Особливості методики розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього віку. Обмін досвідом роботи

Матеріали семінару-практикуму

Обмін досвідом роботи 

Мовленнєвий розвиток дитини - один з основних чинників становлення особистості у ранньому дитинстві. Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей, засобом пізнання і способом специфічного людського спілкування. Формування мови у ранньому віці є основою всього психічного розвитку дитини. Якщо з будь-яких причин (хвороба, обмежене спілкування) мовні можливості дитини не використовуються у достатній мірі, то подальший загальний рівень розвитку починає гальмуватися.

Для розвитку мовлення з дітьми третього року життя ми проводимо різноманітні заняття, одне з яких - це заняття з розвитку мови і мовленнєвого спілкування, яке є провідною формою навчання дітей рідної мови  (щовівторка - з підгрупами дітей). Найдоцільнішим є таке об'єднання дітей на мовленнєвому занятті, за яким в одній підгрупі є діти з різним рівнем розвитку. Заняття триває 10-12 хвилин. У першу половину дня  плануємо  заняття з розвитку мови і мовленнєвого спілкування (згідно розкладу), на якому дається новий матеріал, а у другу половину дня - додаткове заняття-гра на закріплення одержаних знань.

Специфікою занять у групі раннього віку є повторюваність програмового матеріалу: один і той самий матеріал плануємо 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями. Плануючи заняття з дітьми раннього віку, ми намагаємося охопити всі сторони мовлення: розуміння мовлення; словникову роботу; виховання правильної  звуковимови; граматичну правильність; розвиток діалогічного та монологічного мовлення. Маємо з цього приводу свій власний досвід роботи (систему роботи) з організації і планування занять з розвитку мови і мовленнєвого спілкування з дітьми раннього віку.

Плануємо також комбіновані та інтегровані заняття, що складаються з 2-3-х частин, кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання: з розвитку мови, сенсорики, мислення чи ознайомлення з довкіллям. Наперед продумуємо, як посадити дітей: за столи, півколом, стрічкою, щоб до них легко можна було підійти, та й діти могли б вільно встати і пересуватися по кімнаті. Особливу увагу звертаємо на розташування наочного матеріалу, його зовнішній вигляд, продумуємо мовленнєві завдання дітям, та чим буде в цей час займатися інша підгрупа.

З дітьми раннього віку проводимо такі заняття на розвиток їх мови і мовленнєвого спілкування:

• спостереження в довкіллі (діяльність людини і природа);
• цільові прогулянки;
• дидактичні ігри;
• заняття з картинкою;
• бесіди-розповіді;
• читання художніх творів;
• показ лялькового та тіньового театрів;
• настільні дидактичні ігри;
• показ інсценівок;
• спеціальні заняття на свіжому повітрі;
• ігри за змістом оповідань;
• заняття з сенсорного виховання з дидактичним матеріалом.

Провідними методичними прийомами на заняттях з розвитку мовлення з дітьми раннього віку є:

- показ із називанням,

- показ у дії,

- багаторазове повторення слів, фраз,

- запитання,

- пояснення,

- словесні доручення,

- ігрові, сюрпризні моменти,

- дидактичні ігри та ігрові вправи,

- розповіді і бесіди,

- читання художньої літератури.

Головними методами збагачення словника та активізація мовлення дітей є  цільові прогулянки та спостереження, в процесі яких ми стимулюємо дітей до активних дій, пропонуємо погодувати птахів, тварин, допомогти дорослим полити рослини тощо. Тематика для цього віку є досить простою: «Групова кімната», «Роздягальна кімната», «Туалетна кімната», «Спальна кімната». Під час таких подорожей приміщеннями групи ми знайомимо дітей з їх обладнанням, предметами та їх призначенням, співаємо пісні, читаємо вірші.

На третьому році життя проводимо різні дидактичні ігри з іграшками, предметами і картинками: «Чарівна торбинка»,  «Що де сховано»,  «Чарівна скринька» тощо. У ході гри ми забезпечуємо максимальну активність дітей. Діти самі виконують маніпуляції з предметами, при цьому супроводжують свої дії словами.

З дітьми раннього віку проводимо серію дидактичних ігор на розвиток дрібних м'язів рук, із сенсорики на закріплення кольору та збагачення словника та інші. Досить корисні для розумового і мовленнєвого розвитку дітей раннього віку дидактичні настільні ігри та дидактичні ігри з лялькою,  які ми дуже часто використовуємо у роботі . Наприклад: «Геометричні вкладки», «Пірамідки»,  «Кольорові кульки», «Кольорові яєчка»,  «Розрізні і парні картинки», «Навчимо ляльку Катю мити посуд», «Відвідаємо хвору ляльку Катю», «Вчимо ляльку Катю приймати гостей» тощо.

Спеціальні заняття з виховання звукової культури мовлення  з дітьми групи раннього віку проводимо 1-2 рази на місяць, на яких використовуємо предметні картинки, художні тексти, іграшки, розповіді вихователя із звуконаслідуванням. Наприклад: «Хто як кричить?», «Дме вітер», «Чий пароплав краще гуде», «Тихо-голосно» та ін.

Для розвитку мовлення дітей раннього віку ми використовуємо тіньовий і ляльковий театр, в ході яких ми заохочуємо дітей до виконання ролей по мірі їх можливостей.

Ігри за змістом оповідань ми також плануємо часто:

- вихователь розповідає невелику розповідь і показує іграшки в дії;

- після цього викликаємо дитину показувати іграшку в дії та промовляти текст (при цьому розповіді поступово ускладнюємо).

Для вдосконалення розуміння мовлення оточуючих, розвитку уміння слухати та сприймати мову, звернену до всіх дітей, ми проводимо бесіди-оповідання без ілюстрацій. Наприклад: вихователь починає розповідати про щось, а діти за допомогою навідних запитань продовжують  розповідь про те, що вони вже сприймали, робили на прогулянці, на занятті тощо.

На третьому році життя ми проводимо заняття з предметними та сюжетними картинками,  настільними і настінними картинками, а також використовуємо книжкові ілюстрації.

Заняття з картинками проводимо з підгрупками дітей (8-10 дітей). Це дає можливість залучити всіх  дітей до розглядання картинки, проводити бесіди за її сюжетом. Під час занять з настінною картиною розміщуємо картину так, щоб прямо на неї  падало світло (діти розташовуються півколом вільно). Ми заздалегіть продумуємо запитання дітям під час розглядання картини. Зміст і характер запитань залежать від програмового змісту заняття.

Для формування у дітей раннього віку граматично правильного мовлення вводимо у текст різні граматичні форми слів. Наприклад, до картинки «Дівчинка годує кізоньку» можна так побудувати текст: В Оленки була кізонька. Оленка кізоньку любила, доглядала, годувала. Нарвала Оленка травички, дає кізоньці і говорить: - «Їж, кізонько, травичку, травичка зелена, соковита». А щоб навчити дітей конструювати складні (складносурядні) речення, ми застосовуємо порівняльні запитання.

За програмою виховання і навчання дітей третього року життя ми знайомимо своїх вихованців з художніми текстами, доступними їхньому віку: казки, оповідання, твори усної народної творчості, вірші. Впродовж року дітям  потрібно розказати 5-6 казок. Дітям раннього віку казку потрібно обов'язково розповідати, тому що їм легше слухати розповідь, ніж читання. Нову казку супроводжуємо наочністю.

Також поєднуємо розповідь казки з її показом через різні види театрів (картонажний, іграшок, фланелеграф, настільний, тіньовий). Нова казка на занятті розповідається двічі. При повторному розповіданні залучаємо дітей повторювати окремі слова, фрази, пісеньки. В кінці заняття пропонуємо дітям погратися з фігурками героїв казок.

Дітям цього віку читаємо оповідання без супроводу наочності  на слух. Це - невеликі оповідання К. Ушинського, українських письменників. Дітям третього року життя доступні розповіді морального змісту, вони вже здатні зрозуміти мораль оповідання, дати елементарну оцінку героям: «поганий», «добрий». Ми читаємо два-три рази і проводимо бесіду. Діти з'ясовують, хто «добрий» (гарний), а хто «поганий» (злий).

Розвиток мовлення дітей раннього віку у системі дошкільної освіти завжди посідав чільне місце, що знайшло своє відображення у чинних програмах навчання і виховання дітей. Відповідно до змісту цих освітніх програм мовлення є засобом і способом реалізації завдань усіх їх освітніх напрямів для дитини третього року життя.

Таким чином, у практиці роботи ми переконалися, що розвиток мовлення - один з найважливіших напрямків педагогічної роботи з дітьми третього року життя.

Використані джерела

1. Методика розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього і дошкільного віку. Алла Богуш, Наталія Маліновська. Київ, 2022

Підготувала вихователь Олена ГАВРИЛЬЧИК