ЗМІСТ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНЬОЮ ЛІНІЄЮ «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає форму­вання у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпе­реживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з до­рослими як носіями суспільно-історичного досвіду людства в дитини з'являються інтерес та вміння розуміти інших, до­лучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об'єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного ре­зультату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрід­ним видом входження Дитини в людський соціум, що вима­гає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Показником опанування змісту освітньої лінії «Дитина в соціумі» є сформованість родинно-побутової та соціально-комунікативної компетенції дітей дошкільного віку.

У галузі родинно-побутової компетенції дитина старшого дошкільного віку має:

·     розуміти, що батьки - найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставитися до них з любов'ю та повагою, турбуватися про них;

·     знати, що сім'я - це група людей, які спільно прожива­ють, піклуються одне про одного: вітаються, цікавляться справами, допомагають, зустрічають, мають сімейні обо­в'язки, виявляють повагу та гідне ставлення до членів сім'ї, беруть участь у збереженні сімейних традицій, рід­ні брати-сестри - це діти, народжені в одній сім'ї; дідусь та бабуся доводяться батьками татові та мамі; знати про внесок кожного члена сім'ї у її добробут, усвідомлювати захищеність дітей батьками;

·     знати, що родина об'єднує всіх родичів матері та батька, імена та по батькові членів сім'ї та окремих членів родини; усвідомлювати особливості сімейних та родинних стосунків;

·     бути здатною турбуватися про рідних, дослухатися до старших, опікуватись молодшими; дотримуватись пра­вил сімейного співжиття; виконувати свої обов'язки, під­тримувати порядок у своєму помешканні; ініціювати під­тримання родинних зв'язків, виявляти інтерес до спіль­них родинних справ, свят, зустрічей, фото- та фільмотек, прагнути до збереження родинних традицій та брати участь у вшануванні пам'яті роду; виявляти дбайливе ставлення до членів сім'ї, піклувати­ся про їхнє здоров'я, самопочуття; шанобливе ставлення до них, не ображати їх своїми висловами, вчинками та поведінкою; співчуття членам родини, прагнення надати посильну допомогу.

Соціально-комунікативна компетенція передбачає, що ди­тина на кінець дошкільного віку:

·     розуміє, хто такі знайомі люди, що вони можуть бути як серед дорослих, так і серед дітей; що доросла людина володіє професією, має роботу, сім'ю, виховує дітей, тур­бується про своїх батьків;

·     знає, що чужі - це люди, які між собою не знайомі (пере­хожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі мага­зину, глядачі в театрі тощо); поводиться з ними обачно, стримано, чемно;

·     користується елементарними правила­ми само- збереження (не брати від незнайомців солодощі, іграшки), не зваблюється пропозицією покататися на ма­шині, не розповідає чужим про себе, свою сім'ю, роди­ну, місце проживання тощо;

·     знає, що у разі нагальної потреби (загубилась у натовпі, магазині, іншому людному місці) можна звернутися по допомогу до незнайомої людини - міліціонера, водія чи контролера в транспорті, продавця чи охоронця в магазині тощо;

·     усвідомлює, що групу гуртують спільні цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, поведінкові норми, при­хильне ставлення один до одного;

·     знає, що дружба - це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми; що всі народи світу прагнуть миру й щасливого життя;

·     знає слова-пояснення, виправдання, вибачення, активно їх використовує;

·     знає, що кожна країна має свою територію, на якій прожи­вають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо, мають свою культуру, звичаї, мову;

·     вміє встановлювати контакт, отримувати необхідну ін­формацію у спілкуванні, висловлювати власні думки; використовувати мовленнєвий етикет; контролювати свої емоції; розуміти емоційний стан однолітків та дорослих, розповідати про нього; вислухати іншу людину, з пова­гою ставитись до її думок, інтересів; вести діалог з до­рослими та однолітками; спокійно відстоювати власну думку; узгоджувати свої бажання, прагнення з інтереса­ми інших людей, брати участь у колективних справах; з повагою ставитись до довколишніх людей; приймати і надавати допомогу; не сваритись, спокійно реагувати в конфліктних ситуаціях;

·     здатна при зустрічі впізнавати знайомих, із власної іні­ціативи чи у відповідь на звернення виявляти готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними; входити в контакт з різними за віком дітьми, налагоджувати з ними активну взаємодію, спілкування; домагатись визнання себе іншими дітьми, прагнути бути доречною, бажаною у спілкуванні, грі тощо; уникати гострих суперечок, нама­гатися порозумітися; передбачати наслідки своїх негатив­них дій; визнавати свою провину, поступитися власними інтересами; ініціювати дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлювати, що дружбою треба дорожи­ти; встановлювати контакти з дорослими людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу; виявляє повагу до дорослих.

·     усвідомлює свою залежність від старшого покоління, приймає опіку; у зверненнях до них на власних діях виявляє повагу, готовність допома­гати; пошановує людей похилого віку;

·      прагне бути схо­жою на рідних та авторитетних дорослих і брати участь у будь-якій спільній справі (грі, продуктивній діяльності); ділиться своїм досвідом, уміннями, знаннями, підтримує загальну для всіх мету діяльності.