Організація ґендерного виховання з дітьми дошкільного віку. Методичні рекомендації для педагогів ЗДО

Чи пам'ятає людина, у якому віці почала усвідомлювати себе хлопчиком чи дівчинкою? Психологи стверджують, що процес ґендерної ідентифікації починається буквально з моменту народження дитини.  

Як правило, під впливом близьких родичів дитина усвідомлює, яким має бути хлопчик, а якою - дівчинка, чим вони мають цікавитися, якій діяльності віддавати перевагу. Така дитина отримує на майбутнє орієнтири щодо виконання у житті певної статевої ролі - чоловічої чи жіночої. 

У перші роки життя дитини на розвиток її особистості значний вплив має соціальне середовище дошкільного закладу. Саме у ньому дитина починає розширювати свій досвід, ознайомлюватися з культурою і пануючим у суспільстві етичними нормами, «приміряє» їх до себе, випробовує їх у відносинах з однолітками і дорослими. У психології це «вростання у життя» отримало назву «соціалізація».

Підготовку дітей до виконання свого життєвого призначення, різних соціальних ролей - мужнього сина, турботливої доньки, доброго брата чи сестри, онука чи онучки, надійного друга чи подруги - треба починати з раннього віку, коли починає формуватися особистість.

Мета гендерного виховання

• формування правильного розуміння ролі чоловіка і ролі жінки усуспільстві;
• формування моделі поведінки статі; прищеплення культури взаємовідносин.

Завдання щодо ґендерного виховання дошкільників

• виховувати у дітей стійкий інтерес і позитивне ставлення до себе як об'єкта пізнання;
• поглиблювати знання про розподіл усіх людей на чоловіків і жінок, про зміст поняття «хлопчик», «дівчинка», сприяти статевій ідентифікації;
• формувати здорове ставлення дітей до статевих відмінностей, до народження дитини;
• збагачувати знання про свою сім'ю, рід, сімейні реліквії, традиції;
• ознайомлювати з основними функціями сім'ї як психологічної групи і соціального інституту;
• правильно і компетентно реагувати на прояви сексуального розвитку дітей різних статей;
• підтримувати фізичне і психологічне здоров'я дітей, радість світосприйняття, оптимістичне ставлення до навколишнього світу;
• виховувати стійкий інтерес і позитивне ставлення до рідних, близьких, значимих для дитини людей, бажання бути приємними партнерами у спілкуванні з ними;
• розвивати уявлення про себе та інших людей як про осіб фізичних ісоціальних - зі своїми недоліками, типовими й індивідуальними особливостями;
• створювати умови для набуття досвіду відносин з навколишнім світом у цілому і світом людей зокрема;
• стимулювати самостійність, уміння здійснювати мотивований вибір, віддавати комусь/ чомусь перевагу;
• розвивати емпатію як якість особистості - вміння відчувати і розпізнавати стан і настрій людей, поводитися відповідно до них, керувати своїми емоціями іповедінкою;
• ознайомити з розмаїттям соціальних ролей, їх особливостями, виховувати позитивне ставлення до різних соціальних ролей та розуміння необхідності їх існування;
• закладати основи виконання відповідних своїй статі соціальних ролей.

Найбагатший досвід взаємодії з однолітками різної статі діти набувають у дошкільному закладі. І саме вихователі мають створити оптимальні умови для формування у дітей адекватної статево-рольової поведінки.  Саме у сюжетній грі відбувається засвоєння дітьми гендерної поведінки, тому підбору матеріалів та обладнання для ігрової діяльності необхідно приділяти особливу увагу. Хлопчики та дівчатка у сюжетних іграх відображають цікаве, насичене життя сім'ї, наприклад: «Сім'я на відпочинку», «Приймаємо гостей», «Відзначаємо свято».

У роботі з дошкільниками доцільно використовувати метод «таємних порад», під час яких індивідуально обговорюються уявлення дітей про мужність та жіночність, про сильні та ніжні руки, про красу та користь праці. При цьому пояснюють дітям, які чоловічі та жіночі якості потрібні для тієї чи іншої професії, ремесла, а розгляд сюжетних картинок, на яких зображені люди різних професій, допомагає закріпити ці знання.

При проведенні роботи з гендерного виховання дітей потрібно звернути увагу на наступне:

- на привабливість ігрового матеріалу і рольової атрибутики з метою залучення дітей до відбиття у грі соціально схвалюваних образів жіночої і чоловічої поведінки;

 - на достатність і повноту матеріалу для ігор, в процесі яких дівчатка відтворюють модель соціальної поведінки жінки-матері;

- на наявність атрибутики та маркерів ігрового простору для ігор-«подорожей», у яких для хлопчиків дається можливість програти чоловічу модель поведінки.

Першою моделлю статевої поведінки для малюка є поведінка батьків у сім'ї, їхні взаємини. Спостерігаючи за іграми дітей у «Сім'ю», можна побачити сцени сварок, використання нецензурних слів, а іноді і бійки. І, на жаль, немає жодних гарантій, що такий приклад поведінки батьків дитина не візьме у своє доросле життя.

 На батьківських зборах доцільно обговорювати проблеми ґендерного та статевого виховання дошкільників, надавати цікаву та корисну інформацію щодо фізіології та розвитку дитини (медсестра); відмінності хлопчиків та дівчаток (психолог). Батьки разом із вихователями розв'язують складні педагогічні проблеми щодо виховання хлопчиків та дівчаток, їх мовленнєвого розвитку та етикету.

Таким чином, узагальнюючи викладене, ми дійшли висновків:

• розпочинати ґендерне та статеве виховання слід з раннього дитинства;
• інформацію про питання статі та статево-рольової поведінки треба надавати своєчасно, виходячи з індивідуальних та вікових особливостей дитини;
• інформація має бути правдивою, не формувати у дитини хибних знань чи ставлень, особливо, якщо це стосується статі та статевих відносин.

Ґендерне виховання дошкільників має орієнтуватися на те, щоб сьогоднішні малюки, ставши дорослими, змогли створити щасливу гармонічну родину. Одна з найважливіших умов реалізації цієї мети - подолання розрізненості хлопчиків та дівчаток у дошкільні роки, формування у них дружніх стосунків, культури спілкування, поваги один до одного.

Підготували вихователі: Круглик Ольга, Парчук Ольга