Як правильно організувати художню діяльність дітей раннього віку. Консультація для вихователів

У ранньому віці діти ще не можуть зображувати - здійснити задум роботи, дібрати художні матеріали, уявити послідовність виконання та створити художній образ. Цей період науковці називають дозображувальним і він має певні особливості. Діти 1-2 років тягнуться до олівця та крейди й, наслідуючи дорослого, наносять непевні лінії та сліди на папір. У 2-2,5 роки діти більше цікавляться художніми інструментами та матеріалами. Але процес малювання їх цікавить більше, ніж результат. Тому вони покривають аркуші численними лініями, штрихами й каракулями. І що дуже важливо, у багаторазових повторах руху руки з олівцем чи пензлем у дитини розвивається руховий ритм.

Діти 2,5-3 років уже впевненіше тримають художні інструменти, ритмічніше орудують олівцем, а в їхніх малюнках з'являються не лише різнонаправлені лінії та штрихи, а й дугоподібні лінії та спіралі. Дитина вже може назвати свій малюнок, однак образи ситуативні та нестійкі, тому назви можуть одразу змінюватися. До того ж вона ще не може повторити ті образи, які щойно зобразила. У кінці третього року життя в малюнках дітей починають з'являтися замкнені в коло лінії. Це засвідчує перехід дитини на наступний рівень у розвитку її зображувальних умінь.

Щоб сприяти розвитку образотворчої діяльності дітей раннього віку, сфокусуйте увагу на таких напрямах роботи:

• розглядайте з дітьми картини живопису, ілюстрації, коротко розповідайте про їхній зміст;
• формуйте елементарні художньо-технічні вміння- правильно тримати олівець, пензлик тощо;
• ознайомлюйте з різними зображувальними засобами й техніками- малювання пальчиками й долоньками, ватними паличками тощо;
• заохочуйте до вільної художньої діяльності;
• стимулюйте дитину коментувати процес малювання чи ліплення- розповідати, що чи кого вона малює, що робить цей персонаж.

Підтримайте дитину в її художніх проявах, похваліть її, зазначте, як добре вона попрацювала, й віддайте належне її художнім роботам.

Розвивайте художнє сприймання

Для художнього розвитку дитини раннього віку вкрай важливим є сприймання художніх творів. Щоб воно принесло максимальну користь, зважайте: що, де, коли та як демонструвати дітям.

Що? Оберіть картини живопису й ілюстрації до книг. За тематикою вони мають бути на близькі та зрозумілі дітям теми - іграшки, сім'я, тварини, дім тощо. Картини мають зацікавлювати дітей, стимулювати їх розглядати та показувати персонажів і деталі, а згодом - брати участь в обговоренні. Тому найліпше дібрати тематичні картини з одним-двома персонажами та їхньою дією - наприклад, дівчинка пестить тваринку, хлопчик запускає на воду кораблик, зайчик втікає від лисички.

Картини для сприймання групі дітей раннього віку, мають бути не менше розміру А3, а для однієї дитини - А4; містити одного центрального персонажа й кількох другорядних. Також на картині не має бути великої кількості дрібних деталей.

Розташовуйте дітей так, щоб їм було зручно сприймати художній твір. Наприклад, запропонуйте дітям:

- сісти на килимок чи за стіл, щоб розглянути ілюстрації в індивідуальних альбомах;

- розміститися на стільчиках, розставлених півколом, та розглянути зображення, спроєктоване на великий екран;

- стати навколо репродукції, якщо вона розміщена на мольберті.

- розглядайте разом із дітьми художні твори в першій половині дня, при гарному освітленні (тривалість такої діяльності - 5-7 хв).

- оберіть один із методів роботи з картинами; розкажіть стислу оповідку, казку чи історію з 6-8 речень; показуйте й розглядайте на картині частину зображення чи окремого персонажа; влаштуйте гру за мотивами картини.  

Організуйте художньо-продуктивну діяльність

Навчайте дітей відтворювати образи навколишнього світу в різних видах художньо-продуктивної діяльності - малюванні, ліпленні та аплікації. Пропонуйте дітям художні техніки, що відповідають їхнім віковим можливостям. Нові прийоми вводьте та ускладнюйте поступово. Не намагайтеся охопити все одразу, формуйте одне технічне вміння за раз.

Особливу увагу приділяйте підготовці паперу. Для експериментування та ігор, під час яких дитина апробовує художні матеріали, пропонуйте їй чисті білі чи кольорові аркуші розміру А4 чи А3. Щоб дитина створила художній образ, заздалегідь підготуйте основу для такої роботи. Намалюйте чи наклейте на аркуші частину зображення. Наприклад, намалюйте ляльку у платтячку, яке діти оздоблюватимуть плямками-«горошинками», або наклейте зображення зайчика, сліди якого малюватимуть діти. Такі основи потрібні, щоб дитина раннього віку вчилася сприймати й бачити образ на картинах, малюнках і власних зображеннях, а також розуміла, що чи кого вона малює. Щоб поліпшити підготовку до занять із дітьми раннього віку, поряд із власними розробками використовуйте вже готові альбоми з частинами зображення. Часто на таких сторінках-основах пунктиром позначені місця для плям, але це лише орієнтир, дитина може ставити плямки там, де захоче.

Використовуйте простір групи

У ранньому віці образотворча діяльність інтегрована з іншими видами - ігровою, комунікативною тощо. Це дає змогу використовувати весь простір групи, щоб розмістити художні твори та використовувати їх під час організації різних видів діяльності дітей. Але для групової активності, індивідуальної роботи дітей чи вільного малювання створіть окремі зони - за столом, біля магнітної дошки, на килимку тощо.

У просторі групи практикуйте різні варіанти розміщення дитячих робіт. Це дасть змогу привернути увагу дітей до результатів їхньої художньої діяльності. Склейте дитячі роботи у стрічку, щоб утворилося незвичайне «квіткове поле» чи «довга дорога». Або вклейте дитячі роботи до теми «Сніжинка» на місця шибок у «вікно», намальоване на ватмані --отримаєте «зимові візерунки на вікні».

Чергуйте форми взаємодії

Організовуйте образотворчу діяльність у різних формах: загальногруповій; підгруповій - 4-8 дітей; індивідуальній - 1-3 дитини.

Індивідуально відпрацьовуйте окремі елементарні художньо-технічні вміння та навички, які діти потім застосовуватимуть під час зображувальної діяльності у групі. Така форма дасть змогу ефективніше навчати дитину правильно тримати пензлик, олівець, штамп чи інші зображувальні інструменти та діяти з ними. Навчати дитину тої чи тої художньої техніки також ліпше індивідуально.  

Під час загальногрупової форми роботи пропонуйте дітям розглядати картини й ілюстрації; організовуйте ігри художнього змісту, ігри на розвиток сприймання кольорів, форм тощо.

Заохочуйте дітей до вільної художньої діяльності. Тут доцільною буде підгрупова форма організації дітей. Запропонуйте альтернативу традиційним розмальовкам. Розмістіть на трьох столиках різні пластичні матеріали: тісто 3-4-х кольорів, пластилін і масу для ліплення. Об'єднайте дітей у підгрупи та спонукайте поліпити цими матеріалами. Підходьте до кожного столу й за потреби показуйте дітям прийоми роботи з тим чи тим матеріалом. Зазвичай малюкам цікаво спробувати те, що робить вихователь, тож вони перейматимуть прийоми та вигадуватимуть свої. Щоб урізноманітнити прийоми роботи, поруч із тістом чи пластиліном покладіть невеличкі предмети. За допомогою них діти можуть залишати «сліди» на поверхні тіста. Або ховати й відшукувати їх у великому шматку тіста.

Насамкінець наголосимо, що вже з раннього дитинства важливо виховувати в дітей естетичне ставлення до навколишнього, уміння бачити й відчувати прекрасне, розвивати художній смак і творчі здібності. Психологи довели, що художня діяльність не лише сприяє розвитку в дитини уяви, образного мислення та допомагає розкрити природні таланти, а й дає змогу вдосконалювати дрібну моторику рук і позитивно впливає на розвиток мовлення.

Підготувала вихователь Тетяна РУДЯК