Організована ігрова діяльність в ДНЗ - важлива передумова для розгортання самостійних ігор дітей та ознайомлення їх з предметним довкіллям

Консультація для вихователів

Організована ігрова  діяльність дошкільників посідає особливе місце у системі організованих основних впливів,оскільки власне ігрова діяльність є провідною упродовж усього дошкільного віку. В межах ігрової діяльності відбуваються найважливіші зміни у дитячій психіці: виникають визначні для успішного розвитку новоутворення, максимально виявляються психічні  властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру, започатковуються базові якості особистості, відбувається становлення образу "Я". 

Організована ігрова діяльність дітей у ДНЗ передує розгортанню  самостійних ігор. Вона, як інші види організованої діяльності, частіше ініціюється та скеровується педагогом, проте може виникати із самостійної гри. Організовуючи певну гру, вихователь піклується про створення і оснащення ігрового простору з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань; добирає прийоми залучення і збору дітей на гру, зацікавлення нею, пояснення ходу, правил гри та дій учасників; розподіл ролей та атрибутики; спрямування і корекцію ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри; підведення її підсумків та оцінювання індивідуальних досягнень в ігрових результатах, позитивних чи негативних проявів у поведінці, взаєминах дітей.  

В освітньому процесі ДНЗ організована ігрова діяльність дітей охоплює різні види ігор:  

• ігри з правилами (дидактичні, рухливі), адже наявність у них чітких правил регламентує дії дітей і цим визначає керівну функцію педагога.

Дидактичні й рухливі ігри мають конкретну мету, що дозволяє інтегрувати ці види ігор у різні форми організованої навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої, навіть художньої діяльності. Ними слід насичувати вільний час в періоди прогулянок, ранкових прийомів, вечірні години як окремі  форми організованої діяльності дітей чи то в груповому приміщені, чи то на свіжому повітрі;                                                    

• творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, режисерські та ігри-драматизації, конструкторсько-будівельні) за визначенням є різновидом вільної, самостійної діяльності дітей, яка здійснюється з дитячої ініціативи і є проявом самостійності, креативності дошкільників.

Задача педагога - сприяти своєчасному просуванню творчої гри. Особливі труднощі  виникають у розвитку  змісту творчої гри: якщо педагог не організує проведення творчої гри з дітьми, а пускає таку гру на самоплин, покладаючись тільки на самодіяльність вихованців, то зміст такої гри і рівень  дій дітей у ній не прогресує, а, навпаки, притуплюється. Ступінь самостійності  дітей  у творчих іграх залежить від вікових можливостей, обсягу знань дітей про навколишній світ, особливого досвіду комунікації дитини, індивідуальних особливостей характеру, темпів загального розвитку та інших чинників. Ця самостійність формується поступово, а отже  самостійно творча гра виникає не одразу - творчої гри треба навчати, а саме:

-       обирати тему гри;

-       формувати предметно-ігрове середовище, відповідну атрибутику;

-       розвивати сюжет чи план гри, розподіляючи ролі чи обов'язки;

-       реалізовувати ігрові образи,  знаходити шляхи виходу з конфліктних чи спірних ситуацій  тощо.

Щоб забезпечити можливість для розгортання самостійних ігор дітей вихователь повинен:                         

 -  періодично поповнювати ігровий  куточок іграшками та ігровим матеріалом відповідно до  запитів дітей та тематики творчих ігор;

-  формувати бережне ставлення  до іграшок;

-  ознайомити дітей з видовим розмаїттям української народної іграшки;

-  навчити дошкільників виготовляти іграшки власними руками;

- виховувати повагу до майстрів, які виготовляють високохудожні народні  іграшки.

Згідно сучасних вимог щодо організації життєдіяльності дітей в дошкільному закладі в режимі дня кожної вікової групи передбачений час на самостійну ігрову діяльність дітей (див. Режим дня). Вихователю слід пам'ятати, що час, коли дитина просто вільно переміщується груповим приміщенням з кутка в куток, не знайшовши собі заняття за інтересами, проходить для неї спонтанно і безрезультатно. Час перебування дітей в дитячому садку має щоденно плануватися педагогами досить виважено і кожній дитині протягом дня слід приділяти максимум уваги.

Організовуючи самостійну ігрову діяльність дітей в ДНЗ,  вихователю варто пам'ятати, що активність кожної дитини треба регламентувати домірно, тобто кожний дошкільник має повністю реалізувати протягом дня свою потребу в активній руховій і творчій діяльності.

Організовуючи самостійну ігрову діяльність дітей (вранці перед заняттями, у вільний від занять час, на першій чи другій прогулянці, у вечірні години тощо), педагогу варто враховувати такі поради:

-  починаючи організовувати самостійну діяльність дітей, необхідно представити їм повний набір можливих справ та завдань, розповісти про їх особливості та значимість, постійно поповнюючи центри розвитку (активності) дітей новими атрибутами чи видозмінюючи їх;

-  обговорити з дітьми вимоги до певних видів ігор чи окремі правила, яких слід дотримуватися. Ці правила мають бути відомими і ставитися до всіх дітей в однаковій мірі, і вимагати їх дотримання кожною дитиною слід завжди - тоді у дітей виробляється стала звичка: брати з дозволу, гратися обережно, не кидати, ділитися з друзями, домовлятися про свої ролі, прибирати робоче місце, ставити ігровий матеріал на місце;

- варто завжди мотивувати ігрову діяльність дітей, зацікавлюючи їх грою;

- запропонувати кожній дитині вголос повідомити про своє рішення та вибір гри і спробувати його пояснити;

- варто також повідомити дітям, що кожний з них може пізніше відмовитися від свого першого задуму і грати в іншу гру, але бажано, щоб кожна розпочата справа була завершеною;

-вихователь має обов'язково контролювати хід гри, заохочувати дітей, спонукати їх обирати складніші завдання чи допомогти іншим у завершенні справи;

- час від часу треба звертати увагу на вимоги та правила щодо виконання завдання гри;

-в процесі діяльності вихователь має демонструвати дитині свій інтерес та підтримку, впевненість у її можливостях, висловлювати оптимістичну позитивну випереджуючу оцінку (прийом ПВО);

- після закінчення гри вихователь заохочує дітей до самооцінювання, вдаючись до запитань: «Чи задоволений ти результатом (грою)? Що тобі сподобалося, а що ні? Хто тобі допомагав?»

Отже, для належної організації самостійної ігрової діяльності дітей вихователі мають постійно дбати про збагачення предметно-ігрового розвивального середовища в групі, продумувати власне місце і роль у грі кожної дитини. Тривалість самостійної ігрової діяльності дітей може бути від кількох хвилин до години і більше. Дитина протягом дня може неодноразово повертатися до обраної гри. Це можуть бути:

• творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, режисерські та ігри-драматизації, конструкторсько-будівельні);
• ігри з правилами (дидактичні, в томі числі настільно-друковані, рухливі).

Керівництво самостійною ігровою діяльністю дітей з боку вихователя, в залежності від ситуації, може бути як безпосереднім (з його участю у грі), так і опосередкованим. В той час, коли діти зробили свій вибір і активно граються, вихователь має можливість проводити індивідуальну роботу з вихованцями з різних розділів програми, опосередковано спостерігаючи за іграми решти дітей.

Постійний контроль, вказівки, обмеження, необґрунтовані правила, докори, негативна оцінка ігрової діяльності дитини з боку вихователя можуть зашкодити її особистості у виробленні оцінночного ставлення до себе, своїх можливостей.

Отже, в організованій ігровій діяльності необхідно  забезпечити кожній дитині активну позицію, стимулювати розвиток її творчих здібностей, формувати стійкий інтерес  до пізнання навколишнього світу і себе в ньому, оволодіння  різними видами діяльності.

Підготувала вихователь Патій І.В.