Психічне здоров'я дитини: збереження та зміцнення

Консультативну допомогу

та практичні поради надає вихователь Черевко Н.В.

Численні наукові джерела і спеціальні експериментальні дослідження свідчать про негативний вплив на психічне здоров'я дитини стресогенних чинників, які постійно діють на дитячу психіку і є головною причиною досить високого відсотка невротичних проявів у поведінці дошкільників. Невротичні прояви у поведінці з'являються у дітей, які страждають від дефіциту спілкування з дорослими або від їх ворожого ставлення, а також у дітей, які ростуть в умовах сімейних негараздів. Інформаційні перевантаження з повідомленням на телебаченні про крадіжки, розбій, неприховані сцени з інтимної сфери життя дорослих, також негативно впливають на психічне здоров'я дітей.

Психічне здоров'я дитини характеризуються її здатністю успішно регулювати свою поведінку і діяльність відповідно до загальноприйнятих норм, і правил, активно розвиватись як особистість.  

Психічне здоров'я дитини - стан душевного благополуччя, емоційного комфорту, впевненість у своєму майбутньому, пов'язана з відчуттям захищеності свого «Я».

Психічно здорова дитина - характеризується гармонійністю розвитку, врівноваженістю, адаптивністю, а також духовністю, орієнтацією на саморозвиток і самоактуалізацією. Гармонійний особистісний розвиток і фізичне здоров'я сприяють успішній адаптації дитини у соціумі.

Емоційна потреба у любові та захищеності посідає перше місце серед душевних потреб дітей. Недостатнє задоволення цієї потреби зумовлює виникнення у дітей короткочасних і тривалих негативних психічних станів. Майже кожна ситуація, у якій зневажається, а той принижується почуття власної гідності дитини, сприймається нею як критична. Потреба дітей у повазі є дуже важливою. Задоволення цієї потреби веде до підвищення рівня психічного здоров'я дитини, і навпаки.  

  Батьки, у яких відсутня потреба знати душевний стан своєї дитини, щодня залишають дитину на одинці з образами. Поступово, у міру накопичення досвіду негативних переживань, у дитини знижується рівень її психічного здоров'я: втрачається здатність радіти, дивуватися, захоплюватися, довіряти, а натомість, тривога, безпричинні страхи, порушення сну, занепокоєння. Дитина позбавляється емоційного комфорту і почуття захищеності власного «Я».

  Дитині потрібно:

Ø щоб її любили, розуміли, поважали, визнавали;

Ø щоб вона була комусь потрібною і близькою;

Ø щоб вона була успішною у своїх справах;

Ø щоб вона могла реалізуватися, розвивати свої здібності і поважати себе.

Відомо, що незадоволен­ня значущих для дитини потреб породжує страждання, а часті страждання призводять до «руй­нівних» емоцій»: гніву, злості, агресії. Вони руйнують і саму дитину (її психіку, здоров'я у ці­лому), і її взаємини з оточенням. А від досвіду, набутого у пері­од дошкільного дитинства, зна­чною мірою залежить, буде ди­тина оптимістом чи песимістом, наскільки віритиме у свої сили, а отже, як зуміє здолати звичай­ні труднощі життя, протистоя­ти перешкодам, спокусам тощо.  

Усім відомо, що діти з хорошими потенційними можливостями розвитку здібностей, але із заниженою самооцінкою гірше навча­ються, мають часті конфлікти з однолітками і вихователями, а потім і з учителями. їх невдачі з роками зростають. Варто пам'ятати, що у дитини формується ставлення до себе лише на підставі ставлення до неї близьких дорослих,  і вона починає бачити себе такою, якою бачать її дорослі.

Водночас дитина не просто очі­кує позитивного ставлення до себе, а й домагається його, бореться за ньо­го. І якщо саме у критичній ситуації, коли дитині дуже важливо отримати відчутне підтвердження любові з боку рідної людини, батьки відштовхують її, дитина звикається з оцінкою «пога­ний» і кидає виклик дорослим. А з переходом до шкільного життя взаємини з дорослими ще більше ускладнюються. Діти і в школі пово­дяться за звичним сценарієм, нічого но­вого не очікуючи від оточення, і швидко переконуються у своїй правоті. Учителі їх зараховують до табору «поганих». Протягом шкільного дня на свою адресу вони отримують від учителів безліч зауважень, оцінних суджень негативного змісту. І це швидко підхоплюють однолітки. Але такі діти, відштовхнуті всіма, му­сять вижити самотужки. І вони виживають, як можуть: утікають з дому, вживають наркотики, крадуть тощо. Але що більше прикрощів трапля­ється з дитиною, то більше потрібне їй визнання батьків і членів роди­ни, їхні любов, захист, підтримка і віра в успішність.

Дуже важливо помічати відхилення у поведінці дітей і вчасно нада­вати відповідну психологічну допомогу.  Саме від уміння вихователя вчасно підмі­чати, правильно розуміти та корегувати особливості емоційних проявів дитини у процесі регуляції нею своєї ігрової діяльності і спілкування ба­гато у чому залежить подальший розвиток підростаючої особистості. Цій самій меті мають підпорядковуватися і стратегії виховних та навчальних впливів, розраховані на те, щоб зберегти психічне здоров'я дитини від руйнівної дії негативних емоційних чинників, які становлять серйозну загрозу нормальній життєдіяльності дітей у майбутньому.

Однією з найважливіших умов збереження психічного здоров'я дітей є дотримання науково обгрунтованих психогігієнічних норм організації виховання дошкільників з урахуванням індивідуальних норм навчального навантаження.  

До психогігієнічних норм належать:

• сприятливий характер педагогічного впливу, зокрема стабіль­ність позитивного емоційного тла виховання і навчання;
• забезпечення свободи в особистісному самоствердженні та відповідальності за власний розвиток;
• забезпечення індивідуально посильної міри новизни під час навчання, її оптимального співвіднесення з пізнаваль­ним досвідом особистості;
• орієнтація виховання і навчання на зону найближчого роз­витку дитини з урахуванням сензитивних періодів для роз­витку того чи іншого виду активності;
• дотримання принципу включення вихователя у спільну з діть­ми діяльність;
• вчасне створення сприятливих умов для психічного розвит­ку кожної дитини;
• дотримання принципів гуманізації освіти.

Збереження психічного здоров'я - безперервний профілак­тичний процес, який передбачає своєчасне попередження психое­моційного перевантаження.

Тест

для педпрацівників з проблеми "Психічне здоров'я дитини"

П.І.Б. педпрацівника ____________________

Шановні колеги! Перевірте, будь ласка, свої знання та переконання з проблеми формування психічного здоров'я своїх вихованців, після чого, в разі потреби, зверніться за практичними порадами до методичної та психологічної служби ДНЗ!

Що таке психічне здоров'я дітей?

1.       Це стан, коли відбувається оптимальний психічний та фізичний розвиток дитини.

2.       Це стан, коли розвиток дитини відповідає віку.

3.       Це стан, коли відбувається успішна соціалізація та адаптація дитини.

4.       Це повноцінний особистісний та інтелектуальний розвиток дітей на кожному віковому етапі.

Які зовнішні причини загрози психологічній небезпеці дитини?

1.       Негативна поведінка дитини.

2.       Надмірна опіка дитини.

3.       Незацікавленість дитиною.

4.        Залежність дитини в усьому від дорослого.

5.       Несформованість у дитини уявлень про загальні правила поведінки в колективі.

6.       Демократичність у ставленні до потреб та інтересів дитини.

7.       Коректна, тактовна поведінка дорослих.

8.       Недостатня рухова активність дитини протягом дня.

9.       Одноманітність у навчально-виховному процесі.

10. Налагоджений режим дня, раціональний розподіл часу на навчання та відпочинок дитини.

11.  Недостатнє загартування дитячого організму.

12. Інтелектуально - фізичні та психоемоційні перевантаження дитини.

13.  Існування ідеального дорослого як зразка у наслідуванні.

14.  Шумність оточення дитини.

15.  Прояви депресії у дитини.

Які внутрішні причини загрози психологічній небезпеці дитини?

1.       Нормальний фізичний розвиток дитини.

2.       Неуважність до дитини з боку батьків.

3.       Порушення зору дитини.

4.       Усвідомлення дитиною свого відставання в тому чи іншому виді діяльності порівняно з іншими дітьми - ровесниками.

5.       Нераціональне і малокалорійне харчування дитини.

6.       Правильне виховання дитини в сім'ї.

7.       Переважання позитивних емоцій у дитини.

8.       Вплив на дитину соціально шкідливої інформації з елементами насильства, жахів.

В чому полягає готовність вихователя до роботи з дітьми?

1.       В науковості та практичності його знань.

2.       В системності та планомірності роботи з дітьми.

3.       В знанні індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини.

4.       В доборі раціональних і ефективних методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності дітей.

5.       В наявності хорошого позитивного настрою вихователя.

6.       В продумуванні мотиву дитячої діяльності.

7.       В забезпеченні належного предметно-розвивального середовища.

Який мобілізуючий початок заняття вважаєте найдоцільнішим?

1.       Створення "ситуацій успіху".

2.       Несподіваність.

3.       Запрошення вихователя відкласти свої справи і сісти дітям на заняття.

4.       Наголосити дітям, що настав час заняття.

5.       Зацікавлюючий момент.

6.       Чіткий наказ вихователя.

В чому вважаєте систему засобів стимулювання пізнавальної

активності дітей?

1.       Ігрові методи і прийоми.

2.       Щоденне використання ТЗН.

3.       Яскравий наочний матеріал.

4.       Часта повторюваність тематики занять без ускладнень.

5.       Хвилинки психологічного розвантаження на занятті.

Які заходи попередження перевтоми на занятті?

1.       Фізкультхвилинки.

2.       Психогімнастика.

3.       Поступове збільшення тривалості занять протягом тижня.

4.       Зменшення тривалості заняття.

Психологічно здорова дитина:

1.       Отримує радість і задоволення від життя.

2.       Інколи заздрить іншій дитині.

3.       Хоче, щоб увага була приділена саме їй.

4.       Розуміє свої вади і комплексує.

5.       Вміє розмірковувати.

6.       Вміє пристосовуватися до змінних умов життя.

7.       Грається наодинці.

8.       Ставить і досягає мети в межах своїх можливостей;

9.       Прагне бути в усьому лідером.

10.  Дбає лише про себе і свої інтереси.

11.  Здатна любити інших, співчувати, ділитися іграшкою.

12.  Творчо ставиться до життя, схильна до експериментування, дослідництва, самостійних відкриттів, роздумів.

13.  Має сформовані базові якості особистості.

14.  Весела та життєрадісна

15.  Ставить багато запитань та чекає вичерпних відповідей на них.

16.  Домагається свого за любих обставин.

Які критерії успішної роботи вихователя?

1.       Позитивні взаємовідносини в групі.

2.       Активність дітей, їх творчість і самостійність, схильність до відкриттів.

3.       Навчально-дисциплінарна модель дошкільної освіти вихованців.

4.       Багате і різноманітне предметно-розвивальне середовище в групі.

5.       Вміння дітей читати, розв'язувати приклади в межах 20 і більше, складати і розв'язувати задачі на дві дії.

6.       Бажання дітей відвідувати групу.

7.       Рівень його професійної компетентності, здатність до самовдосконалення.

8.       Творчість.

9.       Відкритість інноваціям.

10.  Рівень виконання програми та базових стандартів дошкільної освіти.

11.  Навченість дітей користуватися предметами розвивального середовища у групі лише з дозволу дорослих.

12.  Залученість до виховної роботи з дошкільнятами батьків.

13.  Прагнення дітей до засвоєння системи знань.

Тест підготувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.