Вимоги до організації самоосвіти педагогів: це варто знати! Методична скарбничка для педагогів ЗДО

Цю пам’ятку варто взяти до уваги усім педагогічним працівникам ЗДО і особливо тим, які атестуються у поточному навчальному році, оскільки у них попереду важливий заключний етап роботи з оформлення результатів самоосвіти (досвіду роботи). 

Проаналізувавши ситуацію підвищення кваліфікації, можна прийти до висновку, що найбільш ефективний спосіб підвищення педагогічної майстерності педагогів - це самоосвіта, яка є обов'язковою, виходячи з вимог нормативно-правових актів МОНУ та сьогодення. Особливо актуальною проблема самоосвіти педагогів стала в умовах інформаційного суспільства, де доступ до інформації, вміння працювати з нею є ключовими. 

Сучасна система освіти України вимагає від сьогоднішніх педагогів постійного вдосконалення знань і саме самоосвіта розширює і поглиблює знання, сприяє осмисленню передового досвіду на більш високому теоретичному рівні. Самоосвіта - це перша сходинка до вдосконалення професійної майстерності. Відповідно до сучасних вимог педагог протягом навчального року зобов'язаний поглиблено займатися індивідуальною проблемою самоосвіти, вирішення якої викликає у нього певні труднощі або яка є предметом його особливого інтересу.

Як уже відомо, система безперервного підвищення кваліфікації педагогів ЗДО передбачає різні форми:

• навчання на курсах (1 раз на п'ять років);
• самоосвіта;
• участь у різних формах методичної роботи ЗДО, міста, району.

У період між навчанням на курсах підвищення кваліфікації педагоги зобов'язані займатися самоосвітою, яка розширює і поглиблює знання, отримані на курсах. Проблемні теми для самоосвіти можуть підбиратися педагогами з урахуванням індивідуального досвіду і професійної майстерності. Вони завжди пов'язані з прогнозованим результатом (що ми хочемо змінити) і спрямовані на досягнення якісно нових результатів освітньої роботи. Тривалість роботи за індивідуальною темою самоосвіти може бути навчальний рік або більш тривалий період - 2-3 роки і навіть весь міжатестаційний період, в залежності від актуальності самої теми.

Вимоги до організації самоосвіти педагогів

1.  Обрати індивідуальну тему для самоосвіти.

2.  Скласти план роботи з  підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Вести щоденник з підвищення професійного рівня педагога протягом навчального року.

3.  Систематично вивчати психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної теми самоосвіти (робота в методичному кабінеті чи у бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).

4.  Вести власну картотеку з досліджуваної проблеми та періодично презентувати її на засіданнях педагогічних рад, семінарах, методичних об'єднаннях тощо.

5.  Брати активну участь у роботі науково-практичних конференцій, семінарів-практикумів, методичних об'єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо.

6.  Проводити збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; готувати виступи, відкриті заходи. Створити папку\теку з матеріалами самоосвіти.

7.  Проводити поглиблену роботу з дітьми за обраною темою самоосвіти.

8.  Творчий звіт педагога із самоосвіти (на засіданні педагогічної ради чи на методичному об'єднанні). 

Творчий звіт із самоосвіти найдоцільніше проводити у рік атестації педагога. На цьому етапі педагог повинен підвести підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. При цьому головним є опис проведеної роботи, встановлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання висновків і визначення основних завдань на перспективу у роботі з дошкільниками.

Форми творчого звіту педагога за індивідуальною темою самоосвіти:

• реферат на тему самоосвіти (для молодого педагога, який працює в дошкільному закладі і має стаж роботи до 3-х років); консультація-полілог; консультація-діалог; консультація-інструктаж;
• електронне портфоліо-звіт;
• колективний перегляд педагогічного процесу;
• семінар-практикум;
• педагогічна дискусія;
• презентація проєкту;
• виставка-ярмарка педідей;
• майстер-клас;
• створення парціальних (авторських) програм; системи освітньої роботи з дітьми;
• виставка сучасних дидактичних матеріалів із теми самоосвіти;
• представлення на конкурсах різних рівнів;
• складання слайдової презентації із проблеми самоосвіти у міжатестаційний період та фотозвіт;
• опис досвіду з презентацією його теоретичних і практичних матеріалів;
• презентація методичної розробки за темою самоосвіти (для тих, хто претендує на присвоєння звання «вихователь-методист»);
• опублікування статті у фаховому виданні тощо.

Результат самоосвіти педагога - вдосконалення освітньої роботи з дітьми; високі результати освітнього процесу та показники розвитку дошкільників; зростання кваліфікації та професійної майстерності педагога.

Цю пам'ятку варто взяти до уваги усім педагогічним працівникам ЗДО і особливо тим, які атестуються у поточному навчальному році, оскільки у них попереду важливий заключний етап роботи з оформлення результатів самоосвіти (досвіду роботи).

Успіхів і творчого натхнення вам, дорогі колеги!

Підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.