Вимоги до підготовки та проведення сучасного заняття в ЗДО

Оскільки в основу Базового компонента покладено особистісно орієнтовну модель дошкільної освіти, освітяни мають свідомо і з розумінням справи поставитися до поступового переходу від навчально - дисциплінарної моделі до особистісно орієнтованої: у навчально-дисциплінарній моделі освіти центральною фігурою, розпорядником життя дитини виступає педагог, основним життєвим контекстом - навчальна діяльність (заняття), а основними досягненнями - знання, уміння, навички; центральною фігурою особистісно орієнтованої моделі освіти, розпорядником життя є дитина як його активний суб'єкт, життєвим контекстом - особистісне буття, діяльність, основними досягненнями - життєва компетентність дитини. Перехід до особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти - професійне завдання кожного педагога.

Суть особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти - навчання і виховання особистості з максимальною можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання. Це такий тип навчання і виховання, який ґрунтується на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільного обміну думками, авансуванні успіху.

Зміст особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти багато-компонентний.  Він має включати не лише знання, вміння і навички, а й способи практичної діяльності, творчий досвід дитини.

Якість освіти при особистісно орієнтованій її системі повинна бути такою, яка задовольняє вимоги БКДО (державні стандарти дошкільної освіти).

Стратегія сучасної особистісно орієнтованої дошкільної освіти - випереджальний розвиток особистості кожної дитини, враховуючи її вікові та індивідуальні особливості.

Навчання і виховання в умовах особистісно орієнтованої педагогічної системи повинне бути гуманним, ефективним, без авторитаризму та постійних повчань, спрямоване на розвиток пізнавальної активності дитини.

Широке впровадження особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти в життя гальмується через інерцію педагогів, що пов'язане з тривалим досвідом застосування легшої в управлінні дитячим колективом авторитарної моделі, традиційних способів організації навчання (Н.Гавриш).

Завдання особистісно орієнтованого підходу до дитини: збагачення її духовної культури; формування в дитини високого рівня моральності; забезпечення повноцінного гармонійного розвитку дитини (С.Кулачківська).

Реалізованість особистісно-орієнтованого підходу до дітей:

• використання диференційованих завдань;
• робота в групах, парах;
• відзначення успіхів;
• активізація кожної дитини;
• свобода вибору матеріалів; об'єднання дітей в групи;
• надання можливості для самореалізації;
• наявність дидактичних матеріалів для кожної дитини.

Інноваційні види занять:

- комплексне - складається з кількох взаємопов'язаних між собою частин, які підпорядковуються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають єдине ціле;

- комбіноване - складається з кількох частин, майже не пов'язані між собою;

- тематичне - підпорядковується певній темі та одній меті;

- інтегроване - стрижнем є тема - образ, який розкривається через різні види діяльності дітей, що стимулює їхню пізнавальну діяльність.

Типи занять: індивідуальні (1 - 4 дитини), індивідуально - групові (до 8 дітей), групові (до 15 дітей).

Пріоритети сьогодні слід надавати таким формам роботи з дошкільниками: спілкуванню з дітьми (досить ефективне спілкування в колі), спостереженням, читанню та обговоренню творів художньої літератури, розв'язанню проблемних завдань і ситуацій, творчій грі, самостійній ігровій діяльності, практичній діяльності дошкільників, дослідницько-пошуковій діяльності тощо.

Домінуюча роль належить не груповим чи фронтальним формам роботи (заняттям) з дітьми, а індивідуальним - дозволяють реалізувати індивідуалізовану програму розвитку дитини, що випереджає віковий рівень або ж має нижчі за вікові показники розвитку. 

                                      Вимоги до сучасного заняття в ЗДО:

• Вказати тему заняття (з урахуванням вікових особливостей дітей).
• Вказати тип, вид заняття.
• Чітко визначити розвивальні, навчальні та виховні завдання (з урахуванням  не паспортного, а психологічного віку).

• Початок заняття робити інтригуючим, цікавим, незвичайним.
• Обов'язкова ігрова форма проведення заняття.
• Чітка мотивація заняття.
• Раціональне використання часу на занятті, помешкання групи, зміни видів діяльності дітей.
• Забезпечити ефективність використання на кожному занятті новітніх технологій, педідей, методології ТРВЗ; відмовитися в ЗДО від занять-уроків, як у школі.
• Забезпечити міжпредметні зв'язки, інтеграцію видів діяльності дітей. Створити "ситуацію успіху": доброзичлива атмосфера; цікава мотивація дитячих видів діяльності; створення настрою та радості; можливість вільно висловлюватися без критики зі сторони вихователя чи дітей; обов'язкова підтримка дорослого; заохочення та похвала дитини тощо.
• Відмова від надмірної опіки дітей.
• Забезпечити ефективність організованої самостійної роботи дітей, вирішення ними творчих завдань.
• Забезпечити можливості самостійних відкриттів, пошуку, дій.
• Всі відповіді дітей повинні бути обґрунтовані, вислухані.
• Наявність індивідуального розвивального матеріалу.
• Правильне розташування дітей - запорука успіху(стрічкою півколом , у колі, за столами ).

• Дбати про активну мовленнєву діяльність кожної дитини.
• Передбачати обов'язкову зміну видів діяльності дітей.
• Вчити дітей знаходити багатоваріативне розв'язання поставлених завдань, активне використання методології ТРВЗ, відкритих запитань, інтерактивних методів.
• Обмеження в мовленні вихователя антипедагогічних виразів, що "замикають" дітей на вихователя: неправильно, не думаєш, помовчи, зараз не час, ловиш гав, спиш на занятті та ін.
• Забезпечити гігієнічні, педагогічні, психологічні, естетичні умови для проведення заняття, охорону життя та здоров'я дітей.

Сьогодні йде тенденція до зменшення кількості предметних занять в ЗДО, заняття все менше набирають значення основної форми навчання:

- в молодшому дошкільному віці планувати на тиждень 5-6 занять (групових та фронтальних);

- у старшому дошкільному віці - 7-8 занять на тиждень (групових та фронтальних).

Перевагу слід надавати індивідуальним та індивідуально-груповим формам роботи з дошкільниками.

Консультує вихователь-методист Р. Семенюк