.

13.  Дотримуйтеся поетапності, поступовості в педагогічній оцінці. Вона не має виглядати як перемога сили над слабкістю, як приниження людської гідності.

14.  Якнайменше заборон. Це позитивно впливає на психофізичне здоров'я дітей.

15.  Ніколи без потреби не критикуйте дітей, адже критика - це засіб, а не мета.

16.  Виявляйте гнучкість у виборі методів і прийомів педагогічної оцінки: побічне несхвалення, м'який жарт (не насмішки) чи добрий гумор, догана, зауваження, схвалення чи несхвалення тощо.

17.  Педагогу завжди слід пам'ятати:

-  не можна карати, коли дитина погано почувається;

-  не можна карати, коли сам вихователь роздратований, утомлений, хворий;

-  не можна сваритися, застосовуючи лайливі та образливі слова;

-  не можна карати, коли дитині щось не вдається.

 Основні педагогічні заповіді вихователя 

  • Люби дітей. Захисти їх любов'ю і правдою.
  • Не нашкодь.
  • Шукай у дітях тільки добре.
  • Навчи дітей думати.
  • Навчи дітей любити.
  • Виховуй без примусу.
  • Жодного дня без новизни.
  • Будь другом і товаришем дитини в її розвитку й само-вдосконаленні.
  • Умій вибрати найдоцільніші, найефективніші методи роботи з дітьми.

 Антизаповіді:

  • Якщо в серці немає тепла і любові до дітей - іди геть із дитячого садка.
  • Педагог учить інших доти, доки вчиться сам.

 Пам'ятка для молодого вихователя

  • Завжди говори дітям правду, навіть якщо тобі це не з руки.
  • Будь доброзичливим.
  • Будь великодушним.
  • Не забувай похвалити.
  • Хвали в міру, не перехвалюй.
  • Помічай і відмічай найменший успіх вихованця.
  • Оцінюй тільки вчинки дитини, а не саму дитину.
  • Знайди золотий ключик до серця кожної дитини.
  • Повідомлення навчального матеріалу починай із радості і подивування.
  • Коли розмовляєш з дитиною, завжди дивись їй у вічі.
  • Не вбивай у дітях казку.
  • Думай про дитячий банк щасливих спогадів.
  • Визнавай право дитини на помилку.
  • Пам'ятай, що дитина ставиться до себе так, як до неї ставляться дорослі.
  • Не кажи про дитину «нездібна», а говори «здібності в неї ще не розкриті».
  • Ніколи не карай дитину, яка провинилася, відразу.
  • Не можна говорити дітям тільки про їхні недоліки. Це недопустимо у спілкуванні з ними.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.