Дистанційні ігри дошкільників - вимога часу. Особливість проведення дистанційних рухливих ігор

Доповідь до міської професійної спільноти вихователів за освітнім напрямом «Гра дитини» 

Дорослі не завжди всерйоз сприймають переконання науковців про значення спільної з однолітками гри для розвитку дитини. Вони вважають: якщо діти займаються корисними справами, то їхній розвиток відбувається нормально. Батьки й педагоги не завжди помічають, що в житті дітей немає або майже немає ігрової діяльності. Тоді як відсутність гри у дошкільному віці гальмує активний розвиток психічних процесів. У дітей, які не мають досвіду спільної з однолітками гри, гальмується засвоєння норм спілкування. Більшість вихователів правильно зазначать, що гра - це провідний вид діяльності дітей, у якій вони пізнають світ і відображують своє бачення навколишньої дійсності, відчуття. У грі діти проявляють свої вміння і комунікативні здібності. У грі втілюється бажання дитини стати дорослою.

Гра також є засобом спілкування. Комфортно почуваючись у грі, дошкільники безпосередньо й повноцінно спілкуються між собою. Гра допомагає дитині контролювати ситуацію: коли дитина грає, вона розв'язує свої внутрішні проблеми й конфлікти. Гра активізує дошкільника, тримає в тонусі його нервову систему, допомагає виробити «імунітет» проти прикрощів і тиску.

Кожен педагог, який працює з дітьми, час від часу замислюється над запитаннями:  Як мені досягти майстерності?  Як привернути увагу дітей?  Як стати для них «чарівником»? Вихователі, які вміють грати, завжди виграють. Педагоги, які вміють грати, значно успішніше досягають очікуваних результатів. Водночас діти, з якими працюють такі вихователі, мають піднесений настрій, у них виникає менше труднощів під час взаємодії як з однолітками, так і з дорослими.

Діяльність педагога - це щоденна творчість. Реалії сьогодення випробовують майстерність педагога. У ситуації, в якій сьогодні опинилася Україна і весь світ, виникло питання організації освітнього процесу в умовах карантину. Зокрема, карантин вніс певні зміни та потреби пошуку нових підходів до організації діяльності дошкільників. Як навчити дітей тримати дистанцію під час звичних щоденних справ? Допоможуть ігри. Психологи називають ігри дошкільників дзеркалом суспільства. Адже в іграх відображуються інтереси й потреби дитини, що виникають в результаті взаємозв'язку з оточенням. Під час карантину діти опановують новий вид ігор - дистанційні.

Як правильно - дистанційні чи безконтактні ігри? Здавалося б, два близьких за значенням слова, але не тотожні. «Безконтактний» означає, що взаємодія здійснюється не лише на відстані, а й без контакту з об'єктом. Проте такі ігри все ж мають певний контакт - якщо не сенсорний, то візуальний чи аудіальний. Тому доречніше для ігор цього типу вживати термін «дистанційні». Пропонуємо розглянути, які види ігор можна проводити в дитячому садку дистанційно.

Найпростіше організувати в дистанційному форматі комп'ютерні ігри. Вони мають сучасний зміст, цікаве наповнення та побудовані з урахуванням вікових можливостей дитини. За наявності у групі мультимедійного обладнання такі ігри дають змогу урізноманітнити освітній процес і допомагають дітям тримати дистанцію під час занять.

Словесні ігри - це цікавий спосіб спілкування дошкільників, який легко організувати в дистанційному форматі. До таких ігор належать загадки, буріме, шаради, метаграми, каламбури, логогрифи, акровірші тощо. У них реалізується важливий методологічний принцип єдності мови, мислення й мовлення. Окрім мисленнєвих завдань, словесні ігри допомагають розв'язувати й мовленнєві.

Серед різноманіття дитячих ігор вирізняється рухлива гра. Рухлива гра - це усвідомлена, емоційна діяльність дітей, спрямована на досягнення умовної ігрової мети. Вона має свою структуру:

• ігровий задум або мета гри
• ролі
• ігрові дії
• сюжет
• правила гри

Саме рухлива гра дає змогу найповніше задовольнити потребу дошкільника в руховій активності. Цю можливість забезпечує постійна зміна швидкості, темпу та різноманітність рухів. Під час рухливої гри реалізуються одразу два природні прагнення дошкільника - бажання грати і потреба в постійному русі. А ще - у дитини розвивається здатність витримувати фізичні навантаження. Оскільки гра передбачає досягнення цілей, то дитина шукає нові оригінальні способи виконання рухів і випробовує різні варіанти оволодіння простором, аби цих цілей досягти. Рухливі ігри - важливий засіб фізичного виховання дітей дошкільного віку, зміцнення здоров'я, формування позитивних моральних і вольових якостей, розумового розвитку тощо. Але практика свідчить, що часто вихователі недостатньо уваги приділяють цьому виду рухової діяльності.

Типові помилки, що допускають вихователі:

· Проводять одну й ту саму гру в молодшій, середній і старшій групі. Наприклад, гру «Подоляночка» (проте ця гра – для дітей старшого дошкільного віку).

Рекомендації:  орієнтуйтеся на програмові завдання, вікові особливості та інтереси дошкільників; для малюків проводьте рухливі ігри: «Біжіть до мене», «Пташки та пташенята», «Миші та кіт», «Знайди свій колір» тощо; для дітей середнього дошкільного віку -  «Зайці та вовк», «У ведмедя у бору», «Переліт птахів», «Кольорові автомобілі» та інші; старшим дошкільнятам сподобаються «Мишоловка», «Зроби фігуру», «Збий м’яч» тощо.

· Планують одну гру впродовж тривалого часу. Наприклад, рухливу гру «Літаки» - малюки «літають» 20 днів поспіль.

Рекомендації: уникайте частого повторення тих самих ігор; плануйте рухливі ігри, ігрові вправи та ігри з елементами спорту відповідно до вимог освітньої програми, за якою працює група.

· Добирають ігри з одноманітними рухами. Якщо вихователь часто планує, скажімо, лише ігри з ходьбою та бігом, то й фізичне навантаження щоразу зазнають переважно м’язи ніг.

Рекомендації: добирайте рухливі ігри з різними основними рухами: стрибки, метання, лазіння тощо, це дасть змогу рівномірно розподілити фізичне навантаження на різні групи м’язів.

· Віддають перевагу однотипним рухливим іграм – сюжетного характеру. Такий підхід значно звужує поле педагогічного впливу. Адже діти навчаються приймати правильні рішення та сміливо діяти, швидко реагувати лише в мінливих умовах ігрової ситуації.

Рекомендації: під час планування урізноманітнюйте добірку рухливих ігор; плануйте ігри змагального характеру (атракціони, змагання, естафети), ігри-забави, українські народні рухливі ігри, а також різноманітні ігрові вправи.

· Організовують ігри на літню тематику взимку і навпаки. Ведмедик нехай спить у барлозі у період зимової сплячки, а  «метелики»  і «комарики» - літають тільки у теплу пору року.

Рекомендації: добирайте ігри відповідно до сезону - це сприятиме формуванню в дошкільників правильного уявлення про довкілля.

· Пропонують ігри з рухами імітаційного характеру без урахування життєвого досвіду дітей. Діти тоді правильно наслідують рухи тварин, трудові дії людей, якщо мають уявлення про них.

Рекомендації:  дайте дітям змогу практично реалізувати їхні знання та уявлення про навколишню дійсність і отримати задоволення від цього. 

· Проводять рухливі ігри з основними рухами, які діти ще не опанували. Не вміють діти підлізати – не плануйте гру «Кролики». Інакше може з’явитися негативне ставлення до гри. Якщо їх навчили метати, то вони із задоволенням грають у гру «Мисливці і зайці» тощо.

Рекомендації: враховуйте рівень сформованості рухових умінь і навичок у дітей; перед тим, як пропонувати дітям нову рухливу гру, треба вивчити з ними основний рух під час фізкультурного заняття.

Уникнути одноманітності й навантажити різні групи м'язів дітей, зберегти їхній інтерес до рухової діяльності допоможе планування рухливих ігор на перспективу - місяць або квартал. Складіть графік їх проведення заздалегідь. Розробіть картотеку рухливих ігор для своєї вікової групи. Щоб рухлива гра принесла дітям користь і задоволення, насамперед визначте мету її проведення, дотримуйтесь правил гри.

Ігрові правила містять модель поведінки дитини під час гри і розкривають перед нею задум, ігрові дії. Виконання дітьми правил гри є важливою умовою розв'язання педагогом розвивальних завдань, на які спрямована рухлива гра. Часто діти, особливо молодшого дошкільного віку, так захоплюються цікавим сюжетом гри, наслідуючи її персонажів, що забувають про необхідність правильно виконувати рухи і дії. Піддаючись ситуативним бажанням, вони порушують встановлені правила. У такому разі гра перетворюється лише на дитячу розвагу - весело проведений час у колі однолітків. Розвивальний ефект гри при цьому зводиться до мінімуму. Керуючи ходом гри, педагог має наполягати на обов'язковому виконанні дітьми ігрових правил. Щоб дошкільники, а особливо молодші, швидше усвідомили, засвоїли правила і могли діяти відповідно до них, пояснення ходу гри має бути образним, послідовним і коротким, без зайвих деталей.

Важливо, починаючи з молодшого дошкільного віку, сформувати у дітей позитивне ставлення до вимог, які висувають правила рухливих ігор. Їх мають сприймати не як обмеження рухової активності, а як умови досягнення спільного успіху учасників гри й отримання максимального задоволення від цілеспрямованої рухової активності. Діючи за ігровими правилами, діти вчаться різним чином регулювати свою поведінку: активізувати рухи за сигналом, виявляти витримку, утримуватися від заборонених дій, чергувати дії. Важливо, аби педагог не лише підтримував прагнення дітей діяти за правилами, а й виховував у них ініціативність, впевненість у своїх силах, бажання бути успішним. Для цього необхідно постійно по ходу гри і після її закінчення, коли підбивають підсумки, наголошувати, що в грі слід бути спритним, витриманим, кмітливим.

Отже, рухлива гра у дошкільному віці створює сприятливі умови для  розвитку довільної поведінки дітей - здатності підпорядковувати свої дії ігровим правилам і цілеспрямовано досягати поставлених цілей в інших дитячих видах діяльності.

Великий потенціал для розвитку та оздоровлення дошкільників мають народні ігри. Це - неоціненний виховний скарб, який залишили нам наші предки. Відомо, що етнографи описали більше 500 народних українських ігор. Під час роботи з дітьми дошкільного віку ми використовуємо лише їх частину:

- сезонно-обрядові:  «Перепілочка», «Подоляночка»;

- побутові: «Гуси», «Коваль», «Нема пана вдома»;

- ігри-лапанки: «Піжмурки», «Квач», «Панас»;

- ігри-забави та ігри-атракціони: «Пес», «Бій півнів» тощо.

Цікавий зміст, емоційна насиченість, елементи змагань, гра в команді, виконання рухів у незвичних, часто комічних ситуаціях зумовлюють у дітей позитивні емоції, задовольняють потребу в рухах, збагачують руховий досвід. За допомогою народних ігор дитину можна не лише розважити та збагатити її знання, а й оздоровити. Вони сприяють гармонійному росту організму дитини, формують правильну поставу, загартовують організм (зокрема, коли їх проводять на свіжому повітрі незалежно від пори року).

А як же проводити рухливі ігри у дитячому садку дистанційно? Під час рухливих ігор дошкільники реалізують одразу два природні прагнення - бажання гратися й потребу рухатися. Крім цього, участь у таких іграх розвиває здатність витримувати фізичні навантаження. А ще під час гри потрібно досягнути певної мети. Більшість відомих ігор цього виду мають у своїй основі тактильний контакт. Тому для дистанційного формату їх потрібно модифікувати.

Щоб збагатити руховий досвід дітей та допомогти їм тримати дистанцію, можна запропонувати ігри з використанням клейкої стрічки й повітряних кульок. У цих іграх потрібно шукати нові оригінальні способи виконувати рухи й випробовувати різні варіанти того, як можна оволодіти простором.

. Але спробувати варто, адже такі ігри допоможуть не лише поліпшити освітній процес і комунікацію всіх його учасників, а й формувати культуру спілкування в умовах нової дистанційної реальності.

Використані джерела:

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), науковий керівник Богуш А.М., Київ - 2021.

2. Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти), 2021.

3. Богініч О., Бабачук Ю. Рухливі ігри та ігрові вправи з елементами спортивних ігор для дітей старшого дошкільного віку. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. 

4. Бойко О., Яковенко Л. Рухливі ігри. Середній та старший дошкільний вік. Маски. - Харків: Ранок, 2017.

5. Бойко О., Яковенко Л. Рухливі ігри. Ранній та молодший дошкільний вік. Маски. – Харків: Ранок, 2017.

6. Кругляк Т., Кругляк Н. Рухливі ігри та забави в дошкільних навчальних закладах. - К.: Підручники і посібники, 2018.

7. Піроженко Т., Карасьова К. Ігрова діяльність дошкільника. Старший дошкільний вік. - К.: Генеза, 2014.

8. Чумарна М. Рухливі розвивальні ігри Для талановитих і кмітливих: від 5 до 12. - К.: Богдан, 2020.

9. Яновська О. Українські народні дитячі рухливі ігри, забави та розваги. Методичний посібник. - Тернопіль: Мандрівець, 2018. 

10. Бєлєнька Г., Гаращенко Л. Рух + гра = рухлива гра, або Як позбутися гіподинамії // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2018, - №7. - с.49-55.

11. Бобул Н., Здибель О. Весело граємо, тривоги забуваємо // Дошкільне виховання. - 2023. - №1. - с.34-35.

12. Бондар Л. Народні ігри для оздоровлення дитини // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2019. - №11. - с.48-50.

13. Піроженко Т., Корнєєва О. Не заважайте дітям грати - приєднуйтеся // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2021. - №6. - с.4 - 7.

14. Рядченко І., Данильченко С. Як ми здолали гіподинамію // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2019. - №11. - с.39-41.

15. Стаєнна О. Ігрова діяльність дошкільників: сучасний формат // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2018. - №10. - с.38-42.

16. Шалда Н. Організація освітнього процесу в дистанційному форматі // Дошкільне виховання. - 2023. - №2. - с.8 - 10. 

Підготувала вихователь-методист ЗДО №22 м. Рівне О. СЕЛЕЗНЬОВА