Інтерактивні методи навчання дітей рідної мови і мовленнєвого спілкування. Методичні рекомендації для вихователів

Матеріали семінару-практикуму

Інтерактивні методи навчання дітей рідної мови і мовленнєвого спілкування

Методичні рекомендації для вихователів 

Нашій країні потрібні люди, що вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення. Обов'язковими якостями творчої людини є: вміння переносити знання і досвід у нову ситуацію, гнучкість мислення, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об'єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв'язків проблем, готовність до ризику та відповідальності за прийняте рішення, вільно спілкуватися.

Дитяча мовленнєва творчість ґрунтується на наслідуванні, яке слугує важливим чинником розвитку дитини, зокрема його творчих здібностей. Завдання педагога - спираючись на схильність дітей до наслідування, прищеплювати їм мовленнєві навички й уміння, без яких неможлива творча мовленнєва діяльність, виховувати у них самостійність, активність у застосуванні цих мовленнєвих знань і вмінь, формувати критичне мислення, цілеспрямованість. 

На сучасному етапі у закладах вищої освіти, загальноосвітніх закладах і в закладах дошкільної освіти набули широкого впровадження інтерактивні методи і технології навчання. Термін «інтерактивний» іншомовного походження, він означає «взаємно діяти», тобто здатність до взаємодії, діалогу, полілогу.

Інтерактивні методи навчання дітей дошкільного віку - це способи організації активної освітньо-мовленнєвої і комунікативної взаємодії виховательки і дітей у процесі заняття для досягнення певних результатів (розумових, мовленнєвих тощо). Це активні методи, які стимулюють не тільки пізнавальну (інтелектуальну) активність, а й мовленнєву активність і самостійність кожної дитини, яка бере участь в інтерактивній діяльності. Дитина виступає суб'єктом навчання, виконує різноманітні творчі завдання, вступає в діалог із вихователькою, в полілог і дискусію з іншими дітьми, відстоює свою думку. Водночас це співнавчання дитини і виховательки, яке відбувається в їхній активній взаємодії; і діти, і вихователька є одночасно суб'єктами навчання. Вихователька виступає в ролі організатора, координатора такої взаємо­дії, стимулює діяльність дітей.

Інтерактивні технології («inter» - взаємний, «act» - діяти) - означає взаємодіяти, спілкуватися з будь-ким; це спеціальна форма організації пізнавальної та комунікативної діяльності, у якій всі учасники охоплені спілкуванням (кожен вільно взаємодіє з кожним, бере участь у рівноправному обговоренні проблеми). Інтерактивність виробляє у дитини відповідальність, самокритичність, розвиває творчий підхід до розв'язання проблем, вчить правильно і адекватно оцінювати свої сили, бачити «білі плями» у своїх знаннях. Основний елемент інтерактивного заняття - діалог (полілог). Під час інтерактивного навчання діти активно спілкуються, сперечаються, не погоджуються із співрозмовником, доводять свою думку.

Однією з основних умов проведення заняття у ЗДО є використання інтерактивних методів навчання, активізація мовленнєвої діяльності дітей на всіх етапах заняття.

Мета інтерактивного навчання:

• розвивати мовленнєво-комунікативні навички дошкільників;
• створювати комфортні умови та сприятливе емоційне середовище для всіх учасників заняття;
• формувати навички роботи в команді та вміння висловлювати свої думки;
• викликати у дітей інтерес до навчання та внутрішню мотивацію;
• розкривати творчий потенціал кожної дитини.

На жаль, інтерактивні методи поки що недостатньо використовуються у роботі з дошкільниками. На це є деякі причини (за О. Кононко):

- звичка багатьох вихователів використовувати у роботі пояснювально-ілюстративні, монологічні методи, проявляти конформізм, беззаперечно підкорятися вимогам і принципам інших;

- недовіра певної частини педагогів до інноваційних діалогових методів, побоювання їх;

- дефіцит досвіду їх ефективного застосування, активного самовизначення, прийняття відповідальних рішень, надання переваг комусь (чомусь);

- побоювання виглядати в очах інших «білою вороною», смішною, безпорадною або зарозумілою;

- занижена самооцінка, надмірна тривожність педагогів;

- схильність до надмірної критики;

- невміння швидко переключатися, пристосовуватися до нових умов і вимог;

- несформованість педагогічної рефлексії, невміння об'єктивно себе оцінювати, співвідносити свої можливості і бажання з вимогами часу;

- недостатній рівень самоосвіти та підвищення професійної майстерності педагога.

Методи інтерактивного навчання передбачають роботу у малих групах (від 2 до 6 дітей), а також колективний метод (робота малих груп поєднується з усією групою). При цьому успіх досягнення результату залежить від кожної окремої дитини, яка виконувала своє конкретне творче завдання. Такими активними методами освітньо-мовленнєвої діяльності є: «Дебати», «Мікрофон», «Загальний проект», «Нові ідеї», «Ток-шоу», «Вікторина», «Моделювання проблемних ситуацій», «За і проти», «Що? Де? Коли?», «А що було б, якби?», «Дискусія», «Бесіда-діалог», «Коло ідей», «Асоціативна квітка», «Дерево рішень», «Уявна картина», «Перевтілення», «Мікрофон», «Ланцюжок», «Синтез думок», «Мозкова атака» та інші.

У практичній діяльності з дошкільниками доцільно використовувати ряд інтерактивних методів для розвитку мови та мовленнєвого спілкування, мовленнєво-творчих здібностей дошкільників. Серед них:

Метод «Дебати» -  метод роботи, у ході якого діти стоять у колі, висловлюють свої думки на задану тему, передаючи мікрофон один одному, але висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв'язання проблеми. (Наприклад, у Сергійка поганий настрій, тому діти пропонують способи, як підняти настрій чи усунути проблему, яка вплинула на настрій хлопчика).

Метод «Мікрофон» - метод роботи, в ході якого діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему. Наприклад, дитина бере мікрофон, висловлювання дітей приймаються, схвалюються, проте не обговорюються.

Метод «Удвох» - дітям пропонують утворити «пари» для виконання якогось завдання (наприклад, скласти свою казку, розповідь за картиною, творчу розповідь на обрану тему тощо). Діти по черзі доповідають (розповідають), інші діти аналізують, обговорюють.  

Метод «Ланцюжок» - метод роботи, в ході якого діти обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок. Наприклад, складають казку за таблицею, у якій представлений хід майбутньої казки у малюнках чи в умовних позначках.

Інший варіант використання даного методу: перша дитина називає об'єкт, друга - його властивості, третя - новий об'єкт з тими самими властивостями. Наприклад, морква - морква солодка - солодким буває цукор - цукор білий - білим буває сніг... і т.д.

Метод  «Снігова куля» - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи. Наприклад, будують будинок, де наперед домовляються про черговість дій кожного члена команди і про колір, з яким буде працювати та чи інша дитина.

Метод «Синтез думок» - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи, виконуючи певне завдання, наприклад, малюнок на аркуші паперу. Коли одна група намалює, то передає малюнок в іншу групу, учасники якої допрацьовують виконане завдання. По завершенню роботи складають спільну розповідь про те, що домалювали і чому.

Метод «Коло ідей» - метод роботи, в ході якого кожна дитина або кожна група виконують одне завдання, наприклад, складають казку по-новому, обговорюють її, потім вносять пропозиції чи ідеї (наприклад, як можна ще закінчити казку, щоб Колобок залишився живим; як допомогти Колобку обхитрити лисичку тощо).

Метод «Загальний проект» - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп (3-4). Групи отримують різні завдання, кожне з» яких спрямоване на розв'язання певного аспекту однієї проблеми, наприклад, намалювати свої улюблені зимові розваги та розповісти про них. Кожна група представляє свій «проект» - колективну роботу «Зимові розваги» та спільно обговорюють його.

Метод «Асоціативна квітка» - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп для розв'язання спільного завдання: на дошці закріплюється «середина» квітки із зображенням певного поняття, наприклад, «іграшки», «квіти», «фрукти», «тварини». Кожна група добирає слова-асоціації або картинки-асоціації, які викладає навколо цього поняття. Перемагає команда, яка створить найбільшу квітку (з найбільшою кількістю підібраних картинок-асоціацій чи слів-асоціацій).

Метод «Дерево рішень» - метод роботи, який містить декілька етапів:

1. Обирання проблеми, що не має однозначного розв'язання, наприклад, «Що потрібно дереву для щастя?»; Розглядання схеми, у якій прямокутник - це «стовбур» (який позначає цю проблему), прямі лінії - «гілки» (шляхи її розв'язання), а кружечки - «листочки» (рішення проблеми).

2. Розв'язання проблеми: діти підгрупами домовляються, обговорюють і малюють, наприклад, метелика, пташку тощо, розміщуючи їх на «дереві рішень» та пояснюють свій вибір.

Метод багатоканальної діяльності - метод роботи з дітьми, в ході якого обов'язково задіюються різні аналізатори: зір, слух, дотик, смак, нюх. Наприклад, при розгляданні картини доцільно використовувати таку послідовність:

• виокремлення об'єктів, зображених на картині,
• уявлення об'єктів через сприймання різними аналізаторами.

Після розглядання всіх об'єктів, зображених на картині, варто поставити дітям творчі завдання:

- «прослухати» звуки картини через «навушники»;

- вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;

- відчути «аромат» квітів, зображених на картині;

- «вийти за межі зображеного»;

- уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, холодна), яка погода (вітряна, дощова, сонячна, спекотна, морозна) тощо.

Наприклад, при розгляді картини «Прогулянка в лісі» варто поставити відкриті запитання: Як ви думаєте, про що говорять дівчатка? Торкніться до кори дерев, яка вона? Послухайте звуки, як шелестить листя, стрекоче сорока і т.д.

Метод «Дискусія» - це метод колективного обговорення якогось складного питання. До дискусії готуються всі учасники освітнього процесу та активно залучаються всі діти. «Дискусія» з англійської - це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення завдання, проблеми або рекомендації. Питань (завдань) необхідно пропонувати не більше п'яти. Формулювати їх слід так, щоб була можливість висловлювати різні погляди щодо висунутої проблеми. Діти вчаться висловлювати власну думку: «Я думаю...», «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я згоден, але...», «Я не згоден, тому що...».

Метод «Мозкова атака» (мозковий штурм) - один із методів, який сприяє розвитку творчості і дитини, і дорослого. Цей метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою (навіть може бути до 10 хв.), а через деякий чає збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення. Діти - учасники "мозкової атаки" мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв'язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти єдине правильне рішення.

Метод «Бесіда-діалог» - метод, спрямований на співучасть дітей з тим, хто виступає. В ході заняття з подачі знань, закріплення матеріалу вихователь ставить супроводжуючі запитання до дітей, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації.

Метод «Моделювання проблемних ситуацій» - метод взаємодії дорослого і дітей для вирішення поставленої проблеми. Ситуація моделюється вихователем спеціально.

Метод «Вікторина» - метод-пізнавальна гра, яка складається із пізнавально-мовленнєвих завдань та відповідей на теми з різних галузей знань. Вона розширює загальнопізнавальний та мовленнєвий розвиток дітей. Запитання відбираються з урахуванням віку, програмових вимог та рівня знань дітей.

Метод «Що? Де? Коли?» - активний метод, в ході використання якого переважає співпраця, творче вирішення проблем, взаємний обмін думками, власними знаннями і вміннями тощо.

Метод «Нові ідеї» - це метод роботи, в ході якого кожна дитина виконує одне (своє) завдання: складають відому казку «по-новому» (хтось змінює початок, інший - героїв чи кінцівку, додають нових героїв тощо). Надалі діти колективно обговорюють різні варіанти і складають свою казку, нову казку, залишаючи тільки назву.

Метод «За і проти» - метод роботи з дітьми, в ході якого дітям пропонується розв'язати проблему з двох сторін: за і проти. Наприклад, ставиться завдання розповісти, чому подобається зима (аргумент - «за») і чому не подобається зима (аргумент - «проти»).

Метод «Передбачення» - метод роботи з дітьми, у ході якого пропонується «передбачити» можливі варіанти вирішення проблеми. Наприклад, запропонувати дітям назвати всі осінні місяці, розповісти про те, що вони очікують від кожного місяця. Пізніше уявити себе на місці одного з місяців та розповісти про свої передбачення: «Я - перший місяць осені - вересень. Я дуже теплий місяць. Мене люблять усі діти, тому що починають ходити в школу...». Наступна дитина продовжує розповідати про цей самий місяць (робота в парах).

Метод «Показуха» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди, кожна з яких задумує слово і, використовуючи невербальнї засоби, представляє це слово іншій команді, яка має його відгадати.

Метод «А що було б, якби... ?» - метод роботи, в ході якого дітям пропонується поміркувати і висловити свої припущення, наприклад: «А що було б, якби зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, якби хиж і тварини у казках стали вегетаріанцями?», «А що було б, якби не було лікарів?» тощо.

Метод «Уявна картина» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям стати в коло і кожному по черзі описувати уявну картину (першій дитині дають чистий аркуш паперу з ніби то намальованою картиною, потім вона передає аркуш з уявною картиною іншому учаснику гри і той продовжує уявний опис).

Метод «Що можна робити...?» - метод роботи, в ході якого діти вчаться усвідомлювати поліфункціональні властивості предметів. Наприклад: «Уявіть, як ще можна використати олівець? (як указку, диригентську паличку, термометр, жезл тощо).

Метод «Перевтілення» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди і уявити себе на місці якогось предмета (книжки, ручки, стола, ляльки тощо) та презентувати себе з точки зору обраної ролі.

Або ж пропонується дитині перевтілитися, наприклад, у сніжинку і потрапити у картину: - Яка зараз там погода? Що ти відчуваєш? Що тобі сказав зайчик? Про що тебе попросили пташечки? І т.д.

Метод «Казка навпаки» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і скласти свою казку по-іншому, замінюючи основні поняття на протилежні. Кожна команда отримує завдання: складає свою казку і відгадує казку іншої команди, складеної по-іншому. Приклад: «Жили собі дід та баба. І був у них собака Жук. І приніс їм Жук кісточку, не просту, а цукрову. Баба варила її, варила, та не зварила. Дід варив-варив, та не зварив. Кицька стрибнула, казанок перевернула, кісточку забрала і понесла. Дід сміється, баб а сміється, і Жук весело гавкає: «Принесу я вам ще кісточку, але не цукрову, а просту, щоб швидко зварилася».

Метод «Колаж» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і домалювати на аркуші паперу свою картину (наприклад, фігуру неправильної форми) всіма підручними матеріалами і розповісти про неї 2-3 реченнями.

Метод «Реклама» - метод роботи, в ході якого дітям пропонується поділитися на дві команди, кожна з яких обирає будь-який предмет і намагається назвати всі його позитивні якості та функції, що допоможуть привернути до нього увагу інших.

Окрім вищезгаданих інтерактивних методів навчання дошкільників у практиці роботи активно використовуємо й наступні: творчі завдання, робота в малих групах, навчальні ігри (рольові та ділові, ігри-імітації), ігри-змагання (старший дошкільний вік), інтелектуальні розминки, робота з наочними відео-та- аудіо-матеріалами, тематичні діалоги, аналіз життєвих ситуацій тощо.

Як показує досвід роботи, впровадження в освітній процес інтерактивних методів навчання сприяє ефективному навчанню дітей рідної мови і мовленнєвого спілкування. Саме ці методи сприяють   інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку дитини, готовності жити і працювати в гуманному, демократичному суспільстві та активно комунікувати.

Використані першоджерела:

1. Богуш А., Маліновська Н. Методика розвитку мови та навчання рідної мови дітей раннього і дошкільного віку. - Тернопіль, Мандрівець, 2022.

2. Боклащук Н.Д. Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку // Дошкільний навчальний заклад - 2013. - № 1

3. Інтерактивні методи як засіб оптимізації роботи з педагогічним колективом. О. Кононко. // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2012, № 6.

4. Корнєєва О. Використання інтерактивних технологій у методичній роботі. // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009, № 6.

5. Саприкіна О., Мартинюк О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навичок мовленнєвої взаємодії старших дошкільників // Вихователь-методист дошкільного закладу.- 2011.- № 8.

Підготувала вихователь Світлана ВЕРНЮК