МАТЕМАТИЧНИЙ ПРОЕКТ «ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ»

Шановні батьки!

Пропонуємо Вам математичний проект «Формування логіко-математичних уявлень у дітей 5-6 років». Перш ніж розпочати спільну з дитиною роботу, прочитайте, будь ласка, методичні настанови. Їх дотримання допоможе Вам змістовно й результативно діяти з ма­люком, підтримувати інтерес до занять з математики, спонукатиме до розроблення схожого (або кращого) проекту формування логіко-математичних уявлень у дітей.

Мета і завдання логіко-математичного розвитку дитини:

  • розвиток пізнавальної активності й елементів навчальної діяльності: самостійності; самооцінки; самоконтролю тощо;
  • розвиток доказового та логічного мислення дитини через взаємодію з предметно-ігровим середовищем;
  • розвиток конструктивного мислення;
  • розширення спектра пізнавальних дій;
  • виховання інтересу до логіко-математичної діяльності.

Спільна діяльність дитини і дорослого ґрунтується на засадах особистісно орієнтованої моделі взаємодії, в основу якої покладено такі принципи побудови спілкування з дитиною:

1.  Вільний розвиток дитини - основа формування її інди­відуальності.

2.  Вилучення наказової форми з навчально-виховного процесу.

3.  Надання дитині свободи вибору діяльності.

4.  Звернення дитини до дорослого: «Допоможи мені зробити це са­мому», - основа взаємодії.

Навчальна діяльність дитини старшого віку (5-6 років) базується на ігрових технологіях, різноманітності наочності й ко­мунікацій. Тому важливо розпочинати навчально-виховний процес із формування логіко-математичних уявлень, дотримуючись основ­них принципів:

Ø   від відчуття до знання: «У розумі немає нічого такого, чого раніше не було б у відчутті»;

Ø   наочності;

Ø   систематичності, послідовності засвоєння знань, умінь і навичок;

Ø   від простого до складного;

Ø   паралельних вправ (реалізація програмових завдань у змінених формах організації діяльності).

Правильна побудова системи індивідуального навчання з ура­хуванням особливостей психічного розвитку дитини - старшого дошкільника, є важливою умовою забезпечення ефективності на­вчального процесу.

Очікувані результати:

1. Засвоєння основних математичних понять (класифікація, серіація, обчислювальна діяльність).

2. Уміння знаходити різні можливі варіанти розв'язання логіко-математичних, інтелектуальних задач.

3. Уміння аргументувати свою відповідь.

4. Розвиток пояснювального мовлення, уміння висловлювати й об­стоювати свою думку.

5. Розвиток і підтримка допитливості, життєвої компетентності ди­тини.

6. Упорядкованість уявлень про навколишній світ, розуміння зв'язку між предметами і явищами.

7. Цілеспрямоване, послідовне збагачення лексичного запасу ди­тини.

Правила для дорослих у взаємодії з дитиною

1. Хваліть за успіхи і не сваріть за помилки.

Помічайте всі досягнення дитини і не акцентуйте увагу на недоліках. У жодному разі не дорікайте малюкові за те, що він чогось не вміє, навіть якщо це ж завдання легко виконують його однолітки. Не порівнюйте вашу дитину з ними! Пам'ятайте, що порівнювати можна лише вчорашні й сьогоднішні успіхи дитини.

З радістю сприймайте правильні відповіді, аргументовані думки. Вказувати па допущені помилки треба обережно, починаючи з похва­ли. Наприклад: «Молодець! Ти намагався діяти правильно, але в тебе ще не все виходить. Наступного разу ти зможеш виконати завдання краще, ніж сьогодні».

2.  Не поспішайте підказувати.

Давайте дитині час поміркувати, не вимагайте швидкого виконан­ня завдання. Не виключено, що дитині щось не вдасться. Не поспішайте їй допомагати, а попросіть виконати завдання іще раз. І лише після того, як вона спробувала, але все ж не змогла подола­ти проблему, можете втрутитися. Проте в жодному разі не давайте готової відповіді! Натякніть, підкажіть, у якому напрямі дитині слід шукати розв'язок, тобто спробуйте бодай трохи полегшити їй завдан­ня. Але тільки трішки. Це, звісно, непросто. Тут вам знадобляться винахідливість і спритність.

3.  Не вдається - пропустіть завдання, але обов'язково поверніться до нього!

Може бути й так, що виконати завдання все ж не вдається. Тоді не варто застрягати на ньому. Відкладіть виконання і за день-два поверніться до нього знову. Це дуже важливо, бо наступне може бути ще складнішим за попереднє. Отже, дитині слід розібратися з першим завданням, а не приступати одразу до другого.

Якщо повернувшись до нього повторно, малюк знову не досягне мети, слід докладно пояснити йому спосіб розв'язання завдання і пе­реконатися в тому, що він його зрозумів. Тоді з наступним подібним він, імовірно, впорається. 

4.  Усе вдасться - чудово! Хай малюк пояснить чи доведе правильність свого розв'язку.

Якщо ви бачите, що дитина впевнено і правильно виконує одне завдання за одним, можете за неї порадіти. Попросіть малюка по­яснити, як він розв'язує завдання. Дуже важливо, щоб дошкільник усвідомлював спосіб розв'язку і вмів це довести. Якщо йому це важ­ко зробити, поясніть самі. Тоді усвідомлений дитиною спосіб діяння стане універсальним і за потреби може бути застосований у розв'язку інших завдань. Якщо малюкові щось дається занадто легко, запропо­нуйте йому придумати аналогічне завдання самостійно (це хороша вправа для розвитку творчих здібностей). Спробуйте вдатися до та­кого хитрого способу - скажіть, що в його розв'язку є помилка, тоді йому доведеться довести, що він правильно розв'язав завдання.

5.  Кожна інтелектуальна гра має викликати лише радість!

Запобігайте виникненню негативних емоцій! Коли ви помітите, що дитина дедалі більше відволікається від гри, частіше припускається помилок, починає розмовляти на інші теми, вона, очевидно, втоми­лася. У такому разі краще не чекати, доки малюк сам відкине аль­бом з іграми і скаже: «Набридло!». Така реакція може бути пов'язана з появою негативних емоцій. Намагайтеся передбачити таку ситуацію і попередньо перемкнути увагу малюка на іншу діяльність. Тоді інтелектуальні ігри викликатимуть у нього позитивні емоції.  

6.  Ні - насильству!

Якщо малюкові щось не вдається і він не хоче продовжувати будь-яку гру або виконувати певне завдання, у жодному разі не примушуйте його робити це! Навіть якщо вам вдасться його примусити, то основна енергія малюка піде не на розумову роботу, а на подолання свого неба­жання цим займатися. Примус у таких ситуаціях сприяє виникненню у дитини страху перед можливим покаранням. Коли малюк виконує завдання абияк, він часто відволікається, а тому робить багато поми­лок, відповідно зазнає ще однієї невдачі. А це, як правило, викликає ще більше незадоволення у дорослих, що зрештою неминуче призво­дить до нових неприємних переживань дитини. Закріплення таких негативних емоцій поступово породжує стійке негативне ставлення до будь-якої інтелектуальної діяльності, а отже, й до навчання.

Але найбільш руйнівні наслідки має примус, який супроводжується вигуками на кшталт: «Який же ти лінивий, неакуратний!» тощо. Такий «педагогічний» вплив сприяє формуванню у малюка переконаності в своїй нездібності, невпевненості в собі. Невпевненість одразу ж при­носить свої плоди, породжуючи все нові й нові невдачі. 1 самостійно вийти з цього зачарованого кола дитина вже не зможе.

7. Враховуйте індивідуальні особливості малюка!

Коли дитина грає, поспостерігайте, як вона це робить. Якщо вона смілива і впевнена, подбайте про те, щоб навчити її критично оцінювати свої відповіді. А якщо дитина сором'язлива і нерішуча, кра­ще спочатку підбадьорте і підтримайте будь-яку її ініціативу. Коли ма­люк швидко замінює якісь завдання, відповідаючи те, що спало йому на думку, спробуйте знайти спосіб зацікавити його, навчіть доклад­но аналізувати умову задачі, генерувати різні варіанти розв'язання, а потім перевіряти їх. Не будьте байдужими і пасивними, намагайтеся побачити сильні і слабкі місця дитини. Тільки тоді ви зможете викори­стовувати одні шляхи і корегувати інші.

Коли дитина має свою логіку розв'язання задачі, яка часто-густо буває дуже цікавою й оригінальною, не можна зупиняти дитину, кра­ще запитати: «Чому ти так вважаєш?».

Звертаємося до батьків! Пропонуємо сумарні показники логіко-математичного розвитку дітей на кінець дошкільного віку. Перевіряйте, будь ласка, знання та вміння своїх дітей та старанно готуйте їх до навчання в школі. Лише спільними з Вами зусиллями ми зможемо досягнути хороших результатів успішної математичної підготовки дітей до школи та шкільних навантажень.

Сумарні показники логіко-математичного розвитку дітей на кінець дошкільного віку

 

 

 Прізвище,

 ім'я дитини

                                                      Зміст математичної освіти (показники)

Сумарні кінцеві показники логіко-математичної компетенції дітей старшого дошкільного віку

 

Вміє порівнювати множини (багато, один, більше, менше, порівну, стільки-скільки, жодного)

    Множини. Логіка 

 

Рахує парами

 

Порівнює 2 групи предметів накладанням, прикладанням, перелічуванням

 

Утворює рівності з нерівності шляхом збільшення (зменшення) однієї з множини на 1. Оперує множинами (посуд, одяг, тварини, меблі тощо)

 

Володіє елементарними діями мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення)

 

Ділить предмети на рівні дві частини, порівнює ціле і частини (дроби)

 

Вміє лічити предмети у межах 10 в прямому і зворотному напрямі

  Нумерація

 

Володіє кількісною і порядковою лічбою від будь-якого числа

 

Знає цифри в межах 10

 

Знає склад числа в межах 10. Складає числа з двох менших

 

Порівнює числа, встановлює рівності з нерівності  за допомогою знаків 

=   #  < >.  Розуміє і оперує поняттями «на 1 (2)одиниці менше/більше»

 

Порівнює суміжні числа («числа-сусіди»)

 

Знає знаки арифметичної дії  +   -   =

Арифметичні   дії

 

Викладає за допомогою арифметичних знаків та читає арифметичні вирази, приклади

 

Виконує найпростіші усні обчислення на додавання і віднімання 1 (2)

 

Викладає за допомогою карток з цифрами і знаками арифметичні дії на додавання та віднімання, читає їх

 

Вміє розв'язувати задачі на знаходження суми (в межах 10)

Прості арифметичні

задачі

 

Вміє розв'язувати задачі на знаходження остачі (в межах 10)

 

Вміє розв'язувати задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць

 

 

Обізнана із структурою арифметичної задачі. Самостійно складає задачі  (на додавання, на віднімання  у межах 10), виділяє умову, запитання

 

 

Порівнює предмети (за допомогою умовної мірки) за висотою, шириною, товщиною, довжиною шляхом накладання і прикладання та на око

Величина

 

Вміє визначати параметри свого здоров'я  (зріст, маса тіла, температура тіла)

 

Упорядковує об'єкти у напрямку зростання/зменшення певної ознаки та за їх розміщенням (менший-більший-найбільший, найбільший-менший-найменший...)

 

Знає одиниці мір об'єму, маси  (літр, кг). Вимірює об'єм сипучих і рідких речовин за допомогою умовної мірки, масу предметів - за допомогою ваги

 

Має уявлення про товарно-грошові відносини. Рахує гроші: 2, 5, 10 копійок; 1, 2, 10 гривень

 

Визначає форму навколишніх педметів за допомогою геометричних фігур як еталону (круглий, квадратний, трикутний, овальний, прямокутний)

Геометричні

   фігури

 

Класифікує площинні геометричні фігури  (коло, овал, трикутник, круг, квадрат, прямокутник, чотирикутник, ромб, п'ятикутник, багатокутник)

 

Класифікує об'ємні геометричні тіла (куля, куб, циліндр, піраміда, конус), називає структурні елементи фігури: вершина, сторона, кут

Вміє складати орнаменти з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором

 

Визначає місце знаходження свого будинку, дитсадка, місце роботи батьків, магазину, поліклініки тощо

Орієнтація на площині та

у просторі

 

Орієнтується в обмеженій площині  (на аркуші паперу, книги, в зошиті)

 

Розуміє просторові відношення (ліворуч - праворуч, зліва - справа, вгорі - внизу, попереду - позаду, далеко - близько, високо - низько, між, біля, під, за, в, на, над, всередині)

 

Розуміє схеми, плани,  умовно-символічні зображення як моделі просторового розміщення

 

 

 

 

Орієнтується в часі через практичну діяльність (вчора, сьогодні, завтра, раніше, пізніше, зараз, спочатку, потім, тепер, скоро, колись, давно, було, буде)

Орієнтація

 у часі

 

Визначає час за допомогою стрілок годинника у межах години. Має уявлення про причинно-наслідкові залежності ритмічних природних явищ: тривалість секунди, хвилини, години

 

Знає послідовність: пір року; місяців року; днів тижня; частин доби  (ранок, день, вечір, ніч). Володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, опівдні, опівночі). Вміє користуватися календарем

 

Усвідомлює себе в минулому, сьогоденні, і найближчому майбутньому (дитинство, зрілість, старість)

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р. Ф.