Оновлення змісту роботи щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку. Консультація-діалог для вихователів ЗДО

Щоб забезпечити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дітей раннього віку, вихователям слід використовувати різні форми роботи з вихованцями: ігри (різних видів), проблемні ситуації, різні види діяльності, заняття (різних видів та з різних розділів програми), а також спеціально організовані заняття з мовленнєвого спілкування. Оскільки заняття з мовленнєвого спілкування відносяться до найскладніших занять у ЗДО, запрошуємо вихователів груп раннього віку до консультації-діалогу...

Які ж заняття проводяться з дітьми раннього віку?

На третьому році життя плануються і проводяться такі заняття з розвитку мовлення: ознайомлення з довкіллям (природним, предметним, соціальним), сенсорне виховання, мовленнєве спілкування, художня література. В більшості ЗДО вихователі також виокремлюють заняття з українознавства (народознавства), основ здоров'я (валеології, безпеки життєдіяльності) та інші. Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різних занять та видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним.

Як ви гадаєте, чи достатньо цих занять та різних видів діяльності для забезпечення активного мовленнєвого розвитку дошкільників?

Оскільки повсякденного спілкування для становлення мовленнєвої компетенції (лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної, комунікативної), заявленої БКДО, освітньою програмою та оновленою методикою мовленнєвого розвитку дошкільників (А. Богуш, Н. Гавриш, К.Крутій та ін.), недостатньо, в освітній процес сучасного ЗДО правомірно вводяться щотижневі заняття з мовленнєвого спілкування, які  є основною формою навчання дошкільників мовленню в процесі організованої пізнавальної діяльності. Саме на заняттях з мовленнєвого спілкування вихователь систематично  та послідовно формує у дітей спеціальні мовленнєві уміння та навички, які пізніше закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті та на інших заняттях.

Які особливості проведення заняття з мовленнєвого спілкування?

На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навколишній світ та природу, скільки вправлятися в мовленнєвій діяльності. На такому занятті основну увагу варто зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови (фонетичних, лексичних, граматичних), формуванні навичок розповідання, переказування, тобто зв'язного мовлення.

Скільки занять на тиждень потрібно планувати з розділу «мовленнєве спілкування» у групі дітей раннього віку?

Заняття з мовленнєвого спілкування (комплексні, тематичні) проводяться в усіх вікових групах, в тому числі і у групах дітей раннього віку. Більшість вихователів-практиків вважає, що достатньо планувати заняття з мовленнєвого спілкування один раз на тиждень, при цьому дотримуючись правила наскрізного вирішення мовленнєвих завдань на інтегрованих та інших заняттях, а також у повсякденні. Заняття з мовленнєвого спілкування доцільно проводити по підгрупах, з метою забезпечення максимальної мовленнєвої активності кожної дитини, об'єднуючи дітей у підгрупи з більш-менш однаковим рівнем мовленнєвого розвитку.

У чому ж полягає підготовка вихователя до мовленнєвого заняття?

Заняття з мовленнєвого спілкування відносяться до найскладніших занять у ЗДО. А тому вихователь повинен ретельно готуватися до кожного мовленнєвого заняття: продумати програмові завдання (за всіма мовленнєвими розділами освітньої лінії «Мовлення дитини»), матеріал, запитання до дітей, зацікавлюючі та сюрпризні моменти, диференційовані завдання (для молодшої та старшої підгруп), добірку дидактичних ігор (для словникової роботи, на формування граматичної правильності мовлення, на формування звукової культури) тощо.

Які ще види занять у ранньому віці сприяють активному мовленнєвому розвитку малюків?

Види інших мовленнєвих занять з дітьми 3-го року життя:

• спостереження в довкіллі (у приміщенні ЗДО та за його межами): праця дорослих, транспорт, жива і нежива природа, предмети домашнього вжитку тощо;
• екскурсії-огляди (у приміщенні ЗДО): групова кімната, спальня, роздягальна кімната, умивальна кімната, кухня, їдальня (в груповій кімнаті);
• цільові прогулянки (під час безпосереднього ознайомлення дітей з довкіллям, особливо з явищами природи на початку кожної пори року);
• дидактичні ігри (з іграшками, предметами, картинками);
• дидактичні настільні ігри (геометричні вкладки, пірамідки, вкладні мотрійки, кульки, яєчка, складні кубики, розрізні і парні картинки тощо);
• заняття з предметною картинкою чи серією картинок;
• заняття з настінними картинами (спільна розповідь дитини і вихователя: вихователь починає, а дитина продовжує; слід використовувати художнє слово);
• заняття з «живою картинкою»( у різних місцях аркуша - уявного лісу, річки, подвір'я, будиночка, поля - зроблені надрізи, куди вставляються діючі особи; розповідь за «живою» картинкою супроводжується бесідою, звуконаслідуванням, відповідями дітей на запитання);
• бесіди-розповідання (без ілюстрацій і показу про те, що діти сприймали, робили на прогулянці, на іншому занятті);
• показ лялькового і тіньового театрів (за змістом знайомих казок «Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка» та сцен із життя дітей, тварин, птахів) ;
• показ інсценівок (за змістом художніх текстів чи власних розповідей вихователя);
• спеціальні заняття на виховання звукової культури мовлення (з використанням іграшок, картинок, художніх текстів, розповідей вихователя зі звуконаслідуванням);
• ігри в оповідання (вихователь розповідає невеличку оповідку і показує іграшки в дії, після цього дитина показує дії з іграшками, а вихователь промовляє текст);
• розглядання предметів та бесіда про них (іграшок, одягу, посуду, меблів, рослин).

Консультувала вихователь-методист Семенюк Р.Ф.