Методика навчання дітей елементів грамоти: основні аспекти. Методичні рекомендації для вихователів
Матеріали семінару-практикуму
В оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти (варіативна складова) визначені чіткі завдання щодо навчання дошкільників елементів грамоти. Навчання дошкільників елементів грамоти - це процес формування у них початкових умінь читати і писати.
Послідовність навчання елементів грамоти:
- ознайомлення дітей із словом (кожне слово має значення, слова стоять один за одним, у словах чуємо різні звуки, слова бувають довгі і короткі);
- ознайомлення з реченням (із двох, трьох і більше слів);
- поділ слів на склади (дво-, трискладові, односкладові);
- ознайомлення зі звуком, звуковим складом слова (звуковий аналіз слова);
- знайомство з буквами;
- навчання читати слова, речення;
- підготовка дитини до письма.
Прийоми навчання дітей при ознайомленні зі словом:
- зразок промовляння слів вихователем;
- активне промовляння слів дітьми (хорове, індивідуальне);
- промовляння слів із словосполученнями;
- визначення довжини вимовленого слова (коротке, довге);
- промовляння слів з різною інтонацією.
Прийоми навчання дітей при ознайомленні з реченням:
- зразок промовляння речення вихователем;
- активне промовляння речення дітьми;
- послідовне називання слів у реченні;
- підрахунок кількості слів у реченні;
- визначення місця кожного слова у реченні;
- викладання лічильного матеріалу (за кількістю слів у реченні);
- самостійне складання речень із певною кількістю слів;
- викладання речень із картонних смужок, що позначають слова;
- графічне зображення структури речення на дошці, на аркуші паперу.
Прийоми навчання дітей уявлень про склад:
- вимова слова за частинами (за складами);
- визначення кількості складів у слові;
- поділ слова на склади (плескаючи у долоні, крокуючи, відбиваючи у барабан та ін.);
- визначення місця складу у слові;
- складання слова із запропонованим складом;
- графічне зображення звукової структури слова;
- ознайомлення з наголосом (наголос завжди падає на голосний звук).
Завдання навчання дітей звукового аналізу слів:
- формування немовленнєвого слуху - здатність слухати навколишні звуки;
- формування фонематичного слуху - уміння розрізняти звуки мовлення;
- формування слухової уваги.
Структура вивчення одного звука:
- показ та прояснення артикуляції звука;
- вимова звука ізольовано (дихання, виразність, мовлення);
- вимова складів звуконаслідування (темп, голос);
- виділення звука у слові (на початку, всередині і в кінці).
Послідовність навчання звукового аналізу слів:
- називання слова та розглядання відповідного предмета або картинки;
- повільне, чітке промовляння слова-назви вихователем з інтонаційним виділенням потрібного звука (звуків);
- активне промовляння слова дітьми хором або індивідуально;
- фіксація уваги, що слово складається зі звуків, які мають порядок у слові та певну кількість;
- розглядання звукової моделі слова (схеми звукового аналізу);
- позначення звуків відповідними фішками у звуковій моделі слова;
- «читання» вихователем слова за допомогою звукових фішок, проводячи вказівкою під схемою при вимові кожного звука;
- самостійне читання дітьми хором, окремою дитиною;
- викладання звуковими фішками слова, визначаючи при цьому, який звук голосний, а який приголосний;
- пригадування слів, що відповідали б звуковій схемі слова;
- самостійне викладання звуковими фішками слів на звуковій схемі з пустими квадратами.
Щоб дітям було цікавіше, фішки можна виготовити у вигляді веселих гномів, метеликів, сонечок, грибів і т.п.
Прийоми ознайомлення з графічним зображенням звуків - буквами:
- викликання асоціацій з певними образами;
- показ букви (великої та маленької);
- складання букв із паличок, ліплення з пластиліну та ін.;
- розфарбовування букви за контуром;
Для закріплення зображення букви рекомендується штрихування готових контурів або малювання окремих предметів, назви яких починаються із відповідної букви.
Щоб уміти читати дитина повинна:
- навчитися чути і виділяти звуки в словах (фонематичний слух);
- відчувати неперервний потік звуків у слові (фонетичний слух);
- мати розвинене мовне дихання;
- навчитися звукового аналізу слів на основі розвитку фонематичного сприйняття;
- вивчити букви;
- навчитися правильно співвідносити звуки і букви;
- засвоїти поєднання букв;
- практично засвоїти правила графіки.
Послідовність оволодіння дитиною навичками письма:
- навчаємо правильно сидіти;
- навчаємо правильно розміщувати зошити і тримати ручку;
- навчаємо малювати прямі лінії, паралельні лінії, півовали, круги, зигзаги тощо;
- розрізняти та писати елементи друкованих букв;
- писати друковані букви;
- навчаємо писати елементи письмових букв.
Оволодіння дітьми дошкільного віку елементами грамоти забезпечує наступність і перспективність у роботі двох ланок освіти - дошкільної та початкової.
Використані джерела:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (2021).
2. Методика розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього та дошкільного віку. Алла Богуш Наталя Маліновська. Киів,2022
Підготувала вихователь Лариса МЕЛАНЧУК
Розділи
- Правила прийому до закладу дошкільної освіти
- Управлінська діяльність. Прозорість та інформаційна відкритість закладу
- Методична служба
- Освітня діяльність. Інклюзивна освіта Моніторинг якості освіти
- Медичне обслуговування
- Фізкультурно-оздоровча робота
- Музична скарбничка
- Психологічна служба
- Створення сучасного розвивального простору ЗДО
- Інформація про використання публічних коштів