Розвиток мистецько-творчої компетентності дошкільників: музичне мистецтво

Консультація для педагогічних працівників ЗДО

Важливим чинником у системі освіти й виховання дітей дошкільного віку є музичне мистецтво, як засіб формування особистості, пізнання оточуючого світу та є невід'ємною складовою духовної культури людства. За допомогою музики дитина вчиться пізнавати оточуючий світ, вчиться передавати свої почуття, настрій та емоції, вчиться самовиражатись.

«Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї», - писав В. Сухомлинський. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти у напрямі «Дитина у світі мистецтва» йде мова про те, що інструментом творення дитини є її здібності та якості. Тому важливо залучати малюків до світу мистецтва, щоб вони збагачували свій особистий, індивідуальний  досвід та взаємодіяли з оточуючим світом. Розвиток особистості дитини відбувається шляхом інтеграції складових виховання, тому залучення дітей дошкільного віку до процесу музичного виховання є важливою складовою світу дитинства.

Що таке компетентність дошкільника? На думку Алли Богуш, компетентність дитини-дошкільника - це комплексна характеристика особистості, яка вбирає у себе результати попереднього психічного розвитку: знання, вміння, навички, креативність, ініціативність, самостійність, самооцінку та самоконтроль.

Що таке творча компетентність? Творча компетентність - це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх у житті, на практиці.

Мистецько-творча компетентність - це здатність дитини:

- практично реалізувати свій художньо-практичний потенціал;

- отримувати бажаний результат творчої діяльності;

- елементарно застосовувати мистецькі навички у життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

Види діяльності для формування мистецько-творчої компетентності дошкільника

Художньо-продуктивна: малювання, ліплення, аплікація (створення образів за допомогою різних художніх матеріалів).

Музична: співи, слухання музики, музично-ритмічна та музично-ігрова діяльність, гра на дитячих музичних інструментах (візуалізація образів музики та передача їх під час виконавської діяльності голосом, рухами, пластикою).

Театралізована - формування глядацької та виконавської культури на основі занурення в театральну атмосферу та створення і «проживання» образів персонажів у власній сценічній діяльності.

Самостійна художня діяльність - специфічний спосіб організації життєдіяльності дітей, зумовлений природною потребою дошкільнят в інтимізації буття. Дитина повинна мати не тільки можливість усамітнитися, а й час, який можна використати на власний розсуд, аби самостійно закріпити вже набутий досвід мистецьких дій, проявити чи певною мірою перевірити рівень своєї компетентності та самоствердитися. Така діяльність розгортається за ініціативою дітей, відповідає їхнім інтересам та потребам, вимагає особливого ставлення дорослого, його педагогічного супроводу.

Кожен із видів мистецької діяльності передбачає вільні дії дитини у створеному педагогом просторі на основі інтуїтивного досвіду та реалізації творчого потенціалу, який є в кожного малюка. Мистецька діяльність дітей дошкільного віку має бути процесом не лише зовнішньої дії, а й поступового опанування (розвитку та контролю) особистістю власних емоцій, руху від пізнання себе зовнішнього до відкриття свого внутрішнього світу.

Пріоритетним у мистецькій діяльності є розвиток здатності дитини до усвідомлення своїх внутрішніх глибинних прагнень, уміння викликати в себе позитивні емоційні стани, почуття, переживання та відтворювати їх у художніх образах. Саме тут у нагоді стануть такі методи як паузи споглядання та паузи вслуховування. Це зацікавить і допоможе малюкам відчути радість, здивування, та можливість дізнатися щось нове.

Паузи вслуховування дають змогу почути розмаїття звуків природного й соціального довкілля та є основою розвитку музичного слуху. Результати таких спостережень можна фіксувати в «щоденнику мистецьких вражень» (груповому - у ЗДО, та сімейному), який спонукає дітей та дорослих не лише вдивлятися і вслухатися у довкілля в пошуках вражень, а й розширювати коло споглядання, відвідуючи мистецькі заклади (театр, музей, галерею, філармонію, виставковий центр тощо).

У сприйманні краси не можна поспішати - поспіх породжує байдужість. Будь-яке захоплення починається з мовчазного вдивляння в об'єкт, адже в мовчанні іноді можна почути більше, ніж у словах. Таку можливість дають паузи споглядання: почути розмаїття звуків природного й соціального довкілля, що є основою розвитку музичного слуху. Результати таких спостережень можна фіксувати в «щоденнику мистецьких вражень» (груповому, у ЗДО, та сімейному), який спонукає дітей та дорослих не лише вдивлятися і вслухатися в довкілля в пошуках вражень, а й розширювати коло споглядання, відвідуючи мистецькі заклади (театр, музей, галерею, філармонію, виставковий центр тощо).

Мистецько-творча компетентність має у собі і знаннєвий компонент, що формується на основі самовираження дитини. Тому важливо спонукати малюків усі свої переживання відтворювати у художньому образі. Його джерелом може бути явище чи об'єкт природнього довкілля. Важливо розвивати у дітей спостережливість. Для того, щоб дитина набула власних знань, важливо реалізувати її самостійну практику, яка базується на формуванні власної інформації, а не повторювати ту, яку озвучили дорослі.

Методи та прийоми застосування мистецько-творчої компетентності

Важливий вплив на малюків має естетичне оздоблення простору відповідно до освітньої діяльності. Музична зала у закладі дошкільної освіти - взірець естетики й краси. Вона повинна відповідати вимогам щодо охорони життя і зміцнення здоров'я дітей, їх естетичного розвитку. Надзвичайний  вплив на психологічний та емоційний стан малюків має колір. Музична кольоротерапія відіграє важливу роль у життєдіяльності малюків, включаючи у процес усі органи чуття. Слухаючи музичні твори на заняттях, малята вчаться асоціювати музику з кольором. Пропонуємо малятам вибрати кольорову хустинку, чи стрічечку, яка б відповідала  характеру музики. Також за допомогою фарб, олівців чи фломастерів діти можуть намалювати свої враження та відчуття. Так, наприклад, слухаючи музичний твір яскравого, експресивного, бадьорого характеру, який закликає до дій, діти асоціюють його із червоним кольором; слухаючи музичний твір спокійного характеру, порівнюють його із зеленим кольором. Слухаючи таку музику можна зняти втому, напругу та стрес. Сумна музика навіює відчуття смутку і таку музику діти асоціюють із синім кольором. Радісна й завзята мелодія - це, звісно, помаранчевий, жовтий колір. Музику гнітючу, страшну діти порівнюють із чорним кольором.

Наша музична зала оформлена у світлих, молочно-пастельних кольорах,  і це свого роду допомагає розслабитись та подолати скутість малюкам, підняти настрій у похмурий день. Художно оздоблюючи музичну залу до свят чи різного роду розваг, намагаємося використовувати різні відтінки в оформленні, наприклад:

- жовто-коричневий (допомагає розвивати творчі здібності, впливає на почуття спокою та комфорту);

- біло-блакитні (впливає на стан розслабленості та натхнення);

- рожево-зелені (концентрує зусилля на відповідних діях);

- червоний (колір життя та здоров'я).

Наочні методи значно допомагають у роботі музичного керівника. Мультимедійний проєктор у роботі є хорошою підтримкою. На музичному занятті малята виконують різні види музичної діяльності і відповідно до них створюємо мультимедійні завдання, наповнюємо їх музичним звучанням. За допомогою мультимедійного проєктора можна потрапити до віртуального театру, де із задоволенням прослухати дитячу оперу чи балет, зустрітися із улюбленими мультфільмами, переглянути відеоролики до музичних творів. Зацікавить малят безумовно і зустріч із музичною казкою. Допомагає мультимедіа й у роботі із розвитком відчуття ритму. За допомогою слайдів із відповідним зображенням для розвитку ритму, можна граючи заволодівши увагою дітей захопити їх та активізувати творчу діяльність.

Слухання музики - неодмінна складова кожного музичного заняття. Важливо зацікавити малят бесідою, ознайомлюючи їх із музичним твором, розповісти про композитора, показати його портрет, переглянути ілюстрації до музики. Це дає можливість малюкам стежити за зміною ілюстрацій, запам'ятати назву музичного твору, його настрій та прізвище композитора.

Використання ІКТ під час навчання гри на дитячих музичних інструментах допомагає музичному керівнику працювати над тим, аби розвивати у дітей відчуття ритму, звуковисотний та динамічний слух, розширювати інтерес малюків до такої діяльності, адже презентація інформації на екрані викликає у них неабиякий інтерес, захоплення та нові знання.

Музично-дидактичні ігри у роботі з дошкільниками допомагають викликати у дітей ігрову, зорову, слухову та рухову активність, а також  в ігровій формі комплексно сприймати музичні твори. Зацікавлюючи музично- дидактичною грою дитину, варто пам'ятати про яскраве її оформлення, адже це захоплює малюків. Приваблює їхню увагу, тому діти легко й успішно виконують різні дидактичні завдання.

Музична педагогіка Карла Орфа заснована на розумінні музики руху, слова. Вона основана на різних видах музикування дитячої творчості та в активній виконавській діяльності. На думку К. Орфа, завдання музичного виховання не має обмежуватись лише розвитком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням співу та гри на інструментах, але й важливо стимулювати розвиток творчої фантазії, уміння імпровізувати і творити у процесі індивідуального та колективного музикування. У цій роботі слід опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою.

К. Орф вважав, що елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно, обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живе класична музика. От тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути. Музика принесе їм справжню насолоду, стане помічницею у житті.

За системою К. Орфа практикуємо:

- мовленєві вправи (для загального музичного розвитку);

- поетичне музикування (для розвитку пам'яті, відбувається процес усвідомлення слова й музики);

- музично-рухові вправи (готують дитину до спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через елементарний рух);

- елементарний музичний театр (інтерактивна ігрова форма, яка припускає загальний вплив музики, мовлення, руху, танцю і художнього образу).

Театралізована діяльність є одним із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, адже вона пов'язана сприйманням творів театрального мистецтва і відтворенням в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів. Разом з тим - це найулюбленіший із усіх видів творчості серед малюків, адже саме тут дитина реалізовує власні потреби самовираженні та спілкуванні з однолітками. Пізнаючи себе дитина відтворює образи та відповідно втілює їх у різних формах театралізованої діяльності.           

Музика - це невичерпне джерело натхнення, вона спроможна  відкривати  невідомий світ фантазій, та впливати на внутрішній світ дитини. Саме тому музикотерапію ставлять на один щабель з іншими терапевтичними методиками.

Широкі можливості  для всебічного розвитку дітей відкриваються у процесі музичних занять, де музика використовується у якості основного, ведучого фактора, включаючи в себе такий вид діяльності як спів (групова, або індивідуальна вокалотерапія), музично-ритмічні рухи (музикотерапія в рухах), гра на дитячих музичних інструментах.

Участь батьків у формуванні мистецьких навичок:

• заохочують дитину займатися мистецькими видами діяльності;
• спостерігають, позитивно оцінюють та підтримують мистецькі вподобання дитини;
• схвалюють вільне самовираження дитини;
• грають в акторів, ляльководів, учасників та ведучих концерту;
• експериментують із різними звуками;
• співають колискові;
• слухають музику з дитиною;
• переглядають спільно з дитиною мультфільми з гарною народною і сучасною музикою;
• влаштовують сімейні свята з використанням мистецьких видів діяльності;
• відвідують з дитиною концерти, зокрема й онлайн;
• активно беруть участь у концертах, святах і дійствах, які організовує заклад дошкільної освіти;
• створюють умови, щоб дитина виявляла мистецьку компетентність в житті та побуті.

Використані джерела:

1. Гончарова С. О., керівник музичний ЗДО «Горобинка» «Інноваційні технології в музичному вихованні дошкільників».

2. Журнал «Музичний керівник» №2 (лютий) 2021 р.

3. Журнал «Дошкільне виховання», 2021, №2

4. Дерев'янко Т., керівник музичний, вихователь-методист ЗДО № 132 м. Миколаїв «Мультимедіа у роботі з дошкільниками»

5. Інтернет-видання ЗДО «Калинка» «Музичне виховання дошкільнят за системою Карла Орфа».

6. Федорович А. В.  «Мистецько-творча компетентність дошкільника як педагогічна проблема»

Підготувала керівник музичний Олена ДЕНИСЮК