Атестація педагогічних працівників як аспект діяльності вихователя-методиста ДНЗ

Робота з кадрами - один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового ме­неджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльнос­ті педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм влас­ності.

Мета атестації педагогічних працівників:

  • активізація їхньої творчої професійної діяльності;
  • підвищення відповідальності за результати роботи;
  • оцінка особистісних якостей;
  • визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних ха­рактеристиках, нормативно-правових документах;
  • забезпечення соціального захисту компетентної педагогіч­ної праці.

І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педаго­гів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізува­ти на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.

Посадова інструкція вихователя-методиста:

-         вивчення та оцінка рівня ква­ліфікації, результатів педаго­гічної діяльності педагогів, які атестуються;

-         створення оптимальних умов для активізації творчої діяль­ності педагогів;

-         виявлення, вивчення, узагаль­нення, поширення найкращо­го досвіду роботи педагогів;

-         моніторинг професійного зрос­тання педагогів, які атесту­ються;

-         участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчаль­ного закладу, розробленні захо­дів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії;

-         виконання організаційно-методичних заходів з підготов­ки і проведення атестації;

-         ведення документації, передбаченої нормативно-право­вими актами;  оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);

-         проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;

-         внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних пра­цівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведен­ня позачергової атестації (за потреби);

-         внесення питань атестації педагогів у план методичної ро­боти.

Вихователь-методист може виконувати повноваження заступни­ка голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про ство­рення атестаційної комісії».

Функціональні обов'язки секретаря атестаційної комісії

            Якщо вихователя-методиста обрано секретарем атестаційної комісії, то до його основних обов'язків додаються ще й такі:

-          прийом заяв від педагогів, які атестуються позачергово;

-          підготовка матеріалів до розгляду на атестаційній комісії;

-          ознайомлення осіб, які атестуються, з графіком проведен­ня атестації;

-          ведення протоколів засідань атестаційної комісії;

-          оформлення атестаційних листів у двох примірниках за встановленою формою;

-          вручення примірника атестаційного листа (під підпис) атестованому працівнику;

-          упорядкування, зберігання документації, що велась у про­цесі атестації (протоколи засідань атестаційної комісії, бю­летені таємного голосування тощо).

Ведення документації з атестації

           Проведення атестації передбачає ведення цілої низки докумен­тів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впоряд­ковано такі матеріали щодо атестації:

  • законодавчі і нормативні документи з питань атестації пе­дагогічних працівників;
  • перспективний план курсової перепідготовки педагогіч­них працівників;
  • перспективний план атестації педагогічних працівників;
  • графік проведення атестації педагогічних працівників;
  • пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;
  • матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
  • аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
  • аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);
  • аналітичні матеріали за результатами атестації педагогіч­них працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);
  • матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії: протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).

Питання, що вимагають особливої уваги від вихователя-методиста

На початку навчального року вихователю-методисту варто зосе­редити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непо­розумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі. Зокрема, необхідно:

- перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвід­чень курсової перепідготовки;

- подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготов­ки наказу (за потребою);

- перевірити точність визначення стажу безпосередньої пе­дагогічної роботи педагогів, які атестуються.

Вихователю-методисту  варто пам'ятати, що:

- вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів про­водиться членами атестаційної комісії і працівниками ме­тодичних кабінетів;

- не можна вимагати оформлення узагальнюючих докумен­тів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;

- слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).

Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються

            Методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

  • професійна компетентність;
  • результативність роботи (рівень компетентності дітей);
  • особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного пе­дагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освіт­нього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, уза­гальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки (див. Додатки 3-6) тощо. Такі робочі мате­ріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику ді­яльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уник­нути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності ви­хователів.   Після завершення атестаційного періоду керівник ДНЗ і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атеста­ції та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.

 Керівник дошкільного навчального за­кладу та вихователь-методист, які склада­ють графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п'ять років, ма­ють знати, що не підлягають атестації педа­гогічні працівники, які:

- мають стаж безпосередньої педаго­гічної роботи до 3 років;

- перебувають на довготривалому лі­куванні.

Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право по­дати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік.

Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухва­лює відповідне рішення, яке обов'язково фіксують у протоколі засі­дання атестаційної комісії.

Педагогічний працівник може відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами по­передньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окла­дом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.

Підготувала вихователь-методист

Квасилівського ДНЗ (ясла-садок) Семенюк Р.Ф.