Музичний розвиток дошкільників засобами ігрових технологій. Майстерка Олени Денисюк

Мета: підвищити предметно-методичну компетентність педагогічних працівників з освітнього напряму «Дитина у світі мистецтва: самостійна музична діяльність»

ПЛАН РОБОТИ

І. Вступна частина

1. Про значення самостійної музичної діяльності для музичного розвитку дошкільників. Методичні рекомендації

2. Вимоги до облаштування групового музичного осередка. Методична скарбничка для вихователів

ІІ. Основна частина

1. Сучасні ігрові практики (ритмо-ігри) на допомогу вихователям у ресурсному забезпеченні самостійної музичної діяльності дошкільників. Майстерка музичного керівника Денисюк Олени

2. Виставка-презентація кращих зразків музично-дидактичних ігор та матеріалів для облаштування музичного осередка у групі. Виставка-презентація від Олени Денисюк                                   

ІІІ. Заключна частина

1.  Вправа-рефлексія «Права - ліва - дві руки».

2.  Вправа-рефлексія «Коло дружби».

Учасники майстерки: вихователі усіх вікових груп

Дрескод: верх - білі футболки, низ - штани та білі шкарпетки.

ХІД ЗАХОДУ 

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Про значення самостійної музичної діяльності для музичного розвитку дошкільників. Методичні рекомендації

Ведуча. - З давніх часів мистецтво, живопис, театр є невичерпними джерелами краси й любові. Завдання педагога - огорнути дитину цією красою і любов'ю, допомогти пізнати і зробити своїм духовним надбанням спадщину рідної культури. От тоді дитина зростатиме чуйною, милосердною, відвертою, зможе співпереживати, радіти від щирого серця.

Нікого не потрібно переконувати, що саме музика знаходить дорогу до душі дитини, спонукає її до самовираження і знайомить з навколишнім світом. Використання ігрових технологій у музичному розвитку дітей, дозволяє зробити цікавим і захоплюючим освітній процес, вносить розмаїтість та інтерес у музичну діяльність малюків.

Що таке гра для дитини-дошкільника?  В. О. Сухомлинський писав: «Гра - це величезне світле вікно, через яке духовний світ дитини вливається у життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що розпалює вогонь кмітливості та допитливості». А ще гра - це самовираження, самопізнання, самореалізація себе через мистецтво.

Музично-ігрова діяльність доступна усім дітям. Саме у музичній грі дитина виявляє багатство своїх почуттів, енергії, творчості. За допомогою гри дитина пізнає світ, проявляє свої творчі здібності, виражає власні думки й почуття, емоції, розв'язує безліч завдань відносно власних потреб. Музична гра, як форма організації навчання, дає змогу ознайомлюватись і закріплювати набуті  навички й знання дітей.

         Як саме здійснюється  освітній процес  у різноманітних формах музичної діяльності? Їх є декілька. У першу чергу це:

• музичні заняття;
• музично-театралізовані свята;
• музичні розваги;
• самостійна музична діяльність;
• використання музики у повсякденному житті;
• додаткові заняття за інтересами дітей, гуртки (студії).

Самостійна музична діяльність дошкільнят

Джерелом виникнення захоплення дитини музикою у ЗДО є, насамперед, музичні заняття, на яких діти співають, танцюють і звичайно ж граються. Педагог систематично спонукає малят до самостійних дій. Знання, навички, здобуті на музичних заняттях, діти переносять у самостійну діяльність.

На заняттях з музичного виховання музичний керівник активно працює над розвитком музично-ритмічного слуху, впроваджуючи у процес евритмічні вправи (за методом швейцарського композитора-педагога Еміля Жака - Далькроза). Тренування слуху і імпровізації - саме у цьому суть методу Далькроза, який спрямований на пробудження, розвиток та вдосконалення вродженої музикальності дітей за допомогою ритмічних рухів.

Евритміка справляє потужний вплив на тілесний потенціал дитини, формує прагнення слухати і сприймати, відчувати взаємозв'язок музики та руху.  У своєму методі Далькроз акцентує увагу на необхідності раннього музичного та загально естетичного виховання дітей. Введення ритміки у щоденний режим малюків є базовою потребою дитячого організму у русі та фундаментом розвитку дитячої особистості загалом. Важливо запропонувати дітям прослухати музику, розповісти про її особливості, залучаючи дітей до обговорення, та відображення її у рухах.

Однією із найдоступніших кожній дитині є самостійна музична діяльність, яка виникає безпосередньо за ініціативою дітей. Як радіють малята від виконання ритмічних вправ із предметами (повітряними кульками, м'ячами, обручами, стрічками, хустинками). Мовленєво-ритмічні вправи з горіхами, каштанами, дерев'яними кубиками та клавесами, наповнюють малят радістю, спряють розвитку координації рухів, дрібної моторики та музичного слуху. Діти від цього просто у захваті. Доречно у таких вправах використати ще й музичні інструменти, які діти виберуть самостійно, за власним бажанням. Усе це дає можливість повправлятися в узгодженні рухів з музикою та виразити себе засобами евритміки - через музику, рух, міміку, а й допомагає краще сприйняти засоби виразності музичного твору, його метро-ритмічну основу, а головне викликає інтерес і емоційний відгук.

Отже, використовуючи евритмічні вправи педагог націлений під час самостійної музичної діяльності пробудити фізичні, слухові та візуальні образи музики у свідомості дітей і синтезувати жести, звуки, рухи, та слова в пластичних імпровізаціях. Делькроз закликав пробуджувати власний ритм дітей і не нав'язувати їм свій.

Найяскравішими сторінками життя малюків є безумовно  дитячі свята й розваги - і це є ще одне джерело, що підтримує дитячу самостійну музичну діяльність. Доволі часто педагог помічає, що після проведення свята, діти відразу відгукуються на них у своїх самостійних іграх.

Телепередачі, інтернетресурcи, любов батьків до співу, гри на інструментах - це ще одне джерело самостійної музичної діяльності малюків. Діти захоплюються цікавими персонажами, маленькими виконавцями і звісно ж намагаються їх наслідувати, копіювати.

Різні види музичної діяльності, а саме музичні ігри, таночки, дитячі концерти відкривають великі можливості для самостійних дій малят. Часто їх включають у сюжетно-рольові ігри, де танець, спів займають провідне місце.

Музична гра. Сюди можна віднести сюжетно-рольові ігри з епізодичним самостійним застосуванням дітьми музичного репертуару. У таких іграх найчастіше звучить пісня, адже втілення своїх задумів у гру допомагає музика і літературний текст.

Музично-дидактичні ігри. Тут зацікавленість дітей проявляється у можливості діяти музичними іграшками і приладдям. Інціатива самої дитини, її бажанням звертатися до власного музичного, музично-рухового досвіду за різних життєвих умов - ось саме у цьому і є  своєрідність самостійної музичної діяльності.  Спостерігаючи за такими діями дітей, дорослий має непрямий вплив у вигляді організації сприятливих умов для дитячих музичних проявів.

Педагогам і батькам бажано підтримувати щонайменшу самостійну дитячу активність:

• згадування у вільний час знайомих музичних забав, співаночок, танцювальних рухів, хороводів, таночків;
• використання в ігрових ситуаціях музичних іграшок-інструментів;
• звернення до улюбленого музичного репертуару, варіювання його;
• гру в музичне заняття, оркестр, театр;
• влаштовування міні-концертів для ляльок і дітей у групі;
• прояви дитячої творчості - вигадування музично-ігрових образів і танцювальних рухів, виспівування власного ім'я, імпровізація мелодій і музикування на улюбленому дитячому музичному інструменті, музично-пісенно-пластичне розгортання гри, казочки тощо.

Спонукаючи малят до проявлення їх внутрішніх мотивів, до винахідливості, творчості, вихователю, музичному керівнику важливо мобілізувати дитячий  інтерес до музичного мистецтва, створити сприятливе середовище, ситуацію виклику - прийом непрямого підбурювання дітей до активності, непряме запрошення до самостійних дій, на провокування дитини й активізацію дитячої ініціативи за рахунок надання їй нових можливостей.  

Вихователь може обговорювати діяльність дитини з нею самою, якщо вона того прагне і потребує. Проте, діти повинні набувати самостійності, вони не можуть постійно залежати від підтримки й допомоги педагогів. Ця суперечність є типовою для педагогічних стосунків, орієнтованих на розвиток дитини. Педагоги підтримують дітей і разом з тим створюють для них ситуацію виклику. Вони пропонують дітям певний навчальний матеріал (наприклад, з'являється новий диск з музикою, журнал з музичною чи віршованою абеткою тощо), можливо намічають початковий план дій і водночас - простір. Вони забезпечують підтримку і разом із цим спонукають дітей самостійно братися за цікаві завдання. Безсумнівно, діти розвиваються успішніше, якщо діють самостійно. Самостійне навчання дитини музиці може початися з будь-якого моменту та у будь-якому місці.

Отже, створюючи сприятливі умови для самостійної музичної діяльності дітей, добираючи навчальний зміст для дітей групи і для кожної дитини педагоги мають щоразу віднайти баланс між добре організованим середовищем й викликом та намагатися його досягти.

Експрес-вікторина для вихователів:

1)    Які форми музичної діяльності запроваджуються у ЗДО?

2)    Що є джерелом самостійної музичної діяльності дошкільнят?

3)    Яким чином дорослі мають підтримувати щонайменшу самостійну активність дітей та прояви їх дитячої творчості?

2. Вимоги до облаштування групового музичного осередка. Методичний порадник-коментар

Ведуча. Музичний осередок створюють для:

• проведення групових та індивідуальних занять;
• організації самостійної музичної діяльності дітей;
• поглиблення набутих знань;
• формування музичних умінь та навичок;
• організації творчого музикування.

Вимоги до музичного осередка. Музичний осередок у ЗДО має відповідати соціокультурним особливостям суспільства, в якому живуть діти. Зокрема, йдеться про забезпечення музичного осередка сучасними: технікою та її іграшковими аналогами; дидактичними, розвивальними матеріалами, які спонукають дітей до роздумів та творчих експериментів.

Матеріали музичного осередка, незалежно від їхньої класифікаційної належності, мають відповідати віку дітей, вимогам безпеки та естетичним вимогам, бути розміщені в зручному та доступному для користування дітьми місці. Його можна облаштовувати по-різному, використавши: невелику шафу з різними за розміром поличками; декілька невеликих модулів-трансформерів, на яких будуть розміщені дитячі музичні інструменти, музично-дидактичні ігри та посібники тощо. Для музичного осередка також потрібні один-два столи або модулі, які трансформуються у столи для самостійного музикування та ігрової діяльності дітей. Раціонально, коли музичний осередок є складовою художньо-мовленнєвого центру або коли його розміщено біля осередку театральної діяльності (все залежить від вимог до умовного зонування групи в конкретному ЗДО). Тоді діти легко можуть використовувати окремі атрибути та елементи костюмів, які їм потрібні в музично-театральній діяльності. За бажанням та якщо дозволяє інтер'єр приміщення, музичний осередок можна відгородити декоративною ширмою, яку завжди можна легко прибрати.

Обладнання музичного осередка поділяють на два рівні:

-  обладнання, що розміщене на верхніх полицях і надається дітям для користування вихователем чи музичним керівником дозовано або тільки під контролем дорослого (металофони, дудочки, губні гармошки);

-  обладнання, що розміщене на нижніх полицях і є у вільному доступі для дітей (барабани, ложки, трикутники, маракаси).

Вихователі та музичні керівники мають постійно стежити за тим, щоб використання дітьми музичного осередка було якомога ефективнішим та проводити його періодичне оновлення.  

Обладнання музичного осередка. У музичному осередку різних вікових груп розміщують:

• музичні іграшки
• дитячі музичні інструменти;
• музично-дидактичні ігри;
• ілюстрації до музичних творів;
• аудіо та відео програвачі;
• портативні USB-колонки.

Музичний осередок для дітей раннього та молодшого дошкільного віку

У такому осередку мають переважати музичні іграшки, а не інструменти, а також ілюстрації за сюжетами знайомих пісень тощо. Окрім того, над музичним осередком можна розвісити малюнки на музичну тематику.

Викласти музичні інструменти (переважно для молодшої групи): бубон, барабан, брязкальця, клавеси, дзвоники, сопілочки, дерев'яні свищики, саморобні музичні інструменти, природні матеріали (шишки, каштани, горішки)

Музичний осередок для дітей середнього дошкільного віку

Музичні інструменти: бубон, барабан, брязкальця, клавеси, дзвоники, сопілочки, дерев'яні та глиняні  свищики, дерев'яні ложки, металофон, саморобні музичні інструменти, природні матеріали (шишки, каштани, горішки).

Музичний осередок для дітей старшого дошкільного віку

У музичному осередку для старшої групи має бути якомога більше музичних інструментів, а також диригентська паличка, музичне лото, альбом «Наші пісні» з ілюстраціями за сюжетами знайомих пісень, який постійно оновлюють, «Музична драбинка» тощо.

Музичні інструменти: бубон, барабан, брязкальця, клавеси, дзвоники, дудочки, дерев'яні ложки, металофон, діатонічні дзвіночки, трикутник, ксилофон, маракаси, тріскачки, клавеси, кастаньєти, саморобні музичні інструменти, природні матеріали (шишки, каштани, горішки)

Над музичним осередком доцільно розмістити портрети композиторів, з творами яких діти ознайомлюються на заняттях, та фотографії самих дітей групи, що грають на музичних інструментах, танцюють, співають тощо. Доречними у музичному осередку будуть і художньо-декоративні роботи дітей, виконані ними під час проведення комплексних музичних занять або занять з ручної праці під відповідну музику.

Паспорт музичного осередку. У паспорті музичного осередку має бути систематизований перелік оснащення:  

-  озвучені дитячі музичні іграшки та інструменти для творчого музикування;

-  неозвучені іграшки (імітаційні);

-  музично-дидактичні ігри та посібники;

-  матеріал для творчих сюжетно-рольових ігор;

-  атрибути для музичних рухливих ігор;

-  аудіовізуальні посібники.

Озвучені музичні іграшки та дитячі інструменти. Поділяються на чотири типи в залежності від їх звучання:

• з невизначеною висотою звука - бубни, брязкальця, барабани, маракаси, дзвіночки маленькі і великі, бубонці тощо;
• з визначеною висотою звука - органчики, шарманки, музичні шкатулки;
• з діатонічним та хроматичним звукорядами - металофон, ксилофон, губна гармошка, дитяче піаніно, діатонічні дзвіночки;
• такі, на яких можна видобути лише один звук - дудочки, ріжки, пищалки, свищики.

Неозвучені іграшки. Це імітаційні, бутафорські музичні іграшки та інструменти або макети інструментів - балалайки, гітари, губні гармошки тощо, призначені для створення ігрових ситуацій, під час яких діти, фантазуючи, уявляють себе музикантами, які грають на музичних інструментах.

Музично-дидактичні ігри та посібники.  Використовують для розвитку сенсорних музичних здібностей дітей, ознайомлення з елементами нотної грамоти тощо. Серед таких посібників можуть бути:

-  «Музичні драбинки» з великими та маленькими іграшками-пташками, тваринками;

-  графічний посібник «Емоції» (картки, на яких зображені особи з різними емоційними настроями - для визначення характеру мелодії при слуханні творів);

-  різноманітні тематичні альбоми: «Портрети композиторів»; «Музичні інструменти»; «Пори року»; «Улюблені пісні» (альбом пісень з репертуару групи з ілюстраціями до кожної пісні); «Веселі танці»; «Симфонічний оркестр»; «Народні інструменти»; «Танці народів світу» тощо.

Матеріал для творчих музичних ігор. Для творчих музичних ігор дошкільників у музичному куточку мають бути: стрічечки; хустинки; атрибути до таночків; елементи до сценічних костюмів; образні музичні іграшки (собачки, котики, півники, зайчики тощо), які співають або танцюють.

Атрибути для музичних рухливих ігор. Якщо атрибути для рухливих ігор, як-от маски та шапочки із зображенням різноманітних тварин, є у фізкультурно-оздоровчому центрі групи, то дублювати їх не потрібно. Головне, щоб діти орієнтувались у їхньому розміщенні та могли вільно використовувати у самостійній музичній діяльності. Це стосується й атрибутів для дитячої танцювальної творчості (елементів костюмів, масок, шапочок тощо), які зазвичай є в театральному куточку.

Аудіовізуальні посібники. Музичний осередок обов'язково має містити USB - флеш-накопичувач та портативні USB-колонки із записами дитячих пісень, народних мелодій, різного роду музичних слуханок, музичні казочки та фонограми до дитячих пісеньок.

Поширення пам'ятки для вихователів «Вимоги до облаштування групових музичних осередків»

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.   Сучасні ігрові практики на допомогу вихователям у ресурсному забезпеченні самостійної музичної діяльності дошкільників. Майстерка музичного керівника Олени Денисюк

Ведуча пропонує кожному учаснику майстерки вибрати кольорову нотку. Після чого пропонує вийти для вправляння у ритмо-грі педагогам, які, наприклад, обрали жовті нотки.

Таким чином, ведуча музкерівник почергово презентує матеріал чи атрибут для виконання сучасних ритмо-ігор та ознайомлює учасників із сучасними ігровими практиками, які можна пропонувати дітям під час самостійної музичної діяльності у ІІ половину дня, та проводить з вихователями практичні вправляння.

Картотека ритмо-ігор висвітлюєтся на електронній дошці.

По завершенню основної частини ведуча презентує картотеку сучасних ритмо-ігор і ділиться її електронним варіантом із вихователями для активного використання у роботі з дітьми.

2.  Виставка-презентація кращих зразків музично-дидактичних ігор та матеріалів для облаштування музичного осередка у групі

Виставка-презентація картотеки музично-дидактичних ігор та матеріалів для музичного осередка                                   

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1.  Вправа-рефлексія «Права - ліва - дві руки»

Ведуча пояснює суть вправи-рефлексії, яка полягає у наступному:

- підніміть праву руку, якщо ви взяли для себе дуже багато корисної інформації від нашого заходу і почнете віднині активно впроваджувати у своїх вікових групах сучасні ігрові практики з музичного розвитку дошкільників і у вас є всі необхідні умови для цього;

- підніміть ліву руку, якщо вам уже відомі деякі педагогічні інновації з даної проблеми і ви  частково впроваджуєте їх у своїх вікових групах, використовуючи наявні умови у ЗДО;

- підніміть дві руки, якщо у вас немає відповідних умов для вирішення проблемної теми, яку ми розглянули, і ми спробуємо знайти вихід із даної ситуації разом.

2.    Вправа-рефлексія «Коло дружби»

Мета: об'єднати учасників заходу та поділитися враженнями від почутого, побаченого, засвоєного..

Хід вправи. Учасники утворюють два кола - зовнішнє і внутрішнє, об'єднуючись стрічкою. Під музику обидва кола рухаються у протилежному напрямі, виконуючи відповідні рухи за ведучою.

По завершенню майстерки ведуча дякує за співпрацю та бажає колегам творчих успіхів.

Підготувала музичний керівник Олена ДЕНИСЮК