Інноваційні технології проведення занять з навчання дошкільників елементів грамоти

Інноваційні технології проведення занять з навчання дошкільників елементів грамоти

Дидактичні вимоги до заняття з грамоти

 Методичні рекомендації для вихователів

Підготовка дітей до опанування елементів грамоти здійсню­ється у три етапи: добуквений (добукварний), буквений (бук­варний) і частково післябуквений (післябукварний), що домінує в роботі вчителя з першокласниками.

Програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», програмою виховання та навчання дітей від двох до семи років «Дитина» й іншими чинними програмами з дошкільної освіти визначено завдання і зміст навчання дітей елементів грамоти.

Зміст  роботи з навчання дітей дошкільного віку елементів грамоти в ДНЗ: 

• практичне ознайомлення зі словом, реченням і засвоєння елементарних відомостей про ці поняття у старшому дошкільно­му віці;
• ознайомлення зі звуками (голосними й приголосними) мови, залучення до звукового аналізу слів (часткового - із ді­тьми четвертого-п'ятого років життя та повного - зі старшими дошкільниками) за допомогою схем, фішок і без них;
• ознайомлення зі складом слова, наголосом;
• залучення дітей до складового аналізу слів, практичне ознайомлення зі складотвірною роллю голосних звуків;
• робота над формуванням у дітей старшого дошкільного віку вміння будувати звукові та складові схеми (моделі) слів і до­бирати склади до поданих схем (моделей);
• ознайомлення з літерами українського алфавіту та форму­вання вміння робити звуко-буквений аналіз та усний аналіз (без схем і фішок) слів;
• робота над формуванням навичок усвідомленого початко­вого читання дітьми шостого року життя складів (прямих й обер­нених; наприклад: ма-ам), простих слів у межах вивченої кіль­кості літер, із яких шість позначають голосні звуки [а], [у], [и], [і], [о], [е], та приголосні звуки: [м, м'], [л, л'], [н, н'], [з, з'], [с, с'], [р, р'], |т, т'], [в, в'], [к]; уміння усвідомлено читати слова, речення, мікротексти в межах усього українського алфавіту з діть­ми сьомого року життя та такими, які готові до цієї синтетичної діяльності;
• підготовка руки дитини до письма: розвиток окоміру, дріб­них м'язів пальців руки тощо;
• виховання любові до людей і рідного краю, мовленнєвої культури, інтересу до рідної мови, друкованого слова, книги;
• розвиток повноцінної, духовно-моральної творчої особис­тості.

Навчання малят елементів грамоти здійснюється за двома формами: на організованих заняттях у старшій готовчій групs (шостий-сьомий роки життя) дошкільного навчального закладу та у ході індивідуальної роботи в повсякденній діяльнос­ті, протягом дня.

Заняття з навчання елементів грамоти доцільно проводити з невеликими групами дітей або індивідуально. Пропонуються такі види занять: індивідуальні (1-4 особи); індивідуально-групові (4-8 осіб); групові (до 15-ти осіб).

Завдання, що стосуються добуквеного періоду навчання дітей четвертого й п'ятого років життя, варто планувати в ході комплексних і тематичних мовленнєвих занять (наприклад, при­свячених звуковій культурі мовлення дітей). Серед них: розвиток фонематичного слуху, формування вміння диференціювати (роз­різняти) подібні за звучанням слова в невеликих віршах, визна­чати вимовлені слова, що різняться одним звуком, практичне ознайомлення зі словом, реченням; на п'ятому році життя - за­лучення до часткового звукового аналізу слів тощо. Серед малят є такі, що вже цікавляться звуками й літерами або вже навіть самостійно читають склади, слова, речення. Таких дітей  варто залучати до гурткової роботи, проводити з ними індивідуальну роботу в повсякденній діяльності, планувати індивідуальні ігри-заняття тощо.

Вимоги до організації та проведення занять із навчання елементів грамоти старших дошкільників (6-7 р. ж.):

1. Чітке визначення програмових завдань, змісту, методів і прийомів навчання; якісна підготовка педагога до кож­ного окремого заняття: урахування місця заняття з навчання елементів грамоти у системі інших занять і видів діяльності дітей; ретельна підготовка необхідного навчального обладнання, матеріалів (демонстраційного та роздавального), визначення пер­спективи диференційованого навчання тощо.

Примітка: у конспектах занять варто подавати програмові завдання: навчальні, розвинальні й виховні. У заняттях завдання пред­ставляються ширше, ніж в іграх, де використовується поняття «мета».

2.  Досягнення максимальної пізнавальної та мовленнєвої ак­тивності в ході кожного заняття. Для цього слід дотримувати­ся таких вимог: доброзичливо називати кожну дитину на ім'я; заздалегідь планувати різні типи запитань, що спонукатимуть кожного дошкільника до відповіді, стимулювати дітей до влас­них запитань і залучати до оцінювання відповіді (наприклад:  «Чи правильно вона відповіла?») або якості виконаного завдання, до самооцінювання (наприклад: «Чи правильно ти виконав за­вдання?»).

3.  Не варто завантажувати заняття новою інформацією, технічними засобами навчання (наприклад, широке використання технічних засобів навчання, на думку А. Богуш, відволікає увагу дітей і стримує мовлеинєву активність).

4. Заняття мають проводи­тися спокійно, упевнено, доброзичливо, з наданням дітям можли­вості подумати, поспостерігати, зробити висновки. Дітей потрібно запитувати почергово, не працювати довго з однією дитиною; пропонувати творчі завдання, цікаву наочність, ураховувати ін­дивідуальні особливості дітей.

5.  Активне використання методу гри й ігрових прийомів на­вчання (сюжети казок, уявні подорожі, спеціально виготовлені дидактичні посібники тощо).

6.    Сприяння невимушеності й розкутості дітей на занятті (не примушувати дитину виконувати певне завдання, а заохо­чувати за   допомогою цікавого наочного й словесного матеріалу, вільного спілкування дорослого з дітьми тощо).

7.    Тривалість занять не більше 25-30 хвилин з дітьми шос­того року життя, а з дітьми сьомого - не більше 30-35 хвилин. Залежно від індивідуальних особливостей дітей тривалість можна скорочувати (тоді проводити лише першу частину зняття, а дру­гу його частину - під час наступного).

8.      Забезпечувати взаємозв'язок занять з грамоти із заняттями  з інших розділів програми.

9.     Сприяння розвитку словесної творчості дітей (наприклад: придумати чистомовку, загадку, скласти казку про слова, фішок- чоловічків; намалювати ілюстрацію до казки, виготовити шапочки-наголівники тощо).

10.  Уведення до занять фізкультхвилинок, під час яких від­бувається взаємодія мовлення і дій, що допомагає зняти напругу й перевести на інше завдання.

11.  Постійно здійснювати унаочнення матеріалу, урізноманіт­нюючи його під час роботи з дітьми. (Наприклад: якщо на одному занятті діти викладали схеми речень паперовими кольоровими смужками, то на наступному - запропонувати самим «записа­ти» вимовлені речення за допомогою олівців; самостійно обрати спосіб тощо.)

12.  Старші дошкільники мають орієн­туватися в логічних зв'язках між частинами та цілим. Наприклад, під час спеціальних занять із навчання елементів грамоти діти засвоюють такий зміст цих зв'язків:

а) слово складається зі звуків, складів; окремі склади у словах складаються зі звуків (або одно­го голосного звука);

в) речення складається з різної кількості слів тощо;  ціле слово (речення) більше за його частину; частина слова (речення) менша від цілого.

Логічні зв'язки доцільно формувати на найбільш простих рівнях мислення (наприклад, дітей слід спершу навчити ділити реальні предмети на частини: сливу, яблуко поділити й пригости­ти інших). Пізніше в роботі над усвідомленням структури слова, речення вчити дітей ділити предмети (суху гілочку на частинки, щоб викласти модель речення, смужку наперу розрізати на квад­рати (прямокутники) для звукової моделі слова тощо). Поступово діти починають ділити предмети за своїм уявленням і в резуль­таті здійснення систематичної роботи засвоюють логіку відношень «ціле - частина».

Прийоми ознайомлення дошкільників зі словом:

• зразок промовляння слова (слів) вихователем;
• активне промовляння слів дітьми (хорове, індивідуальне);
• порівняння слів зі словосполученнями;
• визначення довжини вимовленого слова (коротке, довге, найдовше);
• пригадування почутих слів, придумування за аналогією тих, що почули у тексті (волошка - голубинка, м'яч - стрибунчик);
• промовляння слів з різною інтонацією (весело, сумно, гнівно, злякано);
• графічне зображення слів за допомогою умовних позначень (лініями, прямокутниками тощо).

Прийоми ознайомлення дошкільників з реченням:

• зразок промовляння речень вихователем;
• активне промовляння речень дітьми (хорове, індивідуальне);
• порівняння речень з 2-4 словами;
• визначення довжини речення (коротке, довге);
• підрахунок слів у реченні;
• послідовне називання кожного слова у реченні окремо, що супроводжується плесканням у долоні, крокуванням, підстрибуванням тощо;
• визначення місця кожного слова у реченні;
• викладання кольорових смужок, паличок різної довжини, лічильного матеріалу тощо за кількістю слів у реченні;
• графічне позначення речень (зображення схеми речення лініями різної довжини);
• складання речень із заданою кількістю слів;
• самостійне моделювання речень із використанням розділових знаків (крапка, знак оклику, знак питання) тощо.

 Основні завдання з навчання звукового аналізу слів дітей шостого року життя:

-       дати практичне уявлення про голосні, приголосні (м'які і тверді) звуки, учити правильно інтонувати та позначати умов­ними фішками;

-       учити дітей розрізняти звуки мовні й немовні;

-       упізнавати окремі звуки (голосні, приголосні) мовлення на початку, у кінці та середині поданого слова;

-       добирати слова з поданим звуком;

-       формувати навички робити звуковий аналіз слів типу рак, жук, інтонувати та позначати відповідними фішками м'які при­голосні у словах зі знаком м'якшення та голосним [і] (сіль, ліс);

-       викладати фішками одно- і двоскладові слова (сон, кит, і сова), визначати послідовність звуків у словах зі збігом приголос­них (клоун, прапор); приголосних на початку, у кінці, середині слова (стіл, слон).

Основні завдання з навчання звукового аналізу слів дітей сьомого року життя:

-       учити відрізняти на слух близькі за звучанням звуки, се­ред них і парні за твердістю-м'якістю, дзвінкістю-глухістю (без уживання термінів «дзвінкий, «глухий»);

-       закріпити практичні уявлення про голосні й приголосні (твер­ді й м'які) звуки мови, їхні акустичні та артикуляційні ознаки;

-       учити усно без схем і фішок виконувати звуковий аналіз вимовлених слів.

Послідовність навчання дітей п'яти-шести років  звукового аналізу слів:  

• називання слова та розглядання відповідного предмета або малюнка;
• повільне, чітке промовляння слова-назви вихователем з інтонаційним виділенням потрібного звука (звуків);
• активне промовляння слова дітьми хором або індивідуально;
• фіксація уваги на тому, що слово складається зі звуків;
• розглядання звукової моделі слова (схеми звукового аналізу слова);
• позначення звуків відповідними фішками (спочатку порожніми, а пізніше - графічними) у звуковій моделі (схемі) слова;
• «читання» вихователем слова за допомогою звукових фішок (чітко вимовляти приголосні, проспівувати ГОЛОСНІ звуки), проводячи указкою під схемою при вимові кожного звука;
• самостійне «читання» дітьми хором або окремою дитиною викладеного звуковими фішками слова, указуючи пальчиком або указкою на кожну фішку, що озвучується у вимовленому слові (найбільше труднощів виникає під час роботи зі словами, у яких є збіг двох приголосних (гриб, вовк, книга);
• пригадування слів, які б відповідали поданій звуковій мо­делі (схемі) слова;
• самостійне викладання звуковими фішками пригаданих слів на звуковій схемі з великою кількістю порожніх квад­ратиків.

Примітка: така схема має вигляд лінійки, поділеної на квад­ратики. (Спочатку - скільки звуків у слові, стільки й квад­ратиків на цій лінійці. Наприклад, у слові мак лінійку буде поділено ня 3 квадратики. Пізніше діти самостійно визна­чатимуть за кількістю звуків у словах і кількість звукових фішок, що слід викласти на лінійці). Для більшого розу­міння дітьми схему можна назвати «звуковою доріжкою», у якій «заховалися» звуки слова.

Читання є складовою аналітико-синтетичною діяльністю. Аналітична діяльність дітей полягає у виділенні ними речень зі зв'язного мовлення, поділу речення на слова, слів - на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами.

Синтетична діяльність полягає у складанні складів і слів з букв розрізної азбуки, читання складів і слів, потім і речень у книзі, таблицях, із дошки.

Звуковий аналітико-синтетичний метод визначає структуру заняття з навчання читати

Наприклад, структура заняття з вивчення букви Вв

1.   Поставити наголос у надрукованих на картках словах.

2.   Розглядання картинки, складання речень зі словом вода.

3.   Поділ слова вода на склади, визначення наголошеного складу.

4.   Звуковий аналіз слова вода.

5.   Виділення звука в, пояснення його звукового значення.

6.   Позначення звука буквою, запам'ятання її назви.

7.   Відшукування і виставлення нової букви в індивідуальних касах, на дошці.

8.   Усні вправи зі звукового синтезу (утворення складів, слів із цим звуком).

9.   Читання складів, слів, речень з нововивченою буквою.

10.  Дидактична гра на закріплення попереднього матеріалу «Ланцюжок слів»: від слова дім утворити інші слова, замінивши чи додавши одну букву.

А. Богуш «На кінець навчального року діти старшої групи повинні оволодіти навичками злитного читання окремих слів і невеликих текстів у помірному темпі (приблизно 20-25 слів за хвилину), розуміючи прочитане, правильно ставити наголос у словах, знати букви алфавіту і звуки, які вони позначають, уміти виконувати звуковий і звукобуквений аналіз слів, визначати на слух межі речення, читати його з потрібною інтонацією».

Список використаної літератури:

1.   Базовий компонент дошкільної освіти України, 2013.

2.   Програма «Дитина», 2013.

3.   Програма «Впевнений старт».

4.   А. Богуш, Н. Маліновська . Перші кроки грамоти: передшкільний вік. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2013.

5.   І. Товкач. Методичний посібник «Віконечко у світ грамоти» (в 2-х частинах: Слово. Речення. Звуки; Звуки. Букви. Читання). - Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

6.   О.А.Шевцова. Цікава граматика. Пізнавально-ігрові комплекси для дітей старшого дошкільного віку. - Х.: Вид. група «Основа», 2012.

7.   Л. Шелестова. Вчимося читати. Газ. «Дитячий садок» №25-28\2002.

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.