Суть інноваційної технології формування ціннісно-дієвого ставлення до української вишиванки. Групова консультація для педагогічних працівників ЗДО

Концепція освіти дітей дошкільного віку спрямовують педагогів на те, щоб уже з дошкільного віку сприяти становленню дитини-українця, носія українських цінностей у європейській спільноті. Це зумовлює необхідність формування у дітей патріотизму, шанобливого, креативного  і ціннісно-дієвого ставлення до національних традицій.

Основне змістовне наповнення вишиванки, як традиційного українського одягу, визначається її оздобленням. Завдяки орнаменту сорочка перетворюється на мистецький витвір, залишаючись при цьому предметом ужитку. Колись перші вишиванки виготовляли з рукавів татової (для хлопчика), або маминої (для дівчинки) сорочки. Орнамент батьківської вишиванки був ніби оберегом для немовляти. Нині підтримується традиція «Народжені у вишиванці» - дитині на перший одяг і хрещення дарують вишиванку.  

Орнаменти вишиванок.  Орнаменти, якими прикрашають свої вироби майстри, багаті й різноманітні. В оздобленні вишиванки поєднуються геометричні елементи, стилізовані рослинні мотиви, тваринні образи (півники, голуби, зозульки, орли), символи  щасливого роду та людських взаємин (дерево життя,¸родове дерево, теми кохання¸ весілля), фігури-символи (матір-земля). Кожен вишитий виріб прикрашається зазвичай декількома орнаментами. Так, центр малюнка сорочки часто оздоблюють рослинним мотивом (квіти), а манжети і комір - геометричними візерунками.

Геометричні динамічні орнаменти вишиванок творять за допомогою простих форм: ліній (прямих безперервних, переривчастих, ламаних, хвилястих, вертикальних, горизонтальних, зубчастих та інших); геометричних фігур (трикутників, кутів, круків, овалів, ромбів); простих круглих форм. Геометричні орнаменти-смуги з дрібних елементів справляють неабияке враження своїм чітким ритмом, строгою композицією.

Рослинні мотиви пов'язані з більш загальними традиціями українського рослинного візерунка: овальними формами квітів, бутонів, листочків дуба, каштана, завитків, пелюсток, квітучих гілочок, колосків, зерняток, шишок хмелю, з окремими квітами (троянда, мак, дзвіночки, суцвіття каштана, гірляндами, гронами винограду, калини. Збережені назви деяких мотивів: геометричних (кривулька, грабельки, вітряки, прутики, клинчики, зірки) та окремих рослинних (калинка, барвінок, виноград, хмелик).

 Чарівного ефекту вишитим виробам надають чисті барви ниток - від чорного кольору землі до білого - морозного. З різними кольорами в підсвідомості людини асоціюються певні уявлення, настрої, переживання.

Неабияка популярність вишиванки серед сучасних українців свідчить про затребуваність традиції. Щоб представники сучасного покоління стали шанувальниками культурної спадщини, треба вже з дошкільного дитинства долучати  їх до традицій, зокрема до реального використання української вишиванки у своєму житті.

СУТНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ

«Формування ціннісно-дієвого ставлення дітей до української вишиванки»

• Національно-патріотичне і соціально-громадянське виховання;
• Формування ціннісно-дієвого ставлення дітей до української вишиванки;
• Технологія має стати стартовою основою для впливу вишиванки на особисте життя й поведінку дітей, для набуття креативного досвіду застосування вишиванки на етапі дитинства й упродовж усього життя;
• Розвиток потреби в культурній спадщині ідентичності українців у своїй країні та світі; виховання національно-патріотичних і громадянських почуттів дітей;
• Інтеграція теми вишиванки у різні види діяльності за допомогою низки підходів і методів;
• Дидактичні, наочні, технічні засоби практичного навчання дітей.

Основні завдання:

- Ознайомлювати дітей із розмаїттям вишиванок та виробів українського декоративно-ужиткового мистецтва, характерними особливостями орнаментів вишивки;

-  Розвивати естетичне сприймання й ціннісне ставлення до сорочок-вишиванок.

-  Учити порівнювати, розрізняти, називати й описувати окремі вишиванки різних регіонів.

- Формувати навички творчого малювання вишивки, викладання орнаменту в аплікації, вишивання елементарного орнаменту на тканині, відтворення основних елементів української вишивки.

-  Спонукати дітей самостійно добирати і відтворювати візерунки та кольорові гами орнаментів вишиванок.

-  Розвивати вміння читати вірші напам'ять, слухати і співати пісні про вишиванки, презентувати себе у вишиванці під час дефіле.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ реалізації освітнього потенціалу української вишиванки

• Створення креативного тематичного розвивального середовища як навчального методичного забезпечення технології (створення мінімузеїв (вишиванки для немовлят, дітей, жінок, чоловіків); ляльки жіночої і чоловічої статі; дидактична гра «Одягни ляльку»; набори листівок із зображенням вишиванок з різних регіонів України; карта України, що відображає поширення різних орнаментів по всіх куточках країни; орнаменти вишивок; презентації зі зразком вишиванок; комп'ютерні ігри-вправи на розрізнення вишиванок; друковані альбоми для творчого малювання і створення аплікацій орнаментів та вишиванок; добірки тематичних віршів, пісень, відео; світлини дітей у вишиванках.)
• Інтеграція теми вишиванки у планування освітнього процесу. 

Послідовність формування уявлень дітей про вишиванку

-  Вишиванка - традиційний український одяг і виріб декоративно-ужиткового мистецтва.

-  Особливості вишиванки: натуральні екологічні матеріали, традиційні фасони, розташування вишивки на виробі.

-  Орнамент і кольори української вишивки, нитки і техніки вишивання як певний код.

-  Розмаїття вишиванок і візерунків вишивок (демонстрація зразків за допомогою ІКТ) традиційних старовинних і сучасних.

Інтеграція теми вишиванки в освітню діяльність

-  орми освітньої діяльності  (ранкові зустрічі, заняття, майстер-класи, творчі майстерні, розваги, свята, проекти).

-  Види дитячої діяльності (ігрова, мовленнєво-комунікативна, образотворча, художньо-мовленнєва, музична, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична).

Восени можна організовувати фестиваль українських хороводів і танців у вишиванках, екскурсію в етнографічний музей, ознайомлення з віршами і піснями про вишиванку. Упродовж року  можна проводити розваги у вишиванках.

Заходи тематичного тижня: майстер-клас із вишивання для дітей і батьків; творча майстерня; тематичні та інтегровані заняття з художньо-мовленнєвої, образотворчої музичної діяльності (ігри з дітьми, інсценівки, розучування віршів, пісень); виставка дитячих вишиванок у малюнках; дефіле у вишиванках або креативний показ мод у поєднанні з музикою.

До українського розмовника для бавтьків з дитиною можуть увійти прості побутові слова (пестливі звернення до дитини, членів родини, поширені форми ввічливого спілкування); назви улюблених дитячих творів, розваг (забава, м'яч, іграшка, гойдалка, олівець-малювець, таночок, бубон, свято), основних національних символів нашої країни, найбільш важливих свят. Серед цих слів обов'язкові тематичні: вишиванка, вишивка, льоля, орнамент,  кольори вишиванки.

Аби сформувати у дітей естетичну потребу у носінні вишиванки, маємо почати із себе: змінити традиційне одягання вишиванки лише на свята. Бажано мати вишиванки і на щодень і надягати їх частіше. Так вишиванка зміцнить свої позиції в особистому житті дітей і дорослих.

Впровадження розглянутої педагогічної технології - цілком реальне завдання для будь-якого ЗДО. Його реалізація сприятиме формуванню у дітей ціннісного і дієвого ставлення до вишиванки і, як наслідок, утвердженню української ідентичності  в соціумі.

Використані джерела

1, Журнал «Палітра педагога» № 9,2021

2. Інтернетресурс

Підготувала вихователь Малютіна Ольга