Як створити вдома розвивальний простір для дитини? Консультація для батьків

Дошкільний вік - унікальний період у житті дитини, коли формуються важливі навички та закладаються основи її особистісного розвитку; коли вона активно пізнає світ, розвиває свої здібності та готується до шкільного навчання.  Для всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини необхідно створити розвивальне середовище не тільки в ЗДО, а й у домашніх умовах. Розвивальне середовище - це те, що оточує дитину, сукупність предметних, природних, соціальних умов життя. І таке завдання цілком під силу дбайливим батькам.

Головне завдання для батьків - знайти можливість організувати дитячий куточок чи створити таке розвивальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе та навколишній світ. Важливо - щоб батьки стежили за тим, як дорослішає їхній малюк і змінювали навколишнє середовище, проявляючи свою творчість і кмітливість. Розвивальний характер - це головна вимога до розвивального середовища. Воно має об'єктивно, через свої властивості та зміст слугувати цілям актуального фізичного і психічного розвитку, створювати умови для творчої діяльності дитини.

Вашій дитині необхідний власний простір. Ідеальним варіантом є наявність власної кімнати. Можна відвести спеціальне місце, яке має бути відгороджене (невисока ширма; відокремлений куточок за допомогою меблів  - тумбочки, столу, дивану). Власний простір передбачає не тільки окремо відведене місце, але й можливість дитини побути на самоті. Вона повинна відчувати, що може робити там те, що хоче (грати з іграшками, якими хоче; не завжди дотримуватися ідеального порядку у «своєму» місці; розставити меблі по своєму; запросити своїх друзів та ін.).

Кілька ідей для оформлення розвивального простору для дитини вдома

• Яскраві стіни та підлога. Для ігрової зони в дитячій кімнаті краще вибрати контрастні кольори стін і підлоги. Темна підлога і яскраві стіни візуально розширять простір. Можна намалювати улюблених персонажів дитини або абстрактні візерунки.
• М'який куточок із пуфами, диванчиками, ширмами. Тут дитина може усамітнитися з книжкою чи іграшками. Добре застелити м'яким килимом, поставити невеликий столик.
• Дитяча драбинка зі скатом. Це варіант для активних малюків. Скат може бути оббитий м'яким матеріалом, щоб дитина могла скочуватися. Драбинка використовується для лазіння.
• Ігрові модулі. Це окремі елементи, які можна комбінувати між собою і створювати цілі міста. Форми модулів найрізноманітніші - куби, арки, лабіринти. Їх можна розписати або обклеїти плівкою.
• Полиці, стелажі для іграшок і книг. Зберігання ігрового інвентарю - важливе завдання. Полиці можуть бути відкритими або закритими, з шухлядами. Їх можна комбінувати з драбинками, арками, будиночками.
• Стіл для творчості. Тут дитина може малювати, ліпити, конструювати. Вибирайте моделі зі знімними пластиковими панелями, шухлядами для зберігання матеріалів.

При виборі іграшок слід пам'ятати: іграшок не повинно бути занадто мало або занадто багато; найкраще змінювати їх асортимент. Нехай дитина пограє з якимись із них досхочу, потім можете дістати із шафи ще декілька іграшок і прибрати ті, на які дитина вже не звертає уваги. Це дозволить дитині завжди проявляти інтерес до гри, придумувати нові сюжети ігор і не захаращувати кімнату. Дуже добре залучити дитину до оформлення своєї кімнати або куточка:  намалювати картинку, виготовити поробку... 

Розвивальне середовище дитини вдома має бути спрямоване на:

• універсальність, яка дозволяє самим дітям і дітям разом з батьками будувати і змінювати ігрове середовище відповідно до змісту і виду гри;
• системність, яка передбачає можливість сполучення окремих елементів предметного середовища між собою з іншими предметами, які складають цілісність ігрового поля;
• свободу реалізації дитиною свого права на гру - права вибору дитиною теми, сюжету гри, місця і часу гри, тих чи інших іграшок;
• безпеку, яка передбачає, щоб усі неігрові та ігрові предмети були безпечними для життя і здоров'я дитини.

Стратегія і тактика побудови розвивального середовища для дитини вдома має визначатися гуманно-особистісним підходом до її виховання. А тому домашньому розвивальному середовищу мають бути притаманні такі основні риси:

- мета - сприяти становленню дитини, як особистості;

- способи спілкування - розуміння, визнання і прийняття особистості дитини такою, якою вона є;

- тактика спілкування - співробітництво;

- позиція дорослого - виходити з інтересів дитини та перспектив її подальшого розвитку, як повноцінного члена суспільства;

- батьки у спілкуванні з дітьми дотримуються принципу: «Не поруч, не над, а разом!».

Рекомендації для батьків:

• Створіть позитивну атмосферу вдома для навчання дитини.
• Грайтеся разом з дитиною, ставте запитання, заохочуйте до міркувань та пояснень.
• Читайте книжки, обговорюйте їх зміст, розвивайте мовлення дитини.
• Заохочуйте до експериментів та пошуку відповідей на запитання.
• Створюйте ситуації для прийняття рішень та вирішення проблем.
• Хваліть та підтримуйте зусилля і досягнення дитини.
• Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, будьте терплячими!

Пам'ятайте, шановні батьки, що основою для ефективного розвитку дитини є любов, терпіння та позитивна атмосфера у сім'ї. 

Підготувала Гаврильчик Олена

Використано інтернетресурс