Зміст та завдання формування мовленнєвого етикету у дошкільників

                                                             Перша молодша група (3-й рік життя)

Освітні завдання

Вчити малюків активно вживати слова ввічливості: прохання («Прошу», «Будь ласка»), подяки («Дякую»), вибачення («Вибач (вибачте), будь ласка»). Привчати дітей вітатися та прощатися з дорослими («Доброго ранку», «Добрий день», «Доброго вечора», «До побачення»). Під час розмови не вживати слів типу «Ну», «Га», «Шо-шо» та ін. Вчити малюків вести розмову без зайвих жестів та міміки, не втручатися в розмову дорослих та інших дітей.

Показники компетентності дитини

• Вживає слова прохання, подяки, вибачення.
• Вітається та прощається з дорослими та дітьми.
• Веде розмову без зайвих жестів та міміки.
• Намагається не вживати в мовленні слів-паразитів (поганих слів).
• Не втручається у розмову дорослих, має звичку зачекати.

Друга молодша група (4-й рік життя)

Освітні завдання

Вводити в активний словник дитини форми вітання та прощання («Доброго ранку», «Добрий день», «Доброго вечора», «До побачення»),   форми ввіч-ливого прохання («Будь ласка», «Прошу»), подяки («Дякую»), вибачення («Вибач (вибачте), будь ласка», «Пробач», «Пробачте»). Привчати дітей вітатися та прощатися з дорослими (доброго ранку, добрий день, доброго вечора, до побачення). Ввести в активний словник дітей форму ввічливого звертання на «Ви» до дорослих.  Під час звертання до дорослих чи одно-літків дивитися у вічі, вести розмову без зайвих жестів та міміки, не втручатися в розмову дорослих та інших дітей, говорити спокійно, природним голосом, не зачіпати співрозмовника.

Вчити дітей першими вітатися зі старшими, називаючи їх на ім'я та по батькові; звертаючись до дітей, називати ім'я дитини. Вчити під час розмови проявляти стриманість, вислуховувати співрозмовника до кінця, не перебиваючи його.

Показники компетентності дитини

• Активно вживає слова ввічливості: вітання, прощання, подяки, вибачення.
• Спокійно вислуховує співрозмовника, не перебиває його.
• Говорить спокійним природним голосом.
• Веде розмову без зайвих жестів і міміки.
• Не втручається в розмову дорослих та інших дітей, поводиться стримано.
• Вітаючись, називає ім'я дитини, ім'я та по батькові дорослого.
• Звертається до дорослих на «Ви».

Середня група (5-й рік життя)

Освітні завдання

Збагачувати словник дітей новими формами мовленнєвого етикету в ситуаціях вітання («Привіт», «Вітаю тебе»), прощання («До зустрічі», «На все добре», «Прощавай»), знайомства («Давай познайомимося», «Як тебе (Вас) звати?», «Мене звати... А тебе?»), подяки («Я Вам дуже вдячний», «Ще раз дякую»), прохання («Я тебе (Вас) дуже прошу», «Будьте ласкаві»), вибачення («Вибачте, будь ласка», «Прошу не ображатися на мене»).

Продовжувати вчити дітей культури мовленнєвого спілкування та взаємин:

• розмовляти спокійним, лагідним тоном, з усмішкою;
• не втручатися у діалог старших;
• розмовляти з дітьми та дорослими привітно, тактовно висловлювати відмову чи незгоду;
• негарно мовчати, коли треба говорити і навпаки;
• не використовувати короткі відповіді на зразок «угу», «ага»;
• не вживати вульгарних та жаргонних слів, діалектів.

Показники компетентності дитини

• Володіє мовленнєвим етикетом (вітання, прощання, знайомства, подяки, вибачення, прохання).
• Намагається не вживати слів-вульгаризмів, жаргонних слів, діалектів.
• Не втручається в розмову дорослих.
• Розмовляє з дітьми та дорослими привітно, з усмішкою.
• Висловлює незгоду чи відмову спокійним голосом, тактовно.

Старша група (6-й рік життя)

Освітні завдання

Вчити дітей володіти різними формами мовленнєвого етикету: прохання («Якщо тобі не важко допомогти...», «Чи не змогли б Ви мені...?», «Зробіть мені таку ласку»), вітання («Вітаю», «Доброго здоров'я»), знайомства («Я б хотів (ла) з тобою познайомитися», «Чи можу я дізнатися твоє ім'я?»), компліменту («У тебе сьогодні гарна сукня», «У тебе гарний вигляд»). Вчити дітей перш, ніж звернутися до незнайомих дорослих, запитати: «Вибачте, будь ласка» або «Перепрошую».

Вводити у словник дітей нові ввічливі форми звертання до незнайомих та малознайомих дорослих (пані, пане, панове, добродію, добродійко); вивчати нові формули мовленнєвого етикету («Дозвольте звернутися (запитати)», «Коли Ваша ласка», «Яка приємна зустріч», «Рада (ий) Вас бачити», «Як твої (Ваші) справи?»).

Вчити дітей контролювати своє мовлення: не відповідати або не висловлювати своє ставлення до чогось словами: ага, угу, ого, ой-ой.

Вправляти дітей у дотриманні правил культури мовленнєвого спілкування:

• не втручатися у розмову дорослих;
• вислуховувати співрозмовника до кінця;
• не допускати зневажливого тону і грубих інтонацій;
• під час розмови не опускати голову, а дивитися у вічі, дотримуючись правильної пози, міміки, не робити зайвих рухів і жестів;
• розмовляти спокійно, невимушено, тактовно;
• не вживати слів-паразитів, вульгаризмів, діалектів.

Розширювати уявлення дітей про мовленнєвий етикет та його основні вимоги - ввічливість, чемність, уважність, пристойність співрозмовників.

Показники компетентності дитини

• Володіє різними формами мовленнєвого етикету (вітання, прощання, прохання, вибачення, знайомства, компліменту).
• Вміє ввічливо звертатися до незнайомих і малознайомих людей.
• Контролює своє мовлення щодо вживання слів-паразитів, діалектів, вульгарних слів.
• Дотримується культури мовленнєвого спілкування та взаємин.